1. З метою поглибленого вивчення просторово-часової направленості та причинної обумовленості речовинно-енергетичних потоків та фізико-хімічних процесів у поверхневих водах, які формують їх хімічний склад та обумовлюють придатність для різних видів водокористування і функціонування водних екосистем було виконано обґрунтування, розробку, апробацію та прикладне застосування науково-теоретичних та методологічних засад дослідження хімічного складу природних вод як гідрохімічних систем (ГХС). 2. В рамках теоретичного обґрунтування даного напрямку гідрохімічних досліджень в роботі були вирішені наступні задачі: - виконано дефініцію, графічну та математичну формалізацію ГХС, виходячи з концепцій багатофакторності формування хімічного складу природних вод та функціональних геосистем, розвинутих в другій половині XX століття; - розглянуто основні властивості, функції та структури ГХС; - узагальнено характеристику речовинно-агрегатного та компонентного складу ГХС на сучасному етапі еволюції природних вод; - описано типові процесно-функціональні структури ГХС; - розроблено ієрархічну класифікацію рівнів горизонтальних та вертикальних структур ГХС; - виконано типізацію ГХС як процесно-функціональних речовинно-енергетичних структур гідрологічних об’єктів; встановлено, що ГХС є своєрідною просторово-часовою формою існування і руху матерії, тому динамічний стан системи, який обумовлюється нестабільністю зовнішніх системоформуючих факторів, є її природною властивістю; - виявлено циклічний характер розвитку ГХС як закономірну мінливість у часі форм існування та концентрацій хімічних речовин у водному середовищі, що обумовлюється циклічністю природних факторів, інтегральною характеристикою впливу яких на параметри ГХС є водний стік; - охарактеризовано стійкість ГХС, що визначається як її здатність функціонувати на певному рівні, не виходячи за рамки критичних значень параметрів її компонентів, зберігати рівноважний стан протягом певного часу за умови стабільності впливу природних та антропогенних факторів її формування. 3. Розроблено основи методології дослідження процесів формування хімічного складу та якості природних вод, яка базується на методах системного аналізу і концепціях про багатофакторність формування хімічного складу та гідрохімічні системи природних вод. Дана методологія логічно поєднує сучасні методи дослідження як системи в цілому, так і окремих її компонентів і дозволяє вирішувати наступні задачі: - виявлення та ідентифікація факторів формування ГХС; - моделювання впливу антропогенних факторів на формування ГХС методами мультиваріаційної статистики; - виявлення просторових, процесно-функціональних та речовинно-агрегатних структур ГХС; -дослідження територіальної структури ГХС та її візуалізація у вигляді процесно-функціональної моделі чи карти районування; - прогнозування розвитку системи; - розробка рекомендації для прийняття управлінських рішень, в тому числі щодо оптимізації і стабілізації гідрохімічних процесів у системі. 4.Апробація теоретико методологічних розробок для дослідження ГХС здійснена на водних об’єктах України під час виконання науково-дослідних робіт, пов’язаних з вирішенням важливих водогосподарських проблем, в результаті чого були отримані наступні практично значимі результати: - досліджено структуру факторів формування гідрохімічної регіональної макросистеми природних вод Житомирського Полісся; виявлено, що формування параметрів системи відбувається під впливом п’яти основних факторів: дифузного надходження мінеральних солей, біогенних та органічних речовин з поверхні водозбору, ерозійно-дефляційних процесів, що сприяють вилуговуванню мінералів гірських порід та винесенню у річкову мережу забруднюючих речовин, впливу меліоративних заходів на перебіг фізико-хімічних процесів і трансформування типу вод, впливу стічних вод та надходження отрутохімікатів. - за результатами факторного та кореляційного аналізу параметрів ГХС розроблено структурно-функціональну модель системи, яка характеризує як фактори формування системи, так і процеси, що ними обумовлені; - виконано районування регіональної гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся за умовами формування хімічного складу та якості води; - розроблено рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся; - досліджено особливості гідрохімічних систем річок лісостепової та степової зон України та виконано рекомендації щодо їх оптимізації з використанням результатів багатофакторного моделювання впливу антропогенних чинників на формування параметрів гідрохімічних систем; - на основі системного аналізу гідрохімічної системи перехідного типу (Джарилгацька затока) виявлено головні причини погіршення еколого-гідрохімічної ситуації в Скадовській курортній зоні; - встановлено, що структурно-функціональні особливості системи обумовлюються не тільки змішуванням гідрокарбонатно-кальцієвих континентальних і хлоридно-натрієвих морських вод а й складним комплексом процесів, направлених на стабілізацію порушеного стану ГХС внаслідок забруднення моря зворотними водами рисівницьких систем, які містять, окрім розчинених мінеральних солей, ще й значні кількості пестицидів, важких металів, біогенних, органічних та завислих речовин; - виявлено, що речовинно-енергетичні перетворення у системі зумовлені протіканням процесів коагуляції, комплексоутворення, осадження речовин, що надійшли з дренажно-скидними водами, вивільненням біогенних речовин за рахунок деструкції органічних речовин, нітрифікацією, адсорбцією кобальту під час осадження карбонатів у зоні змішування вод, осадженням заліза у вигляді гідроокислу, забрудненням води сполуками міді та 3,4 ДХА, утворенням комплексів цинку з гуміновими кислотами, впливом окислювально-відновної обстановки на вміст NH4+, забрудненням води пропанідом, сатурном, базаграном та яланом; - встановлено, що антропогенна трансформація ГХС відбувається не тільки внаслідок забруднення моря специфічними хімічними речовинами, а й у результаті розсолонення прибережної акваторії Джарилгацької затоки від 1,1 до 20,0 разів; - на основі результатів досліджень показано, що накопичення у прибережній частині затоки у воді та донних відкладах біогенних компонентів, мікроелементів та токсичних речовин є свідченням потенційної загрози посилення антропогенного евтрофування прибережних ділянок, збільшення токсичності води та донних відкладів, які використовуються у лікувальних закладах Скадовської медичної зони; - виконане районування акваторії Джарилгацької затоки за результатами системного аналізу може бути використано для організації системи гідроекологічного моніторингу, оптимізації її просторового вирішення; - встановлені залежності між вмістом речовин у дренажно-скидних водах (елемент управління станом ГХС) та у морській воді (керований елемент) можуть бути використані для оптимізації гідрохімічних параметрів перехідної системи та для управління нею при проведенні водоохоронних заходів. - на прикладі гідрохімічної макросистеми р. Горині було апробовано статистичні та балансові підходи до прогнозування параметрів гідрохімічних систем; результати прогнозування впроваджено в розробку технічного проекту поповнення підземних вод в районі Гощанського водозабору м. Рівне. 5. Впровадження теоретико-методологічних розробок дослідження процесів формування хімічного складу та якості поверхневих вод в практику водогосподарських організацій підтвердило ефективність їх використання для вирішення важливих гідроекологічних проблем України. |