Нові соціально-економічні умови розвитку професійної освіти, зростання ролі вихователя дошкільного закладу і відповідні вимоги до його професійних знань, умінь і якостей зумовили необхідність теоретико-методологічного та методичного обґрунтування нових підходів до педагогічної освіти вихователів. Підходи і концепції в галузі музично-естетичної освіти та виховання, які склалися у світовій педагогіці попередніх епох, стали етапними для розвитку її теорії, збагатили її новим змістом.
Доведено, що музично-педагогічна підготовка студентів повинна здійснюватися з урахуванням історії та розвитку вітчизняної системи підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів. 2. Науково обґрунтовано концепцію змісту музично-педагогічної підготовки вихователів дитячих закладів. Встановлено, що вона є цілісною динамічною педагогічною системою, яка передбачає спеціально організовану, керовану з боку викладачів навчальну діяльність студентів, що відображає специфіку педагогічної праці, тих типових професійних завдань, які необхідно вирішити випускникові педагогічного університету. Така система являє собою єдність теоретичної, методичної, практичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. 3. Доведено, що музично-педагогічна підготовка включає такі структурні компоненти: ціннісно-мотиваційний, який виступає як потреба у виявленні, постановці й вирішенні творчих музичних завдань. Провідним мотивом, тобто основною спонукальною силою творчої діяльності вихователя дошкільного закладу є інтерес до педагогічної діяльності й музичного мистецтва як комплексне вираження інтелектуальних, емоційних і вольових якостей фахівця. На основі цього формується активна естетична позиція особистості – діюча потреба не тільки в сприйнятті музичних творів, але й співучасті у будь-якому з видів музичної творчості, прагненні до глибоких переживань, бажанні не тільки пізнати самому, але й прилучити дітей до музичного мистецтва, навчити їх любити і розуміти його; когнітивний компонент представляють теоретичні знання, що є важливим складником психолого-педагогічної підготовки студентів до майбутньої діяльності, завдяки яким відбувається формування важливих умінь і професійних якостей особистості вихователя: відповідальність за свою працю, вміння її організовувати, критично осмислювати й оцінювати, прагнення віднайти можливості вдосконалення результатів своєї праці, використовуючи для цього раціональні, науково обґрунтовані засоби. Усе це сприяє розвитку музично-педагогічної компетентності майбутнього вихователя, створює необхідні умови для оволодіння ним глибинами музичної культури суспільства; процесуальний компонент передбачає сформованість умінь майбутнього вихователя, які забезпечують ефективність його музично-естетичної діяльності (музично-естетичні, психолого-педагогічні та методичні); особистісний компонент уключає сукупність якостей вихователя (музично-естетичних, моральних, вольових, естетичних, інтелектуально-творчих) та здібностей (педагогічних і музичних). Встановлено, що функціональні компоненти забезпечують музично-педагогічну підготовку майбутніх вихователів. Доведено, що результатом музично-педагогічної підготовки майбутнього вихователя є музично-педагогічна компетентність. 4. Науково обґрунтовано структуру музично-педагогічної компетентності вихователя як складне поліфункціональне та особистісне утворення на основі інтеграції професійних теоретичних знань, ціннісних орієнтацій і практичних умінь вихователя у сфері музичної педагогіки, а також особистісних якостей, емоційно-ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, які у своїй сукупності забезпечують вибір вихователем свідомої поведінки, що відображає музично-естетичні професійні засади та гуманістичну спрямованість його педагогічної дії. Отже, значуща в структурі професійної компетентності вихователя музично-педагогічна компетентність розширює професійні можливості вихователя, впливає, завдяки особистісним його якостям, на духовний світ дитини і виявляється як здатність якісно будувати музично-педагогічний процес і взаємодіяти з усіма учасниками навчально-виховної діяльності. Статична форма характеризує рівень сформованості музично-естетичних цінностей і принципів особистості. Динамічна форма виявляється в умінні проводити музично-естетичну роботу з дітьми. Завдяки їй створюються умови для музично-педагогічної рефлексії, самовдосконалення, вибору оптимальних професійно-особистісних орієнтирів та шляхів взаємодії з усіма учасниками навчально-виховного процесу під час різних видів музично-естетичної роботи. Діалектика розвитку музично-педагогічної компетентності вихователя полягає у взаємодії статичної і динамічної її форм, яка відбувається в процесі професійної підготовки та діяльності. Процес формування музично-педагогічної компетентності вихователя є складним, динамічним, багатогранним і багатофакторним. Професійна підготовка і самостійна музично-педагогічна діяльність вихователя перебувають у тісному діалектичному взаємозв’язку. Формуючись у майбутнього вихователя в процесі його навчання, музично-педагогічна компетентність проходить кілька етапів свого розвитку: інформаційний (когнітивний, ознайомлення з особливостями педагогічної професії, методологічними основами); аксіологічний (формування музично-естетичних гуманістичних цінностей); етап перетворення (зміни на особистісному й операціонально-процесуальному рівнях у процесі музично-естетичного самовдосконалення). 5. Експериментально перевірено організаційно-методичну систему музично-педагогічної підготовки вихователів дошкільних закладів, яка включає: шляхи її забезпечення (оволодіння студентами циклом музичних дисциплін; організацію педагогічної практики; використання комплексних навчальних курсів на основі міжпредметних зв’язків) та педагогічні умови її реалізації (використання індивідуального підходу та системи навчально-пізнавальних завдань, активізація музично-творчої діяльності студентів різноманітними засобами). 6. Уточнено критерії і показники рівнів сформованості музично-педагогічної готовності студентів до музично-естетичної діяльності в дитячих закладах (високий, середній, низький). Показником рівня сформованості музично-педагогічної готовності є потреба у музичному мистецтві. Дослідження показали, що включення у підготовку майбутніх вихователів завдань, пов'язаних з вивченням і аналізом музичних творів для музично-естетичного виховання дітей, стимулювало студентів до розширення музичного кругозору, поглиблення знань з музичного мистецтва, удосконалення своїх музично-творчих виконавських можливостей. Це пов'язане зі зміною мотивів власного музичного розвитку з навчальних на професійні. Досягнення студентами високого рівня компетентності, перегляд ними ставлення до себе, підвищення відповідальності за свої дії і їх наслідки в педагогічній діяльності є головним результатом відновлення культуротворчої функції у курсі методики музичного виховання дітей. Встановлено, що найбільш ефективною була експериментальна робота зі студентами Е3 групи (модель В), яка передбачала вивчення музичних дисциплін на основі розробленої програми та в поєднанні з психолого-педагогічними знаннями та вміннями. Студентів з високим рівнем сформованості готовності в Е3 групі після експерименту зафіксовано 41,3% (до експерименту – 8,7%), а в групі Е1 відповідно – 27,3% (9,4%), Е2 – 24,6% (9,2%), в контрольній групі – 13,7% (7,2%). Отримані результати дозволяють зробити висновок: запропонована організаційно-методична система, що моделює у навчальному процесі професійну педагогічну діяльність, надала можливість підвищити рівень готовності майбутніх дошкільних педагогів до музично-естетичного виховання дітей, сформувати потребу у цьому виді педагогічної праці, підвищити відповідальність за результати естетичного виховання дітей засобами музики, відтворити у своїй навчально-професійній діяльності функції вихователя і музичного керівника та встановити необхідний взаємозв'язок у їхній спеціальній роботі. Підвищення рівня музично-педагогічної компетентності у процесі музично-професійної підготовки дозволило поєднати підготовку вихователя-особистості і вихователя-фахівця і домагатися результативності в загальному і педагогічному розвитку майбутніх фахівців. 7. Розроблено навчальні посібники та науково-методичні матеріали для викладачів та студентів факультетів дошкільного виховання. Проведене дослідження не вичерпує дану проблему. Особливо перспективними можуть бути подальше формування проектувальних і науково-дослідницьких умінь майбутніх вихователів; створення інформаційно-методичного забезпечення музично-педагогічних спеціалізацій з урахуванням їх специфіки; розробка модульної системи навчання студентів-заочників (форми навчання). |
