Основним результатом дисертаційного дослідження є теорія лінійних перетворювачів електромагнітного типу, що не має аналогів і вперше може бути застосована для любих конструкцій перетворювачів даного типу. Уперше побудовано математичні моделі для всіх типових конструкцій перетворювачів електромагнітного типу, які дозволяють виконати узгодження форми й розмірів елементів перетворювача зі спектральним складом впливу. Уперше створено раціональну основу для успішного рішення проблеми ефективної генерації та приймання пов'язаних з електромагнітним полем хвильових пакетів у твердотільних хвилеводних структурах із матеріалів з ускладненими властивостями. Позитивне рішення цієї проблеми є потужним стимулом для подальшого розвитку напрямків акустотехніки, що розробляють апаратуру для ультразвукового неруйнівного контролю металопрокату й датчики фізичних величин для автоматизованих систем збирання й перетворення інформації, керування об'єктами й технологічними процесами. У ході виконання дисертаційного дослідження автором дисертації особисто отримано такі нові наукові результати: уперше розроблено математичну модель електромагнітного способу збудження ультразвукових хвиль у металах; уперше виконано якісне й кількісне дослідження зв’язаних хвильових полів у твердотільних хвилеводних структурах із матеріалів з ускладненими властивостями й обґрунтована можливість використання методу послідовних наближень для рішення зв'язаних задач магнітопружності; уперше отримано загальні рішення граничних задач про порушення пружних коливань системою об'ємних і поверхневих навантажень для широкого класу нормальних хвиль, які збуджуються й поширюються в стержнях, трубах і пластинах; уперше показано, що рішення рівнянь Максвела, які визначають змінні магнітні поля й щільності вихрових струмів у об'ємі металевих стержнів і пластин, тобто зовнішні силові фактори, необхідно шукати у формі інтегральних образів Фур'є (стержні й труби) або Ханкеля (пластини). Останнє повністю усуває проблеми, які вважалися раніше принципово не розв'язними і які виникають у разі визначення характеристик електромагнітного поля в кусочно-однорідних багатозв’язних областях; уперше розроблено загальну схему розрахунку різниці електричних потенціалів на виході перетворювача електромагнітного типу в режимі реєстрації ультразвукових хвиль, що полягає в послідовному рішенні граничної задачі електродинаміки для внутрішнього магнітного поля, що виникає у разі деформування металу в присутності постійного магнітного поля, і застосуванні теореми про наведений магнітний потік; уперше виявлено й досліджено ефект динамічного саморозмагнічування, що спостерігається у разі динамічного деформування попередньо намагніченого феромагнетика. Цей ефект, поряд зі скін-ефектом, формує втрати рівня сигналу при електромагнітному способі реєстрації ультразвукових хвиль у металах. Цей набір принципово нових наукових результатів становить теоретичні основи розрахунку характеристик перетворювачів електромагнітного типу в режимах генерації та приймання ультразвукових хвиль із заданими характеристиками у твердотільних хвилеводних структурах із матеріалів з ускладненими властивостями. Уперше побудовані й досліджені співвідношення для розрахунку частотних характеристик (математичних моделей), що дозволяють ураховувати вплив форми й розмірів елементів перетворювача на ефективність збудження (приймання) заданого типу ультразвукової хвилі в заданому діапазоні частот для всіх (11 найменувань) типових конструкцій ультразвукових перетворювачів електромагнітного типу. Зазначені співвідношення вперше дають можливість раціонального узгодження форми, розмірів і фізико-механічних параметрів елементів перетворювача зі спектральним складом вхідних сигналів – електричного в режимі генерації ультразвукових хвиль і механічного в режимі реєстрації хвильових полів. Це є теоретичною основою проектування перетворювачів електромагнітного типу для створення нових пристроїв неруйнівного контролю металопрокату, розробки нових первинних перетворювачів для систем електричного вимірювання механічних величин і створення стендів для експериментального дослідження фізико-механічних констант і структурних параметрів металів. Таким чином, у результаті виконання дисертаційного дослідження вирішено важливу наукову проблему у галузі прикладної акустиці тобто проблему ефективного збудження й приймання ультразвукових хвиль із заданими параметрами в заданому частотному діапазоні у хвилеводних структурах з феромагнетиків і металів неферомагнітної групи. Позитивне рішення цієї проблеми є потужним стимулом для подальшого якісного розвитку напрямків акустотехніки, що розробляють апаратуру для ультразвукового неруйнівного контролю металопрокату й датчики фізичних величин для автоматизованих систем збирання й перетворення інформації, керування об'єктами й технологічними процесами. |