Дослідження питань функціонування та розвитку українського енергоринку та його суб’єктів дозволило зробити наступні висновки. 1. Вивчення хронології еволюції поняття “кон’юнктура ринку” та узагальнення теоретичних визначень даної категорії дозволило дати йому уточнення, яке полягає в наступному. Кон’юнктура ринку, окрім традиційного розуміння як поточної ринкової ситуації, що визначається на основі застосування відповідних показників та факторів, являє собою також динамічне функціонування ринку, спричинене сукупністю умов, взаємозв’язків та факторів, діючих певний час і впливаючих на прийняття, перебіг та реалізацію рішень. 2. Детальне вивчення і аналіз українського енергоринку, його основних особливостей та розроблені методологічні положення дали можливість сформулювати комплекс взаємопов’язаних напрямків дослідження національного енергоринку України та його суб’єктів. Глобальними та ключовими напрямками дослідження виділено: аналіз пропорційності, варіаційності, циклічності та динамічності. 3. Аналіз національного енергоринку показав, що в Україні існує нераціональна структура паливно-енергетичного балансу, яка орієнтована на переважне використання природного газу за найменшої забезпеченості ним. Цим обумовлюється необхідність в зміцненні вітчизняної вугільної промисловості, яку можна вважати перехрестям державних і регіональних інтересів. Вихід вугільної промисловості із кризи бачиться у реалізації єдиної, цілеспрямованої, скоординованої політики, що ґрунтується на глибокому вивченні та використанні власних можливостей. 4. Проведене моделювання динаміки обсягів виробництва основних видів паливно-енергетичних ресурсів, основане на коригуванні виявленої тенденції розвитку на сезонні відхилення, дозволило обґрунтувати висновок, що при короткостроковому прогнозуванні динаміки обсягів виробництва продукції підприємств паливно-енергетичного комплексу найвищий рівень достовірності прогнозу можна одержати для підприємств тих галузей, які є менш залежними від зовнішнього постачання ресурсів. 5. Проведене дослідження національного енергоринку на основі відбору показників оцінки регіональної однорідності, кластерного аналізу і розрахунку інтегральної оцінки дозволило розробити концепцію регіональної комплексної диференціації і ранжування рівня виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів з метою удосконалення стратегії розвитку підприємств окремих регіонів країни. Правильність і можливість поєднувати ці методи один одним, доведена розрахованим коефіцієнтом кореляції рангів Кенделла, який свідчить про високу ступінь погодженості результатів комплексної оцінки. 6. Розроблена в дисертації прогнозна модель кон’юнктури енергоринку України доводить, що у будь-якому випадку розвитку українського енергоринку потрібно враховувати при формуванні енергетичної політики держави наступні основні кон’юнктуроутворюючі фактори: по-перше, динамічний розвиток виробничо-сировинного та споживчого потенціалу національного енергоринку. Особливе значення мають забезпеченість підприємств України власними ресурсами, доступність ресурсів, їх обсяги та вартість в межах країни; по-друге, світові ціни на паливно-енергетичні ресурси, вплив загальносвітових тенденцій; по-третє, недостатня кількість паливно-енергетичних ресурсів, тобто залежність підприємств національного енергоринку від ситуації на зовнішньому енергоринку. 7. В результаті проведеного дослідження українського енергоринку, згідно розробленої методології та запропонованих глобальних і основних напрямків дослідження, обґрунтовано ключові напрямки, за якими першочергово необхідно удосконалювати національний енергоринок та функціонування на ньому вітчизняних підприємств. |