У висновках дисертації підводяться підсумки дослідження, визначаються основні теоретичні ідеї та засади, що надали змогу обґрунтувати пропозиції та рекомендації, що мають теоретичний та практичний характер. Йдеться, зокрема, про наступне:
1. Проблеми прав та свобод особи є виключно актуальними. В сучасному світі лише ті країни є демократичними, в яких права і свободи людини закріплені законом у відповідності до загальновизнаних міжнародно-правових стандартів, які підтримуються владою, які визнаються пріоритетними та верховними.
2. При тісній єдності та взаємодії понять права людини та права громадянина вони не є ідентичними. Їх змістовна специфіка повинна адекватно відображатися у наукових дослідженнях та при вирішенні практичних завдань зміцнення гарантій та захисту правового статусу особи.
3. Реалізація прав і свобод являє собою своєрідний юридичний механізм, що визначається як соціально обумовлений та законодавчо закріплений комплекс узгоджених дій суб’єктів по реалізації закріплених суб’єктивним правом благ. Серед юридичних засобів гарантування розрізняють ті, що націлені на забезпечення здійснення прав та на їх захист від правопорушення.
4. Механізм забезпечення прав людини сприяє: а) вияву змісту та перспектив розвитку принципів права у межах моделі громадянського суспільства та державності; б) пізнанню закономірностей та ефективності функціонування соціальних інститутів громадянського суспільства; в) аналізу соціальних функцій держави, їх відповідності меті світового співтовариства на створення достойного рівня життя; г) вияву психологічної готовності населення до сприйняття гуманітарних цінностей; д) виявленню ефективних засобів по дотриманню охорони та захисту прав індивідів та їх спільностей.
5. Приєднання України до міжнародних актів про права людини, прийняття Конституції, що проголошує права та свободи людини як вищої соціальної цінності, обумовлює новий підхід до визначення напрямків впливу права, визначаючи його межі та особливості. Під впливом вчення про права людини змінюються зміст, сутність та функціональне призначення права, надаючи йому особистісного, гуманістичного характеру. Це викликає необхідність більш глибокого вивчення та переосмислення функцій права України, використовуючи методи юридичної науки та характеризуючи взаємний вплив цих явищ. З однієї сторони, саме право є гарантією реалізації та захисту прав і свобод, а з іншої – права і свободи визначають гуманізм та демократизм права.
|