1. На південному сході України тератоморфи відмічено у 238 видів, 172 родів та 59 родин квіткових рослин, у тому числі у 186 видів природної флори регіону (132 роди, 50 родин), що складає 9,54% (21,05%, 37,59%) флори південного сходу України. Вперше в регіоні виявлено тератоморфи для 68 видів, 38 родів та 11 родин рослин (Amaryllidaceae J. St.-Hil., Hyacinthaceae Batsch, Clusiaceae Lindl., Linaceae DC. ex S.F. Gray, Paeoniaceae Rudolphi, Phytolaccaceae R.Br., Resedaceae S.F.Gray, Rhamnaceae Juss. Rutaceae Juss., Sambucaceae Batsch ex Borkh., Santalaceae R.Br.). У 26 видів рослин знайдено нові, невідомі для них раніше, типи тератоморф. 2. На основі морфологічного аналізу тератологічних змін рослин на південному сході України складено робочу класифікаційну схему тератоморф за органолокалістичним принципом, з урахуванням елементарних морфологічних аномалій органів. 3. Встановлено, що у рослин на південному сході України найбільш часто зустрічаються такі типи тератоморф, як фасціації, позеленіння та інші аномалії квіток, скупченість суцвіть, розщеплення листкових пластинок, проліфікація та недорозвинення суцвіть. Деякі типи аномалій (шишковидні терати, деформація листкової пластинки) поширені повсюдно і не проявляють чіткої екотопічної приуроченості, в той час як інші (фасціація пагонів, позеленіння та інші терати квіток, зміна забарвлення листків) тяжіють до екотопів певних категорій. Розщеплення листкових пластинок, проліфікація, скупченість та недорозвинення суцвіть, укорочення міжвузлів, карликовість, зміна галуження пагонів у своєму поширенні більше пов’язані з антропогенно порушеними екотопами. 4. Підвищена схильність до формування аномалій характерна для представників родин Asteraceae Dumort., Brassicaceae Burnett, Scrophulariaceae Juss., Boraginaceae Juss., Fabaceae Lindl., Plantaginaceae Juss., Lamiaceae Lindl., Convolvulaceae Juss., Poaceae Barnhart, Rosaceae Juss. 5. За ступенем схильності до тератологічних перетворень види рослин розділено на п’ять груп: з дуже сильною, сильною, середньою, слабкою та дуже слабкою схильністю до тератогенезу. До першої групи віднесено Taraxacum officinale Wigg., Cichorium intybus L., Cirsium setosum (Willd.) Besser, Echium vulgare L., Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip., Verbascum lychnitis L. Для деяких з них (T. officinale, C. intybus, C. setosum, T. inodorum) виявлено екотопічну приуроченість тератогенезу. 6. Встановлено, що утворення тератоморф рослин у різних типах екотопів має свої особливості, що залежить як від флористичного складу цих територій, так і від різного тератогенного ефекту сумарної дії екологічних факторів. Більш різко проявляються відмінності екотопів за співвідношенням найбільш поширених типів тератоморф. Кущистість, скупченість усієї рослини та суцвіть переважають в екотопах з повністю перетвореним едафотопом та в екотопах селітебних територій, аномалії листків – у екотопах територій промислових підприємств та шляхів сполучення, терати квіток – в екотопах територій, зайнятих культурфітоценозами, та у малопорушених екотопах. 7. За кількістю виявлених аномальних форм дикорослих евритопних видів рослин основні категорії екотопів на південному сході України можна розташувати за зменшенням в ряд: екотопи відвалів вугільних шахт та гірничорудних розробок > екотопи територій, зайнятих культурфітоценозами, > екотопи шляхів сполучення > екотопи територій промислових підприємств > екотопи селітебних територій > відносно малопорушені екотопи. 8. Загальними напрямками тератогенезу квітки у модельного виду Verbascum lychnitis L. є переважання тенденції до олігомеризації, недорозвитку та зростання органів квітки, значна схильність до аномальних змін елементів андроцею, рівномірний розподіл аномальних квіток у суцвіттях. 9. Виявлено, що частота утворення аномальних квіток у популяціях Verbascum lychnitis L. в різних екотопах значно варіює і не завжди співвідноситься зі ступенем антропогенного впливу на екотоп. Особливості тератогенезу квітки даного виду в різних екотопах проявляються в різній широті спектру аномалій та співвідношенні різних типів аномалій квітки. Показано, що популяції антропогенно порушених екотопів характеризуються такими відмінними рисами (окремо чи в комплексі), як широкий спектр аномалій, різноспрямовані зміни квіток суцвіття з досить високою частотою зустрічальності; високий відсоток або навіть переважання квіток з полімеризацією; підвищення частоти утворення квіток з сильно вираженою олігомеризацією та полімеризацією, відносно висока частота випадків появи чотири- та шестичленних квіток, метаморфоза, зростання органів квітки чи двох квіток та тератологічних змін гінецею. 10. Для фітоіндикації антропогенно зміненого середовища тератологічний метод доцільно використовувати у комплексі з іншими фітоіндикаційними методами. За даними проведених досліджень як потенційні об’єкти для фітоіндикаційних досліджень та оцінювання стану екотопів рекомендовано деякі види (Taraxacum officinale Wigg., Cichorium intybus L., Cirsium setosum (Willd.) Besser, Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip., Verbascum lychnitis L.) та окремі типи аномалій (розщеплення листкових пластинок, проліфікація суцвіть, скупченість і недорозвиток суцвіть, укорочення міжвузлів та посилення галуження, карликовість). Для оцінювання стану навколишнього середовища запропоновано використовувати такий тератологічний показник, як співвідношення різних типів аномалій. |