1. Аналіз теорії та педагогічної практики підготовки вчителів трудового навчання показав, що нинішній стан не відповідає сучасним вимогам, існуюча технологія навчання недостатньо створює умови для реалізації державного стандарту освітньої галузі "Технологія". Крім того, наявність "фрагментів" наук у навчальних планах підготовки вчителів трудового навчання, відірваних один від одного (механіка, теплотехніка, радіоелектроніка і т.п.), фрагментарність фундаментальних наукових знань сучасного суспільства, відсутність так званого "синтетичного" підходу (І.Пригожин, С.Гончаренко), який би інтегрував наукові знання, навіть базове розуміння науки (матерія, поле) створили конгломерат, в якому складно знайти інтегровану інтелектуальну базу для їх професійної підготовки. Тому система підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності повинна реалізувати свою випереджувальну функцію щодо розв’язання цієї проблеми. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, визначення психолого-педагогічної сутності понять та дефініцій дає можливість розглянути процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності як складний інтегративний феномен, що існує як соціальне, педагогічне та психологічне явище. Теорія підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності є достатньо інтегрованою і відносно самостійною педагогічною теорією, яка охоплює цілісний педагогічний процес у ВНЗ. Основу теорії підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності визначають такі методологічні підходи: діалектико-синергетична методологія; методологія педагогічної діяльності; закономірності філософії нестабільності І.Пригожина. Це дає можливість значно глибше зрозуміти унікальність кожного суб’єкта освіти, а також неможливість точного передбачення конкретних результатів педагогічної діяльності, тому завжди обґрунтовано можна коригувати кінцеву мету педагогічної діяльності (підготовку майбутніх учителів трудового навчання до науково-дослідної роботи). Послідовна реалізація методологічних підходів дає можливість конструювати педагогічний процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, визначити та диференціювати його функції, відобразити єдність особистісно-орієнтованого та діяльнісного аспектів, підпорядкувати зміст підготовки ціннісним орієнтаціям майбутньої професійної діяльності, визначити структурні елементи теорії підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності: об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, категорії, терміни, методи пізнання. Застосування методів теоретичного дослідження (моделювання, функціональний та системно-структурний аналіз) дає можливість обґрунтувати певну цілісність системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, визначити зміст та обсяг його компонентів, а також особливості реалізації кожного з них саме у цій педагогічній системі. У своїй взаємодії ці компоненти утворюють якісно новий педагогічний феномен, що може розглядатися як процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Під підготовкою майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності розуміємо системний специфічний процес як підсистему загального педагогічного процесу у ВНЗ, змістом якого є синтез навчання, виховання, розвитку студентів, їх підготовки до проведення цієї діяльності, опанування її змістом, що забезпечує готовність до проведення цього виду діяльності та представляє собою специфічний цілісний відносно самостійний педагогічний процес, який водночас є педагогічною системою. 2. Сучасний стан практики підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності є недостатнім. Недостатньо розроблені фундаментальні та прикладні дослідження з проблем підготовки майбутніх учителів трудового навчання до творчої педагогічної дослідницької діяльності, практично відсутня цілісна система підготовки вчителя до педагогічної дослідницької діяльності в структурі їх професійної підготовки, яка би включала в себе зміст, шляхи, форми, методи. Як окремі елементи, ці види діяльності включаються в різні види навчально-пізнавальної діяльності і не носять обов’язкового характеру, відсутнє положення, яке би регламентувало цей вид роботи. Результати констатувального експерименту показали, що сьогодні цілеспрямованого, системного підходу до розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів трудового навчання і формування навичок педагогічної дослідницької діяльності немає. Вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу має пізнавально-репродуктивний, а не активно-діяльнісний характер. Встановлено, що у студентів спостерігається дуже слабкий зв’язок між знаннями і уміннями в сфері проведення педагогічної дослідницької роботи (коефіцієнт кореляції Rxy=0,60). Спостерігається велика різниця в опануванні педагогічних дослідницьких знань та умінь між студентами і викладачами. Понад 90% студентів і не менше 80% викладачів висловлюються про необхідність забезпечення такої підготовки. Теоретичні знання і дослідницькі уміння не утворюють цілісність і комплексність, а існують нарізно. Вчителі недостатньо знають зміст педагогічної дослідницької діяльності, а також методи і прийоми педагогічних досліджень. 3.Сформульовано основні концептуальні положення, які, закладені в основу професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності: переміщення акцентів у трудовій підготовці учнівської молоді від фактично ремісничо-тренувального навчання до формування та розвитку творчої ініціативи, інтелектуального наповнення всього змісту трудового навчання, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня, системної самостійної роботи студентів щодо оволодіння сучасними науковими знаннями; формування особистості вчителя, який був би конкурентноспроможним на європейському ринку праці; системність заходів підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації та проведення педагогічної дослідницької діяльності; удосконалення навчально-виховного процесу на принципах науковості, історизму; реалізація педагогічної системи шляхом упровадження неперервних заходів науково-методичного забезпечення, враховуючи пізнавальні можливості та інтереси студентів на різних етапах підготовки; Ці засади повинні здійснюватися на основі системно-функціональної, діяльнісної та особистісно-орієнтованої теорій підготовки вчителів; побудови моделі педагогічної дослідницької діяльності з урахуванням соціально-економічних, теоретичних та практичних факторів; визначення вихідних параметрів, дефініцій, теорій необхідних для побудови системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; педагогічних умов реалізації системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. 4. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності – неперервне системно-функціональне психолого-педагогічне явище, яке можна представити як цілісну педагогічну систему науково-обґрунтованих дій і заходів у загальному педагогічному процесі вищого навчального закладу. Ця система передбачає єдність діяльнісного та особистісно-орієнтованого аспектів педагогічної діяльності, побудовану з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх учителів трудового навчання, яка визначає зміст, види і форми педагогічної дослідницької діяльності та передбачає формування творчого потенціалу, рефлексії власної діяльності, здатності особистостей до неперервного саморозвитку та формування ціннісних орієнтацій, оволодіння загальними і спеціальними знаннями, навичками та вміннями дослідницької діяльності, формування необхідних особистісних якостей дослідника. Основу системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності становлять такі чинники: студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси, самосвідомість та ідеали); педагог (його організаційна, управлінська, виконавська, контролююча діяльність); мета і конкретні цілі підготовки – формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації та проведення педагогічної дослідницької діяльності; принципи, функції; педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково-методичне забезпечення; оцінка і корекція результатів підготовки (критерії, рівні); зв’язки між компонентами. Функціонування системи забезпечується на основі поєднання різнорівневих функціональних, дидактичних, генетичних, процесуальних, управлінських та інших зв’язків, є спеціально організованим цілеспрямованим, динамічним, адаптованим до реальних умов педагогічним процесом, який реалізується на основі відповідних умов, зокрема створення моделей подвійного зворотного зв’язку; використання проблемного навчання на основі інтегруючого поняття "педагогічна дослідницька діяльність"; комплексне застосування проблемних педагогічних дослідницьких завдань, створення атмосфери творчого їх розв’язання, методів імітації майбутньої педагогічної діяльності; використання сучасних методів проектування педагогічних процесів; широке використання комп’ютерних засобів навчання; цілеспрямоване формування професійно-пізнавальних інтересів майбутніх учителів трудового навчання. Оцінювання ефективності системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності має системний характер, досягнення мети здійснюється через використання синергетичної методології з переходом до підсистеми самопідготовки, що збігається із загальною метою особистісно-розвивального підходу, здійснюється на основі використання сучасних комп’ютерних технологій та засобів діагностики. Педагогічна система підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності охоплює три етапи, які відповідають структурі науково-дослідної роботи. Технологічність системи досягається за рахунок дотримання вимог безперервності, послідовності, поступового переходу від простого до складного, своєчасного діагностування, прогнозування, контролю, корекції й оцінки процесу опанування проведення педагогічної дослідницької діяльності. У своїй сукупності ці компоненти утворюють якісно новий педагогічний феномен, що може розглядатися як педагогічний процес підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. 5 Розробка моделі педагогічної дослідницької діяльності дала можливість визначити готовність майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності як певне особистісне утворення, яке передбачає наявність у студентів сукупності якостей особистості дослідника, педагогічних знань, умінь, навичок, що забезпечують успішну реалізацію дослідницької діяльності, формування потреби й інтересу до такої діяльності, відповідальності за її результати та впевненості в собі. Показано, що формування такої готовності може бути зреалізовано тільки як результат педагогічного процесу підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, який повинен бути забезпечений загальною системою організації цього процесу та спеціальною педагогічною системою підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Готовність до педагогічної дослідницької роботи представлена системою, яка складається з таких структурних компонентів: мотиваційного, змістовно-процесуального та виконавчого, яку можна визначити як цілісне особистісне утворення, що передбачає наявність у студентів сукупності певних якостей особистості, знань, умінь, навичок проведення цієї діяльності. Кожний із компонентів, що складають зміст процесу підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, може розглядатись як критерій результативності заходів педагогічного впливу і використовуватися для оцінки готовності до педагогічної дослідницької діяльності. Для діагностування готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності в дослідженні розроблено інформаційно-пізнавальний, ціннісно-орієнтаційний, діяльнісно-технологічний, узагальнено-прогностичний критерії, відповідні їм показники та рівні, які відображають його змістовну та організаційну сторони. Встановлено основні чинники, які впливають на ефективність готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності: системність у підготовці майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності; взаємодія суб’єктів цієї діяльності; вивчення та розповсюдження передового педагогічного досвіду; педагогічне самовдосконалення; педагогічна дослідницька спрямованість викладання різних дисциплін в процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання; індивідуальна і групова робота з студентами. 6. До науково-методичного забезпечення реалізації запропонованої системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до проведення педагогічної дослідницької діяльності належить навчально-методичнний посібник "Дипломна робота у вищих педагогічних закладах освіти (Положення про організацію і виконання) зі спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання напрямку підготовки "Педагогічна освіта"; методичні рекомендації "Положення про організацію та проведення педагогічної дослідницької діяльності"; Здійснено корекцію змісту навчальних курсів "Вступ до спеціальності", "Основи наукових досліджень" та професійно орієнтованих дисциплін, удосконалено методику їх викладання. Показано, що синергетичний підхід до утворення парадигм в освіті при організації педагогічної дослідницької діяльності передбачає первинним сам "процес", а організаційні структури й форми для його реалізації повинні виростати з нього на основі виявлення атракторів, тому в університетах повинні культивуватись різні форми організації наукової діяльності, які є необов’язкові, а студент самостійно повинен вибрати ту форму наукової діяльності, в якій він відчуває себе найбільш "комфортно" і де його діяльність буде найбільш ефективною, а його творчий підхід до неї буде оптимальний. Встановлено, що однією з головних організаційних проблем розгортання педагогічних досліджень є вибір тем, який повинен бути добровільним і знаходитись у межах певних наукових парадигм. Значна увага має бути акцентована на обслуговуванні досліджень, їх організації, прагнення проникати в суть речей, справи, удосконалювати культуру мислення та дослідження. 7.Експериментальна робота з перевірки ефективності змодельованої системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності підтвердила основні положення гіпотези дослідження та загалом засвідчила позитивні результати. Внаслідок проведеного формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності в експериментальних групах, які значно перевищують показники контрольних груп і в декілька разів перевищують відповідні показники, здобуті під час констатувального етапу дослідження, що підтвердило всі основні теоретико-методологічні положення дисертації. Результати теоретичного і експериментального дослідження дали можливість сформулювати педагогічні рекомендації щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Проведене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх завдань професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності. Подальшого вивчення потребують теоретичне обгрунтування розвитку творчих здібностей студентів в умовах педагогічної дослідницької діяльності; взаємозв’язок когнітивного й етичного компонентів дослідницької діяльності; креативного ставлення студентів до досліджень; наукової організації навчального процесу в аспектах спадкоємності середньої та вищої школи; використання нових інформаційних технологій навчання на основі мультимедійних засобів. |