У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх вчителів до керівництва учнівськими музичними колективами, що знайшло відображення у теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці спеціальної методики підготовки фахівців до даного виду діяльності в умовах вищих закладів освіти. 1. Згідно сучасних тенденцій гуманізації освіти, в світлі яких центральною ланкою навчально-виховного процесу виступає взаємодія вчителя з учнями, в дослідженні відстоюється принципово нова позиція педагога-керівника учнівсько-го музичного колективу, зорієнтована не на уніфікацію колективу, а на розкриття індивідуальності учнів у груповій музичній діяльності. Такий підхід потребує пошуку нових форм і методів фахової підготовки майбутніх вчителів музики. 2.Керівництво учнівським музичним колективом інтерпретується у дослід-женні як цілеспрямований педагогічний вплив на школярів з метою забезпечення умов для їх творчої самореалізації. Провідними напрямами керівництва дитячим мистецьким колективом визнано стимулювання, координацію і регулювання сумісної діяльності школярів у взаємодії учасників на основі полілога. Визначено принципові положення, що сприяють досягненню мети керівництва: використання різнобічного впливу музики на особистість; стимулювання потреби дітей у музичних заняттях; активізація творчого ставлення учнів до виконання музичних творів; забезпечення діалогічної взаємодії учасників. 3.У дослідженні представлено розробку особистісно орієнтованої технології керівництва учнівськими музичними колективами, що передбачає послідовну реалізацію керівником функцій (спонукально-стимулюючої, змістовно-інформуючої, спрямовуючо-коректуючої) та застосування репродуктивних і творчих методів у відповідності до етапів планування, організації і управління, контролю та оцінювання роботи. 4. Розроблено і обгрунтовано зміст і структуру готовності майбутнього вчителя до керівництва учнівськими музичними колективами, що узагальнено у мотиваційно-ціннісному, змістовно-інформаційному, операційно-дійовому, емоційно-вольовому, рефлексивно-аналітичному компонентах. Критерії та показники готовності студентів до даного виду педагогічної діяльності розроблено відповідно до змістових параметрів визначених компонентів. В результаті констатувального експерименту зафіксовано три рівні сформованості готовності майбутніх учителів музики до керівництва учнівськими музичними колективами: репродуктивний, ініціативний, творчий. 5 На основі обгрунтованих теоретичних засад керівництва колективною музично-творчою діяльністю учнів та отриманих результатів діагностування розроблено організаційно-методичну систему поетапної підготовки майбутніх вчителів до керівництва учнівськими музичними колективами, що грунтується на принципах: гуманізму, цілісності, колективної музичної діяльності, активної комунікації, дослідницької позиції, використанні у педагогічній практиці різновидів музичного мистецтва, реалізації у педагогічному процесі різноманітних функцій музики, єдності діяльнісного та особистісного підходів; включає педагогічні умови ( формування мотивації майбутньої діяльності з учнівським музичним колективом, усвідомлення майбутніми вчителями теоретичних засад керівництва дитячим мистецьким колективом, оволодіння методами, прийомами керівницької діяльності, забезпечення емоційної стабільності, розвиток рефлексивного мислення, самоаналізу); зміст, форми організації та методи згідно етапів педагогічної роботи (передкомунікативного, комунікативного, комунікативно-творчого). 6. Експериментально доведено ефективність поетапної підготовки студентів до керівництва учнівськими музичними колективами, загальна стратегія якої передбачала усвідомлення та опрацювання майбутніми вчителями музики особистісно орієнтованої технології керівництва дитячим мистецьким колективом у такій послідовності: систематизація, інтеграція та збагачення знань щодо керівництва колективною музично-творчою діяльністю процесі вивчення спецкурсу "Керівництво учнівськими музичними колективами у загальноосвітній школі" (І етап); оволодіння практичними навичками та вміннями керівництва, згідно технології, в умовах роботи студентських колективів (ІІ етап), апробування та творче використання набутих знань, вмінь та навичок керівництва під час педагогічної практики (ІІІ етап). 7.Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість констатувати позитивні зрушення рівнів сформованості готовності до керівництва учнівськими музичними колективами у студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною, що свідчить про ефективність запропонованої організаційно-методичної системи та правомірність висунутої гіпотези. Проблема підготовки майбутнього вчителя до керівництва учнівськими музичними колективами не обмежується виконаним дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують подальшої розробки і вирішення. Серед них: розвиток професійних якостей та формування творчої особистості вчителя-керівника учнівського мистецького колективу. |
