1. На основі системного підходу доведено, що практичне володіння іноземною мовою, на яке націлюють програми вищих педагогічних навчальних закладів, неможливе без володіння студентом культурою професійного мовлення, міцного оволодіння вміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності, у тому числі й усним мовленням. Успішне формування усномовленнєвих умінь у студентів вищих педагогічних навчальних закладів, починаючи з першого курсу, є важливою передумовою використання мови як засобу комунікації та впливу на формування особистості. 2. Поняття “культура професійного мовлення студента іноземною мовою” розглядається як якість володіння нормами літературної мови, а також уміння використовувати її багатство та виражальні засоби в умовах професійно-педагогічного спілкування відповідно до мети і змісту мовлення, що визначаються сучасним освітньо-виховним ідеалом. 3. Важливим дидактичним положенням, яке необхідно враховувати у процесі формування професійного усного мовлення студентів, їх включення у мовленнєву діяльність, є взаємозв’язок між знаннями, вміннями й навичками, який виявляється у тому, що вміння й навички формуються на основі знань; навички і вміння є необхідною умовою виконання мовленнєвих дій. Формуванню усного професійного мовлення сприяє взаємодія щонайменше трьох факторів – знання одиниць мови і правил їх утворення і сполучення, наявність навичок оформлення мовленнєвого висловлювання і сформованість умінь використовувати отримані знання й навички у практичній діяльності. Отже, ефективність формування професійного спілкування залежить від рівня оволодіння його компонентами, суттєве місце серед яких належить граматичним динамічним мовленнєвим механізмам. 4. У дисертаційному дослідженні розроблено модель навчальної діяльності, яка спрямована на підвищення ефективності процесу формування і вдосконалення умінь професійного спілкування іноземною мовою студентів. Вона передбачає наявність трьох етапів: 1. Етап створення орієнтувальної основи дій і формування мовних навичок. 2. Етап удосконалення мовних навичок і створення умов для їх переносу у мовленнєву діяльність. 3. Етап стабілізації навичок у мовленнєвій діяльності і створення динамічного мовленнєвого стереотипу. 5. Доведено, що основними засобами реалізації запропонованої моделі є вправи, які відрізняються якісним складом, кількісним співвідношенням, змістом та логіко-тематичним зв’язком. Усі вправи об’єднані в комплекси, що забезпечують виконання поставлених завдань. Вихідним варіантом вправ, що найбільш повно відповідає поставленим завданням, є вправи типу “мовні – умовно-мовленнєві – мовленнєві”. У процесі експериментального навчання доцільним є використання вправ, що забезпечують набуття мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для навчання говоріння: ситуація, бесіда, дискусія, на основі прочитаного або почутого, розповідь за темою або сценарієм, опис за власним вибором, опис з пам’яті або за уявленням, опис за наочністю, коментування, гра, мовленнєві ситуації. Ефективною формою організації навчання з формування професійного усного мовлення у студентів вищих педагогічних навчальних закладів є інтерактивні форми роботи. 6. Експериментальне дослідження підтвердило гіпотезу про те, що рівень практичного володіння професійним усним мовленням іноземною мовою студентів значно зросте, якщо під час навчання: – оволодівати мовними засобами, особливо граматичними, з урахуванням етапів формування мовленнєвих умінь і навичок на рівні значення, форми й використання мовних явищ у спілкуванні; – здійснювати опору на досвід усного мовлення, набутий студентами під час оволодіння культурою мовлення у вивченні рідної мови; – впроваджувати диференційований підхід до оволодіння професійним усним мовленням у залежності від труднощів засвоєння та складності мовних явищ, які використовуються у мовленні; – використовувати системи вправ, які створюють ситуації мовлення, адекватні умовам майбутньої професійної діяльності, і забезпечують включення студентів у ситуації, наближені до педагогічної діяльності; – застосовувати інтерактивні форми роботи, спрямовані на розвиток комунікативних умінь студентів. Результати експерименту засвідчили, що загальний рівень мовної (граматичної) правильності професійного усного мовлення іноземною мовою студентів експериментальних груп приблизно в 2.7 рази перевищив аналогічний рівень, досягнутий студентами контрольних груп. У результаті цього підтвердилася гіпотеза дослідження. Мета і завдання роботи виконані. Дослідження не вичерпало всіх проблем формування умінь професійного усного мовлення іноземною мовою у студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в обґрунтуванні оптимальної кількості вправ, створенні системи диференційованої роботи у залежності від початкового рівня сформованості мовленнєвої культури студентів. Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях: Статті у провідних наукових фахових виданнях: 1. Алексєєва Т.В. Чинники, які впливають на якість засвоєння знань з іноземної мови студентів І-ІІ курсів немовних вузів // Збірник наукових праць БДПІ ім. П.Д.Осипенко. – Бердянськ, 1999. – №3-4. – С.93-101. 2. Алексєєва Т.В. Дидактичні аспекти вивчення першокурсниками іноземної мови у педагогічних інститутах // Наукові записки. – Тернопіль. – 2000. – № 1. – С.97-100. 3. Алексєєва Т.В. Професіоналізм викладача іноземної мови як одна з дидактичних умов якісного засвоєння знань студентами вищих педагогічних навчальних закладів // Наукові записки. – Тернопіль. – 2000. – №2. – С. 92-97. 4. Алексєєва Т.В. Індивідуальний підхід у навчанні іноземної мови у вищому педагогічному навчальному закладі // Наукові записки. – Тернопіль. – 2000. – № 5. – С. 5-9. 5. Алексєєва Т.В., Данукало Н.Г.Активізація СРС вищих педагогічних закладів освіти // Наукові записки. – Тернопіль. – 2000. – №6. – С. 41 –47. 6. Алексєєва Т.В. Організація СРС як одна із дидактичних умов, що впливає на якість знань з іноземної мови // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць. – Харків: Харківський державний педагогічний університет, 2000. – № 11. – С. 29-36. Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій: 7. Алексєєва Т.В. До питання про необхідність застосування індивідуалізованих вправ для студентів педагогічних інститутів на початковому етапі навчання іноземної мови // Педагогічна спрямованість практичних занять з іноземної мови та музики: Збірник тез наукових повідомлень. – Бердянськ, 1993. – С. 15. 8. Алексєєва Т.В. Учбові завдання з англійської мови з орієнтацією на самостійну роботу студентів // Нові підходи до філології у вищій школі: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. – Мелітополь, 1994. – С.17-20. 9. Алексєєва Т.В. Організація навчання аудіювання у педагогічному інституті на принципі індивідуалізації // Тези науково-практичної конференції викладачів. – Бердянськ, 1994. – С. 53-55. | 