У дисертаційній роботі досліджено та вирішене наукове завдання, що полягає в удосконаленні теоретичних і практичних засад механізму державного управління соціально-економічним розвитком малих міст. Визначено, що необхідною умовою ефективного соціально-економічного розвитку малих міст є реформування системи місцевого самоврядування. Це обумовлене характерними сучасними тенденціями: відсутністю системного підходу до формування і реалізації положень державної регіональної політики, недостатнім рівнем розробки теоретико-методичних засад державного управління розвитком малих міст, постійною незбалансованістю планових показників розвитку і ресурсного забезпечення, неефективністю діючої системи управління на регіональному та місцевому рівнях. Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки: 1. Узагальнено і систематизовано існуючі теоретичні підходи до визначення сутності стратегічного планування. Можна стверджувати, що функція планування є визначальною в управлінні соціально-економічним розвитком малих міст. Поняття "розвиток малого міста" визначається як послідовний процес усунення соціально-економічних проблем малих міст і створення нової позитивної ситуації при раціональному використанні всіх видів власних ресурсів регіону та інших фінансових джерел, не заборонених законодавством, шляхом реалізації ефективних механізмів стратегічного планування. 2. Сутність категорії "якість життя населення" визначено як сукупність показників, що характеризують рівень задоволення потреб споживачів (мешканців міста) кількістю і якістю наданих товарів і послуг на території конкретного міста. Її місце в управлінні розвитком малого міста полягає у визначенні розміру прибутків і якості умов існування населення, що визначають рівень задоволення потреб населення міста, а значить, рівень його соціально-економічного розвитку. 3. Дослідження методологічних основ планування розвитку малого міста показало, що категорія „якість життя населення” є не тільки метою соціально-економічного розвитку міста, а й критерієм оцінки його ефективності й орієнтиром для визначення напряму діяльності місцевих органів влади з питань розвитку. Це обумовлено тим, що комплексне управління соціально-економічним розвитком малого міста має враховувати весь перелік показників, що характеризують потреби мешканців міст та рівень їх задоволення товарами і послугами, що їм надаються, тобто всі аспекти категорії „якість життя населення”. 4. Адаптовано й обґрунтовано такі принципи управління якістю в органі влади, як принцип відповідності, документування, єдиноначальності, підконтрольності, комплексності, законності з метою підвищення якості управлінських і адміністративних послуг місцевих органів влади як способу досягнення основної цілі соціально-економічного розвитку малих міста. 5. Удосконалено теоретико-методичні засади механізму державного управління соціально-економічним розвитком малих міст і представлено їх у вигляді схеми. Провідною ідеєю запропонованих засад є чіткий розподіл повноважень між органами влади з питань розвитку території за рівнями влади, а також те, що держава повинна встановлювати правила та пріоритети регіонального та місцевого розвитку і контролювати їх дотримання. Щодо її впливу на заходи, засоби і способи їх реалізації на місцевому рівні, то цей вплив повинен бути чітко виважений і ґрунтуватися на особливостях стану розвитку міста, наявних ресурсах розвитку і реальних потребах його мешканців. Зазначені теоретико-методичні засади вимагають використання в управлінні розвитком міста принципів, методів й інструментів сучасного ефективного менеджменту. 6. Розроблено модель впливу діяльності державних органів влади на ефективність соціально-економічного розвитку малих міст. В основу моделі покладено основні цілі та завдання державної регіональної політики, а також класифікацію факторів, що впливають на виконання зазначених положень та послідовність їх реалізації на шляху підвищення якості життя населення малих міст. 7. Удосконалено методичний підхід до підвищення ефективності діяльності місцевого органу шляхом систематичного проведення функціонального обстеження. Результатом проведення обстеження стало вдосконалення організаційної структури установи, оптимізація функціонального навантаження службовців і, як результат, підвищення якості адміністративних і управлінських послуг, що надаються. Для нормативного забезпечення ефективного використання зазначеного методичного підходу пропонується доповнити „Настанову з якості” органів влади в п. 8.2. „Моніторинг та вимірювання” ДСТУ ISO 9001:2001 „Системи управління якістю. Вимоги”, а саме: впровадити і затвердити функціональне обстеження органу влади як ефективний інструмент моніторингу функціонування системи якості і складову єдиного механізму моніторингу процесів органу влади. 8. Формування регіональної стратегічної програми соціально-економічного розвитку малих міст обумовило необхідність удосконалення методичного підходу, сутність якого полягає в обґрунтуванні заходів щодо всіх видів забезпечення досягнення поставлених цілей стратегічного розвитку (нормативно-правового, організаційного, наукового, фінансово-економічного, кадрового й інформаційного). | 