Анотація до роботи:

Таукчі О.Ф. Теоретичні аспекти вивчення іменної і дієслівної лексичної сполучуваності в українській, російській і англійській мовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.15 – загальне мовознавство. Донецький національний університет. – Донецьк, 2006

Робота являє собою першу спробу комплексного теоретичного і практичного дослідження феномена лексичної сполучуваності. Роботи вітчизняних і закордонних лінгвістів, присвячені комбінаторним явищам у мові, носили розрізнений характер. Їхні автори давали поверхневі тлумачення сутності розглянутої проблеми. Висновки у більшості випадків залишалися сугубо декларативними. У дисертації подається спроба пояснити, яким чином заглиблення в проблему лексичної сполучуваності обумовило відмову від традиційного уявлення про мову як про абстрактну систему. З погляду ситуації, що склалася в сучасній лінгвістиці, мова це гігантський мнемонічний конгломерат без єдиної будови, що знаходиться в стані постійного руху і змін.

У ході проведеного дослідження була розроблена принципово нова концепція лексичної комбінаторики. Були сформульовані основні правила, за якими лексичні одиниці англійської, української і російської мов з’єднуються одна з одною з урахуванням особливостей кожної з мов. Була виведена універсальна формула лексичної сполучуваності, на базі якої дається власне визначення феномена лексичної комбінаторики і детально описується сутність процесу створення синтагм у досліджуваних мовах.

Теоретичні положення і практичні результати дослідження можуть застосовуватися у лексикографічній практиці, а також у навчально-методичній роботі.

1. Лексичну сполучуваність, здатність слова з’єднуватися з обмеженим набором інших слів варто вважати базовим принципом сполучувальних реляцій. У мові існує широкий спектр комбінаторних відношень: від лексем, наділених широкою сполучуваністю, до слів із суворо обмеженою й одиничною комбінаторикою. При цьому абсолютно вільні сполучення слів у мові практично відсутні. Мова складається зі зв’язаних сполучень слів. Положення про наявність у мові окремого шару невільних сполучень слів, що функціонують паралельно з вільними словосполученнями, у цілому варто вважати умовним.

2. Відповідно до теорії предикативності слова, основний принцип лексичної комбінаторики полягає в предикації двох семантично близьких компонентів і з’єднанні їх у структуру більш високого порядку, що характеризується знятою (трансформованою) предикацією. Лексично зумовлені конструкції являють собою або сполучення близьких синонімів, або структури, що складаються з антонімів. Між елементами кожного зі сполучень поступово виникають семантичні й морфологічні розходження. Водночас лексичні фактори сполучуваності витісняються синтаксичними.

3. Діапазон комбінаторики тієї або іншої мовної одиниці залежить від ступеня розвитку її значеннєвої основи. Чим ширшою й розгалуженішою є система вихідних змістів, закладених у лексемі, тим значнішими є її сполучні можливості. Якщо ж лексема споконвічно базується на єдиному значеннєвому відтінку, має місце одинична сполучуваність.

4. Універсальність феномена лексичної сполучуваності не виключає наявності специфічних характеристик, релевантних для окремих мов. Так, англійські структури репрезентують вихідну модель сполучуваності на основі єдності семантичного наповнення елементів синтагми. В українській і російській мовах поряд зі значеннєвим узгодженням лексем як таких відбувається предикація граматичних показників: префіксів, прийменників і флексій. У порівнянні з іншими мовами, завдяки своїм типологічним особливостям, англійська мова має більш потужний потенціал для утворення роздільнооформлених слів, репрезентантів лексичної сполучуваності.

5. Лексично зумовлені конструкції, що складаються з близьких синонімів, в англійській, українській і російській мовах відрізняються високим ступенем семантичної й граматичної однорідності. Їхні елементи тісно зв’язані між собою. Такі структури за своїми характеристиками близькі до роздільнооформлених лексем. Конструкції, що поєднують у собі антоніми, а також відносно подібні за семантикою компоненти варто вважати словосполученнями.

6. Основним критерієм, що дозволяє відрізняти роздільнооформлену лексему від словосполучення, є неможливість трансформувати аналітичне слово у речення, тоді як словосполучення, іноді за допомогою незначних змін, легко перетворюється у речення.

7. Лексична сполучуваність має універсальний характер, оскільки процес безперервного створення предикативних одиниць різного рівня складності має місце в будь-якій мові. Про це ж свідчать збіги в системах вихідних змістів, що започаткували походження лексичних одиниць і їх сполучень у неблизькоспоріднених мовах.

Про вірогідність результатів проведеного дослідження свідчать обсяг і якість ілюстративного фактичного матеріалу, задіяного в роботі. Висновки стосовно сутності лексичної сполучуваності були підтверджені експериментально. Теоретичні положення і практичні результати дисертації можуть застосовуватися у лексикографічній практиці, а також у навчально-методичній роботі.

Публікації автора:

1. О лексической сочетаемости в диахроническом аспекте // Нова філологія. – Запоріжжя, 2002. - №3(14). – С. 36-41.

2. Некоторые положения методики анализа связанных сочетаний слов // Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 11. – Ч. 1. – С. 325-331.

3. Сочетаемость как лингвистическая проблема // Нова філологія. – Запоріжжя, 2003. - №3(18). – С. 12-18.

4. Сущность феномена лексической сочетаемости (на материале английского, украинского и русского языков) // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. – Т. 1. – С. 123-126.

5. Учення про лексичну сполучуваність у світлі кардинального повороту в сучасному мовознавстві // Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – Вип. 14. – С. 53-57.

6. О некоторых проблемах контрастивного изучения лексической сочетаемости (на материале русского и английского языков) // Вопросы гуманизации и модернизации коммуникационных и учебных инфраструктур в странах Ближнего Востока и Черноморского побережья: Материалы Международной научно-практической конференции. – Афины-Москва-Краснодар, 2003. – Ч.1. – С. 38-44.