У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва. Проаналізовано сучасний стан технологічної освіти та виявлено соціально-педагогічні передумови науково-технічної підготовки майбутнього вчителя. Констатовано, що зміст технічних навчальних дисциплін підготовки вчителя трудового навчання не відповідає сучасному рівню розвитку техніки та технологій. Визначено теоретичні засади і обґрунтовано модель ступеневої підготовки вчителів цього фаху, а також продемонстровано шляхи трансформації процесу професійної підготовки від учителя трудового навчання до вчителя технологій виробництва. Наукові розробки пройшли апробацію у навчальному процесі вищих педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації, яка підтвердила їх ефективність і забезпечила умови для впровадження. Підвівши основні підсумки дослідження, узагальнення отриманих результатів дозволили зробити такі висновки, які підтвердили висунуту гіпотезу та основні положення розробленої концепції: 1. Досліджений генезис підготовки вчителів трудового навчання та стану наукових розробок і вивчення практичних шляхів щодо поліпшення рівня їх кваліфікації підтвердили необхідність проведення реформування системи професійної підготовки вчителів даної спеціальності; до цього часу залишається не розробленою модель такого вчителя на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях, а також не відрегульований принцип наступності між окремими ступенями підготовки вчителя трудового навчання. Науково-технічна підготовка таких учителів досліджувалася, як правило, стосовно окремих аспектів проблеми, не маючи систематизованого характеру. З іншого боку, сучасний розвиток науки, техніки та технологій вимагає модернізації та поповнення як змісту навчальних предметів освітньої галузі “Технології”, так і змісту науково-технічної підготовки вчителів для цієї галузі. 2. Аналіз літературних джерел та педагогічної практики засвідчив, що недоліком діючих навчальних планів та програм з дисциплін науково-технічної підготовки є те, що вони в значній мірі копіюють у скороченому варіанті аналогічні компоненти системи підготовки інженерних кадрів. Аналіз досліджуваної проблеми в теорії і практиці вищих педагогічних закладів освіти показав, що рівень науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання, якій належить провідна роль у системі ступеневої освіти фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, не повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до освітньої галузі “Технології” і які випливають із новозапровадженої програми з трудового навчання загальноосвітньої школи. 3. Вперше розроблена концепція ступеневої підготовки вчителів технологій виробництва, яка базується на нових завданнях освітньої галузі “Технології” і передбачає деяку модернізацію і поновлення змісту традиційного навчального предмета “Трудове навчання” з поступовою трансформацією його в “Технології виробництва”. Визначені шляхи такого переходу, коли формуючим блоком при цьому є зміст освіти трудового навчання на всіх ступенях загальноосвітньої школи. 4. Проведеним дослідженням доведено, що підготовку магістрів освіти за спеціальністю 8.010103. “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Технології виробництва” доцільно вести як викладачів технічних (технологічних) дисциплін з чітко визначеною спеціалізацією, в якій окреслювати навчальну дисципліну або декілька споріднених дисциплін чи інтегрований курс, що їх мають право викладати ці випускники у вищих закладах освіти. За результатами наукових досліджень розроблено й запроваджено навчальний план і програми навчальних дисциплін науково-технічної підготовки магістрів як викладачів технічних дисциплін за спеціалізацією “Обробка матеріалів різанням”. 5. Установлено, що науково-технічна підготовка вчителів трудового навчання і технологій виробництва посідає базову позицію для майбутнього фахівця. Розроблено теоретичні основи структурування і формування змісту навчальних дисциплін науково-технічної підготовки, суть яких полягає в тому, що першочергово створюються техніко-технологічні інтегровані курси, які повинні періодично акумулювати онтодидактичні перетворення наукового знання від сучасного рівня розвитку прикладних наук, техніки і технологій у навчальний матеріал. Визначення структури змісту науково-технічної діяльності на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях дозволило розробити ступеневий навчальний план підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва, який запроваджено у навчальний процес. Доведено, що поряд з основною спеціальністю на освітньо-кваліфікаційному рівні “Спеціаліст” можна здобувати споріднені спеціальності за кваліфікацією вчителя фізики, основ інформатики та професійного навчання. Разом з цим такі випускники опанують додатковою спеціальністю вчителя креслення і безпеки життєдіяльності. 6. Рівень науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва визначається умовами розвитку їх творчого потенціалу; розроблена структурно-функціональна модель, яка має три етапи (вступний, базовий і випускний) і такі напрями як розв’язання творчих завдань, включення елементів наукового пошуку до змісту лабораторних робіт, використання навчальних посібників з дворівневим ступенем подачі інформації, запровадження нових інформаційних технологій, модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів та інші. Встановлено, що чітко спланована технічно-прикладна творчість майбутніх учителів має значний вплив на розвиток їх творчих здібностей. Розроблені науково-методичні основи створення дворівневих навчальних посібників з навчальних дисциплін техніко-технологічного циклу і досліджений їх вплив на розвиток творчих здібностей. Реалізація даної розробки створила умови для підготовки до друку навчальних посібників з машинознавства та технічної механіки (розділ “Опір матеріалів”) за дворівневою подачею інформації, які запроваджені у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти України, в яких ведеться підготовка вчителів трудового навчання і технологій виробництва. 7. На основі отриманих результатів дослідження доведено, що основними компонентами науково-технічної підготовки вчителів даної спеціальності є інтегровані курси “Основи виробництва” та “Технічна механіка”, які вивчаються на рівні молодшого спеціаліста, а також “Машинознавство”, яке опановується на освітньо-кваліфікаційному рівні “Бакалавр” . Науково-технічна підготовка за спеціалізацією, яка може бути як на рівні бакалавра, так і на рівні спеціаліста, має досить широкий спектр напрямів, змістове наповнення, а шляхи інтегрування їх залежать від обраної спеціалізації. Використовуючи функціонально-діяльнісний підхід, визначено роль і місце цих інтегрованих курсів у професійній підготовці вчителів трудового навчання і технологій виробництва, на основі чого проведено відбір їх змісту та створені навчальні програми, які запроваджено у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти 8. Доведено доцільність вивчення курсу “Вища математика” і “Загальна фізика” на початковій стадії навчання, а також продемонстровано міжпредметні зв’язки між вказаними курсами та навчальними дисциплінами науково-технічної підготовки, започатковано пропедевтичну професійну підготовку в процесі вивчення навчальних дисциплін природничо-математичного циклу. 9. Розроблено композиційну модель ступеневої підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва, проведено її теоретичне обґрунтування і експериментальну перевірку. За цією моделлю молодший спеціаліст – вчитель основної середньої школи, бакалавр – вчитель повної середньої школи, спеціаліст – вчитель повної середньої школи з правом професійної підготовки за спеціалізацією або вчитель повної середньої школи з додатковою кваліфікацією вчителя споріднених предметів. Порівняння результатів констатуючого і формуючого експериментів та результати експертної оцінки підтвердили правомірність розробленої системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва та засобів розвитку їх творчого потенціалу. Таким чином, поставлена мета досягнута основні завдання розв’язані, а гіпотеза підтверджена. Викладене у дисертації вважаємо результатом першого завершеного етапу щодо створення системи науково-технічної підготовки вчителів трудового навчання і технологій виробництва. Подальшу роботу доцільно здійснювати у напрямі розробки дидактичних основ та конкретизації при формуванні змісту окремих тем інтегрованих курсів техніко-технологічних навчальних дисциплін; потребує подальшого вивчення та розробки проблема наступності науково-технічної підготовки між освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст та бакалавр. При розв’язанні цих завдань буде забезпечено подальше вдосконалення науково-технічної підготовки вчителів для освітньої галузі “Технології”. | 