У дисертації виявлено особливості системної організації термінології соціальної ринкової економіки, встановлено шляхи виникнення та ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки і їхню продуктивність в сучасній німецькій мові, а також визначено функціональні особливості термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми. Термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є функціонуючою, цілісною системою, динаміка якої значною мірою детермінована, з одного боку, розвитком понять цієї галузі знання, а з іншого –законами та закономірностями самої мови. Її основними властивостями є тісний зв'язок із загальним словниковим складом німецької мови, системність та двоплановість – залежність як від лексико-семантичної системи мови, так і від поняттєвої системи соціальної ринкової економіки. Номінативні одиниці в межах термінології соціальної ринкової економіки взаємопов’язані та поєднуються в лексико-тематичні групи та тематичні підгрупи (макро- та мікрополя) на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків, таким чином, досліджувані терміноодиниці характеризуються ієрархічністю, взаємозумовленістю та взаємопідпорядкованістю. Способи термінотворення соціальної ринкової економіки залежать від поняттєвих зв’язків її терміноодиниць. Для неї в принципі характерні способи номінації загальновживаної лексики німецької мови, але в неоднаковому ступені їх продуктивності, а також з різною регулярністю використання певних моделей словотвору. Високою продуктивністю визначаються семантичні деривати, утворені в процесах якісних семантичних перетворень – здебільшого метафоризації, а також метонімізації та звуження обсягу значення (8,4% від усіх термінів). В основі перенесення певних ознак на поняття соціальної ринкової економіки частіше за все перебувають антропометрична, науково-технічна та природнича моделі. Серед словотвірних моделей у термінотворенні особливою продуктивністю завдяки своїй формальній та семантичній організації відзначаються термінологічні композити, які складають 62,9% від проаналізованих терміноодиниць, утворених шляхом словотвірної номінації. Цільнооформленість, компактність, однозначність (переважно), семантична єдність дають можливість сприймати такі терміни найбільш точно. Наступним щодо продуктивності способом словотвірної номінації виявилося афіксальне термінотворення (27,4% від ТО), де особливо характерним для термінології соціальної ринкової економіки є тип поетапної деривації (43,3% від усієї похідної лексики). Менш продуктивними в досліджуваній терміносистемі є термінологічні одиниці, утворені шляхом конверсії (5%) та абревіації (4,7%). Найбільшу питому вагу (60% всіх проаналізованих термінів) в термінології соціальної ринкової економіки мають терміни, утворені синтагмо-синтаксичним способом номінації, зокрема бінарні терміни-словосполучення (50,2% від усіх словосполучень). Незважаючи на вимогу до короткої форми терміна в досліджуваній термінології фіксуються три-, чотири- та п’ятикомпонентні терміни-словосполучення, що зумовлено поняттєвими зв’язками досліджуваної термінології. Кількісні та якісні зміни в термінології соціальної ринкової економіки детермінуються інтенсивним впливом англійської мови як мови-джерела, так і мови-посередника запозичень, що має і позитивні, і негативні наслідки, тому доцільним вважаємо процес залучення іншомовних терміноодиниць з метою відображення нового для німецькомовного соціуму поняття досліджуваної галузі знання, а також заміни поліструктурних автохтонних термінів, що ускладнюють процес професійної комунікації. У термінології соціальної ринкової економіки було виявлено велику кількість вже асимільованих запозичень з латини та грецької мови, що більше не сприймаються як іншомовні лексеми. Запозичення з італійської та французької мов, незважаючи на довге функціонування, навпаки продовжують зберігати і на сучасному етапі фонетичні та граматичні особливості мови-продуцента. Однозначність у досліджуваній термінології слід розглядати лише як тенденцію, а не як абсолютну умову для термінів. Існування термінів-багатозначних слів у термінології соціальної ринкової економіки не сприяє системній організації цієї терміносистеми, проте є свідченням розвитку як поняттєвої, так і лексичної системи термінології, а отже, зумовлене екстралінгвальними та інтралінгвальними чинниками. Всі види лексико-семантичної парадигми в термінології соціальної ринкової економіки викликають певні труднощі лише при дослідженні її лексикографічного аспекту. При вживанні таких термінів синтагматичні зв’язки, в які вони вступають з іншими словами в контексті, усувають двозначність і допомагають правильно зрозуміти значення терміна. Отже, аналіз номінативних процесів та функціональних особливостей термінології соціальної ринкової економіки підтверджує думку про те, що термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є, незважаючи на штучний характер формування, відкритою, динамічною системою, яка постійно розвивається та розширює свій функціональний статус. Тому закономірності розвитку термінології соціальної ринкової економіки потребують постійної уваги мовознавців. Перспективним уважаємо зіставний аналіз термінології соціальної ринкової економіки української, англійської та інших іноземних мов, вивчення та аналіз досліджуваної термінології у зв’язку з проблемами її перекладу на українську мову, дослідження процесів розширення функціонального простору зазначеної субсистеми та її когнітивного аспекту. |