Анотація до роботи:

Хоружа Л.Л. Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2004.

У дисертації здійснено дослідження теоретико-методологічних, історико-педагогічних і методичних основ формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів – інваріантної характеристики, базового компонента їхньої професійно-педагогічної підготовки. Науково обґрунтовано сутність і структура поняття “етична компетентність вчителя”, вперше подане його визначення. Розроблені критерії та методика діагностики рівнів сформованості етичної компетентності, виявлено кумулятивний і ступеневий характер її розвитку.

Побудовано модель системи формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, охарактеризовано зміст їх етичної підготовки у процесі реалізації провідних професійних функцій, стадії розвитку утворення. Здійснено практичну інтерпретацію моделі у відповідних методиках, перевірена ефективність функціонування системи, виявлена позитивна динаміка формування етичної компетентності, що дозволяє використовувати розроблену систему в широкій педагогічній практиці.

У дисертації здійснено наукове узагальнення та теоретико-експериментальне вирішення наукової проблеми формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Здобуті у процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків:

1. Дисертаційне дослідження проведене у контексті проблем і завдань, що стоять перед фахівцями вищих навчальних закладів в умовах реалізації гуманістичної парадигми освіти в Україні, та потреб професійної досконалості педагога, яка виводиться в сучасних умовах на рівень компетентності. Її етична складова розглядалася як базовий компонент професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, квінтесенція загальнолюдської та професійної культури.

2. У результаті проблемно-генетичного аналізу розвитку етико-педагогічних ідей в історії педагогічної думки виділені інваріанти змістового ядра педагогічної етики (добро, любов до дітей, відповідальність, порядність тощо), що мало суттєвий вплив щодо визначення поняття „етична компетентність вчителя ”. Окреслено понятійно-термінологічне коло дослідження, вперше сформульовано базове поняття - „етична компетентність вчителя”, розроблена його структура.

Встановлено, що етична компетентність є системним інтегративним утворенням, яке містить змістову, особистісну і операційно-процесуальну складові. Вони взаємопов’язані між собою і зумовлюють розвиток внутрішніх механізмів етичної регуляції поведінки вчителя.

Доведено, що етична компетентність виявляється у двох формах: статичній і динамічній, а за змістовим наповненням є метаіндивідуальною характеристикою педагога, пов’язаною з іншими подібними утвореннями (загальна культура, педагогічне спілкування тощо).

3. У дослідженні увагу акцентовано на тому, що етична компетентність майбутніх учителів початкових класів є обов’язковим компонентом оволодіння ними педагогічною професією, що пов’язано із специфікою їхньої роботи: широким потенціалом етичного впливу на особистість молодших школярів через багатопредметність викладання та багатофункціональність діяльності; референтним статусом у стосунках із молодшими школярами; сензитивністю віку дітей до сприйняття моральних цінностей тощо. Етика педагогічної поведінки вчителя виступає детермінантою соціально-психологічного розвитку молодших школярів, а система взаємин „учитель-учень” активно впливає на формування „Я-концепції”, самооцінки, ціннісно-мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку.

4. Розроблені методика діагностики, критерії та показники сформованості етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. З огляду на нерівномірність темпів особистісного, морального і професійного розвитку студентів визначено чотири рівні етичної компетентності: високий, достатній, задовільний і низький та особливості її виявлення на кожному з них.

Етичній компетентності майбутніх учителів властиві ступеневий, кумулятивний характер розвитку, а її формування відбувається шляхом переходу від одного стану сформованості до іншого: аморфний – дивергентний – дифузний – цілісний (системоутворюючий). Сутність кумулятивної природи етичної компетентності полягає в тому, що розвиток кожної попередньої стадії включається в наступну, трансформуючись певним чином. Таке накопичення змін готує якісні перетворення на рівні змісту структурних складових етичної компетентності.

Встановлено, що сформованість морально особистісних утворень (цінності, почуття, потреби, мотиви, воля тощо) майбутніх педагогів є базою подальшого розвитку їх етичної компетентності.

5. Формування етичної компетентності майбутніх учителів – багатофакторний процес, але її соціальна природа є основою для потенційного цілеспрямованого розвитку утворення, що відбувається у процесі професійно-особистісного зростання педагогів і самостійної педагогічної діяльності, коли зовнішні чинники діють через внутрішні умови, долаються суперечності між особистісними і професійно-педагогічними етичними цінностями.

Проаналізовано особливості сучасної етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в Україні та Росії, виявлена низка проблем: фрагментарність знань студентів про етику професійної поведінки; відсутність пролонгованості і послідовності вивчення предметів, які забезпечують їх етичну підготовку, а у навчальних планах спеціалізованих дисциплін безпосередньо спрямованих на формування педагогічної етики тощо. Виявлені проблеми актуалізували потребу цілеспрямованої етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка б уможливила розвиток їхнього гуманістичного педагогічного мислення; усвідомлення етичних норм і цінностей педагогічної професії, формування професійно-особистісних якостей; активізацію емоційно-почуттєвої сфери; набуття студентами технологічних умінь, що мають гуманістично-рефлексивну природу тощо. Цей процес зумовлює необхідність внесення суттєвих змін у зміст і організацію традиційної етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів, створення системи формування етичної компетентності.

6. За допомогою креативно–прогностичного аналізу здійснено теоретичне обґрунтування моделі системи формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

З метою конкретизації сутнісних характеристик системи, завдань формуючого експерименту відповідно до побудованої моделі, визначено зміст етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів у процесі виконання ними провідних професійних функцій.

Модель як аналог системи утворюють три взаємопов’язані компоненти: соціокультурний, предметний і професійно-суб’єктивний, кожен із яких є комплексом психолого-педагогічних умов і засобів, що забезпечують цілеспрямований і опосередкований впливи на формування етичної компетентності. Узгодженість і взаємозбагачення дій цих впливів створювало соціокультурний контекст етичної підготовки майбутніх фахівців – єдине етичне поле. Доведено, що єдине етичне поле виконує роль соціокультурного контексту професійного навчання, створює розвивальне етичне середовище, яке сприяє формуванню всіх структурних складових етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Етичні норми і цінності, педагогічний ідеал виступили домінуючими в регулюванні можливих трансформацій свідомості та поведінки, алгоритмом самовдосконалення майбутніх педагогів.

7. Експериментальна перевірка ефективності функціонування системи формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів показала можливість практичної реалізації концепції в умовах професійно-педагогічної підготовки фахівців, а саме:

розроблено та впроваджено у практику окремий блок знань (спецкурс „Педагогічна деонтологія”), який інтегрує зміст інших психолого-педагогічних дисциплін навколо проблеми педагогічної етики і безпосередньо спрямований на формування утворення;

підготовлено й апробовано методичне забезпечення розвитку етичної компетентності студентів (методика проведення етичних практикумів, виявлення моральних оцінних суджень);

визначено сутність і особливості функціонування єдиного етичного поля як соціокультурного контексту і провідної тенденції розвитку етичної компетентності;

виявлено стадії формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів (інформаційна, аксіологічна, перетворювальна), зазначено їхні функції в експериментальній системі, розроблено змістове та методичне забезпечення процесу.

8. Ефективність системи формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів доведена позитивною динамікою розвитку утворення, що є підтвердженням гіпотетичних передбачень дослідження.

Встановлено, що динаміка переходу від одного рівня сформованості етичної компетентності до іншого пов’язана з певними якісними перетвореннями у змісті її структурних складових, ступенем активності самих майбутніх педагогів у засвоєнні моральних норм і цінностей, баченні їх професійно-педагогічної необхідності. Активний характер змін у етичній компетентності на всіх рівнях її сформованості простежується в удосконаленні професійних і особистісних якостей майбутніх учителів, їхньої деонтологічній освіченості, розумінні необхідності реалізації норм педагогічної етики на практиці, готовності до варіативних рішень у ситуаціях морального вибору, рефлексії та самовдосконаленні тощо.

9. Апробація системи в умовах формуючого експерименту дослідження дозволила узагальнити вивчений матеріал і запровадити його у практику професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, що знайшло своє відображення у методичних розробках і рекомендаціях, поданих у додатках. Практичний матеріал є корисним у закладах післядипломної освіти для вдосконалення підготовки педагогів на етичних засадах.

Водночас проведене педагогічне дослідження не вичерпує всього комплексу проблем щодо формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Потребують подальшого вивчення питання наступності у розвитку етичної компетентності від допрофесійного через професійно-педагогічний етапи і на стадії самостійної педагогічної діяльності вчителя (постпрофесійна); вивчення зв’язків етичної компетентності з іншими метаіндивідуальними характеристиками професійності вчителя; визначення критеріїв оцінювання діяльності педагогів на засадах педагогічної етики тощо. Перспективним є дослідження психологічної природи етичної компетентності майбутніх учителів.

Публікації автора:

Монографія

1. Хоружа Л.Л. Етична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика. Монографія. – К.: Преса України, 2003. – 320 с.

Навчальні посібники

2. Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л. Загальна педагогіка: Навчальний посібник.-К.: МАУП, 2002. – 176 с. (Актуалізовано проблему педагогічної етики, визначено поняття та основні категорії).

3. Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л. Лекції з загальної педагогіки: Навчальний посібник. – К : КМПУ, 2003. – 136 с. (Актуалізовано проблему педагогічної етики, визначено поняття, сформульовані професійні моральні норми і принципи діяльності вчителя).

Брошури

4. Інструкція щодо проведення експериментальної роботи по формуванню етичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів //Автор-упорядник Хоружа Л.Л. – К.: КМПУ, –2003. – 26 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Хоружая Л.Л. Что читать о мире? // Семья и школа. – 1988. – № 6. – С. 43.

6. Хоружая Л.Л. Педагогическая этика учителя и основные пути ее формирования в вузе // Начальная школа. – 1992. – № 3. – С. 69-73.

7. Хоружа Л.Л. Вища освіта в Німеччині на порозі ХХІ століття //Академічний огляд. Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права. – 1997. – № 4. – С. 121–125.

8. Хоружа Л.Л. Гуманізація навчально-виховного процессу // Рідна школа.- 2000. – № 1. – С. 54–56.

9. Хоружа Л.Л. Етико-педагогічні аспекти вдосконалення діяльності шкільного психолога // Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов. Приложение №10 к научному журналу ”Персонал”. – К.:МАУП, 2000. – С. 111-113.

10. Хоружа Л.Л. Золоте правило індивідуальної взаємодії // Директор школи. – 2001. – № 8. – С. 97-105.

11. Хоружа Л.Л. Гуманний учитель: утопія чи реальність // Директор школи. – 2002. – № 2. – С. 42 - 49.

12. Хоружая Л.Л. Актуализация этической подготовки будущих учителей // Учебно-воспитательный процесс в школе и в вузе: Сборник научных трудов. – М.:МГОУ, 2002. – С. 64-69.

13. Хоружая Л.Л. Этическая компетентность учителя как системообразующий компонент его профессиональной деятельности // Этическое воспитание. – 2002. – № 4. – С.18-24.

14. Хоружа Л.Л. Етико-педагогічні аспекти вдосконалення управлінської діяльності керівника школи // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2002. – № 6. – С.65–69.

15. Хоружа Л.Л. Гуманізація як системоутворюючий компонент реформування сучасної освіти і виховання // Освіта на Луганщині. – 2002 – № 2 (17). – С. 59–66.

16. Хоружа Л.Л.Шляхи вдосконалення діяльності вчителя початкових класів на засадах педагогічної етики // Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Випуск 6. – Переяслав-Хмельницкий, 2003. – С. 24–29.

17. Хоружа Л.Л. Етична компетентність учителя як основа реалізації гуманістичної парадигми освіти // Шлях освіти. – 2003. – № 3. – С. 27-33.

18. Хоружая Л.Л. Методологические основания проблемы формирования этической компетентности учителя // Проблемы воспитания семьи в научных исследованиях.-М.: Гос.НИИ семьи и воспитания, 2003. – 184с. – С.100-111.

19. Хоружа Л.Л. Про доцільність введення у зміст професійно-педагогічної підготовки сучасного учителя дисципліни “Педагогічна деонтологія” // Педагогіка та психологія: Науковий вісник Чернівецького університету Випуск 178. – Чернівці: Рута, 2003. – С.181-186.

20. Хоружа Л.Л. Курс „Педагогічна деонтологія” у системі професійної підготовки сучасного вчителя // Освіта і управління. – 2003. – № 3. – Т. 6. – С. 133-136.

21. Хоружа Л.Л. Розвиток етичної компетентності майбутнього вчителя як багатофакторний процес // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2003. – № 5– С.42-52.

22. Хоружа Л.Л. Етика вчителя як детермінанта соціально-психологічного розвитку молодших школярів // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. –2003. – № 4. – С. 40-53.

23. Хоружа Л.Л. Молодший школяр як суб’єкт етичного впливу // Початкова школа. – 2004. – № 1. – С.5-8.

24. Хоружа Л.Л. Типові помилки етико-педагогічної поведінки вчителів початкових класів на етапі їхнього професійного становлення // Початкова школа. – 2004. – № 2. – С.52-55.

Навчально-методичні матеріали

25. Хоружая Л.Л. Мастерство воспитателя. Прогр.высших пед. учеб. заведений.- М.: МГЗПИ, 1991. – 12 с.

26. Манукян Е.Л., Фонарев Г.А., Хоружая Л.Л. Сборник инструктивных и методических материалов студентам, выезжающим на летнюю педпрактику.-М.: МГЗПИ, 1991. – 45 с. (Визначені особливості взаємодії вихователя з вихованцями згідно норм педагогічної етики).

27. Боровик С.С., Хоружая Л.Л. Методичекие рекомендации к курсу "Мастерство воспитателя". - М.: МГЗПИ, 1993.- 52 с.(Розроблено методичне забезпечення формування педагогічної етики вчителя початкових класів).

28. Хоружая Л.Л. Контрольные задания по педагогике к дисциплине „Основы психологии и педагогики”.– К.: МАУП, 2000. – 12 с.

29. Зубалій Н.П., Хоружа Л.Л. Програма вивчення дисципліни „Актуальні проблеми соціальної педагогіки”. – К.: МАУП, 2000. –12 с. (Визначені особливості професійної етики соціального працівника).

30. Бондарчук О.І., Хоружа Л.Л. Навчальна програма дисципліни "Основи психології і педагогіки"(для молодших спеціалістів і бакалаврів іншого напрямку). – К.: МАУП, 2001. – 28 с. (Розроблена педагогічна складова курсу).

31. Хоружа Л.Л. Програма дисципліни “Педагогіка” (для бакалаврів і магістрів). – К.: МАУП, 2001. – 26 с.

Матеріали конференцій, тези доповідей

32. Хоружа Л.Л. Соціальна педагогіка як базовий компонент професійної спеціалізації соціального працівника // Соціологічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць. Матеріали наукової конференції. –К.: МАУП, 2000. – Вип. І. – С. 325-327.

33. Хоружа Л.Л. Етична компетентність вчителя як основа реалізації гуманістичної парадигми освіти // Крок за кроком до життєвої компетентності. Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції,16-17 травня 2003 р. – Київ: Лат і К., 2003. – С. 102.

34. Хоружая Л.Л. Формирование этической компетентности учителя: методологический аспект // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнтований збірник. – К.: Департамент, 2003. – С. 89-95.

35. Хоружа Л.Л. Проблеми педагогічної етики у творчій спадщині В.О. Сухомлинського // Василь Сухомлинський – педагог, творець: Матеріали науково-практичної конференції: До 85- річчя від дня народження видатного педагога /Редкол.: І.Д. Бех та ін. – К.: КМПУ, 2004. – С. 105-109.