Пелих Віктор Григорович. Теоретичне обгрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві : Дис... д-ра с.-г. наук: 06.02.01 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2002. — 424арк. — Бібліогр.: арк. 356-406.
Анотація до роботи:
Пелих В.Г. Теоретичне обґрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Національний аграрний університет, Україна, Київ, 2002.
У дисертації розглянуто комплексний підхід до використання наявного в Україні генофонду свиней універсального і спеціалізованого типів продуктивності у програмах чистопородного розведення та гібридизації. Обґрунтовано використання додаткових критеріїв селекції: за вирівняністю гнізд, співвідношенням у них статей, рівнем статевого диморфізму на час відлучення. Удосконалена методика оцінки кнурів-плідників за якістю нащадків. Доведена ефективність використання ДНК-технологій для тестування стрес-чутливості свиней. Експериментально виявлені кращі трипородні поєднання тварин, що забезпечують гетерозисний ефект за продуктивними якостями. Встановлені параметри росту свиней та можливості прогнозування відгодівельних і м’ясних якостей з використанням математичних моделей.
Теоретично обґрунтована, розроблена і шляхом удосконалення методів визначення племінної цінності тварин та ефективних варіантів породно-лінійної гібридизації реалізована у південному регіоні України наукова концепція використання перспективного генофонду свиней. У ній використані сучасні досягнення селекції, генетики та біотехнології. Реалізована система селекційної роботи з перспективним генофондом свиней базується на визначенні типів успадкування ознак, комбінаційної здатності вихідних порід. Нові критерії племінного відбору свиней ґрунтуються на таких загальнобіологічних явищах як статевий диморфізм, співвідношення статей у гніздах, мінливість ознак і закономірності росту в онтогенезі.
Однією з нових експериментально обґрунтованих ознак селекції свиней на підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей є відбір за індексом вирівняності гнізда. Маткам з вирівняних гнізд властива значно вища збереженість приплоду, жива маса гнізда на час відлучення поросят була на рівні 143,1….192,2 кг порівняно з 86,9….158,8 кг для невирівняних гнізд (Р<0,001). Вищі показники маси гнізда на час відлучення мали матки з співвідношенням 50%Ч50%: у вирівняних гніздах - 159,71 кг (Р<0,01) і невирівняних - 153,08 кг з середньою масою одного поросяти 16,73 і 15,83 кг відповідно.
На підставі результатів використання моделі Т.Бріджеса встановлено, що новонародженим поросятам з невирівняних гнізд та з низькою живою масою, в основному, властиві більш високі показники кінетичної швидкості росту, але значно менші значення експоненційної швидкості у заключний період вирощування, тому вони суттєво поступаються за живою масою у 10-місячному віці і відгодівельними якостями тваринам з більшою індивідуальною великоплідністю.
Великоплідність у значній мірі обумовлює відгодівельні якості свиней. Максимальні показники живої маси отримано в групі поросят з великоплідністю вище середньої, які походять з вирівняних гнізд. Вони переважали тварин інших поєднань за живою масою (на 5%), раніше досягали живої маси 100 кг (на 4,9%) та мали вищий середньодобовий приріст (на 2,9%). Чотирифакторним дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив багатоплідності, вирівняності гнізда, статі та великоплідності на подальший ріст і відгодівельні якості поросят. Частка впливу багатоплідності на мінливість живої маси - на рівні 2,98 % (у загальній дисперсії) і 14,66% - на показники середньодобового приросту. Вирівняність гнізд переважно впливала на вік досягнення живої маси 100 кг (11,73%). Максимальний вплив на рівень живої маси в 10-місячному віці має індивідуальна великоплідність (25,50%). Спостерігається суттєва взаємодія між багатоплідністю маток та вирівняністю гнізда (10,17%).
Розробленими рівняннями множинної лінійної регресії, виходячи із показників репродуктивних якостей маток, встановлено переважний вплив на рівень живої маси на час відлучення багатоплідності маток (-коефіцієнт – 0,584), вирівняності гнізда (-коефіцієнт – 0,387) і молочності маток (-коефіцієнт – 0,212). Виходячи з цих рівнянь можна з високою точністю прогнозувати масу гнізда на час відлучення.
Методом діалельного аналізу виявлено оптимальні поєднання плідників і маток за ознаками великоплідності і вирівняності гнізда, з якого вони походять. Встановлено, що серед всіх варіантів матки з живою масою вищесередньою на час народження і які походили з вирівняних гнізд, були кращими у підборі до них кнурів також з вирівняних гнізд, але з дещо меншою власною великоплідністю. Маса гнізда поросят на час відлучення склала 169,97 кг і комплексний показник відтворних якостей – 121,67 бала. Загальна комбінаційна здатність маток (ВМ+) за масою гнізда на час відлучення склала +18,75кг. Максимальні значення відгодівельних якостей отримано у поєднанні кнурів і маток, що походять з вирівняних гнізд з великоплідністю вище середньої – середньодобовий приріст 685,98 г, вік досягнення живої маси 100 кг – 211,10 доби і витрати кормів на 1 кг приросту 4,33 корм.од. (Р<0,001), порівняно з гіршим поєднанням (кнури і свиноматки із невирівняних гнізд і нижче середньої великоплідністю) відповідно 474,69 г, 258,30 доби, 5,97 корм.од. Встановлено більш високий прояв загальної комбінаційної здатності порівняно з специфічною, що свідчить про переважно адитивний тип успадкування ознак, пов’язаних з великоплідністю і вирівняністю гнізд. Цим створюється перспектива для ефективного відбору за названими ознаками.
Рівень статевого диморфізму в популяціях свиней обумовлений великоплідністю поросят і материнським впливом. Встановлено, що відбір маток за рівнем статевого диморфізму гнізд пов’язаний з їх диференціацією за репродуктивними якостями. У однократному відборі (у F0) найбільш високі показники багатоплідності, маси гнізда на час відлучення встановлені для маток класу М+ (відповідно 11,75 голови, 161,00 кг). Але в наступних генераціях без проведення відбору спостерігається елімінація відмінностей і регресія ознак, у яких кращими за репродуктивними якостями були матки класу М-. Тому показник рівня статевого диморфізму слід оцінювати і вести відбір ремонтного молодняку в кожній генерації.
Співвідношення статей у гніздах свиней має селекційно-технологічне значення. Матки, які походять з груп з співвідношенням у гніздах самок і самців 33%67%, мали вищі, стійкі показники репродуктивних якостей (маса гнізда в 2-місячному віці на рівні 163,67 кг) порівняно з групою маток із співвідношенням 67%33% (147,89 кг). Кращі відгодівельні якості у тварин двох суміжних генерацій спостерігались у потомків групи маток 33%67%. Свинки мали менший вік досягнення живої маси 100 кг (231,6 доби у F1 і 221,45 доби у F2) та вищий рівень середньодобового приросту (522,54 і 516,51 г). Отримані результати свідчать про можливість підвищення відгодівельних якостей свиней шляхом відбору у товарних господарствах підсвинків від маток з переважанням у гніздах частоти кнурців.
Розроблено та застосовано у свинарстві метод оцінки плідників за якістю нащадків проводити з урахуванням типу успадкування ознак шляхом визначення типів препотентності плідників (нейтральний, зрівняльний і переважаючий). Цей метод дозволяє оцінити компоненти загальної племінної цінності (адитивна і специфічна племінна цінність), що має важливе значення в обґрунтуванні програм селекції у свинарстві.
Встановлено доцільність використання прийомів стабілізуючого відбору для формування рівновагових угрупувань при вирощуванні і відгодівлі свиней. Класи розподілу за мірними ознаками в ранньому віці (на час відлучення) обумовлюють відмінності в рівні відгодівельних якостей тварин. Кращими виявились тварини М0 і М+, а за показниками енергії росту та витрат кормів на 1 кг приросту перевагу мали свині класу М0. Частка впливу класів розподілу склала 26,03% для ознаки жива маса (Р<0,001), 27,41% для віку досягнення живої маси 100 кг (Р<0,001).
Аналіз інтер’єрних параметрів дослідних груп свиней показав, що вони перебували у межах фізіологічної норми, а окремі суттєві відмінності пов’язані з класами розподілу тварин. Концентрація загального білку була вище у класі М- (для свинок 74,16 г/л і кнурців 74,34 г/л) порівняно з особинами класу плюс-варіант (М+) (відповідно 71,69 г/л і 73,17 г/л). Аналогічна закономірність виявлена з концентрації сіалових кислот.
Кращими репродуктивними якостями характеризуються чистопородні матки внутрішньопородного типу УВБ-1 у поєднанні з кнурами внутрішньопородного типу УВБ-3, що створюється. За відгодівельними якостями кнурців і свинок виявлена перевага двопородних комбінацій, де як заключну батьківську форму використано породу дюрок (середньодобовий приріст свинок і кнурців - 594,19 і 658,90 г порівняно з 538,56 і 562,19 г у чистопородних свиней, Р<0,001). Найефективнішим виявилось використання наявного генофонду свиней у породно-лінійній гібридизації на двопородній основі. У кращому поєднанні (УВБ-1Д)УВБ-3 отримано максимальні показники відгодівельних якостей (629,22 г для свинок і 679,65 г для кнурців, Р<0,001). Одержані результати вивчення сучасного генофонду обґрунтовують перехід у свинарстві на вищу форму гібридизації – міжлінійну внутрішньопородну з використанням нових типів у великій білій породі.
Виявлена значна перевага свиней всіх досліджених гібридних комбінацій за м’ясо-сальними якостями. Вони мали вірогідно вищий вихід м’яса в туші - 59,00 і 61,19% у кращих поєднаннях (порівняно з 56,41% у чистопородних тварин великої білої породи), значно менші показники товщини шпику над 6-7 грудними хребцями (28,25 і 28,75мм) та більшу площу “м’язового вічка” (32,23 і 31,20 см2).
Оцінкою компонентів фенотипової дисперсії основних господарсько-корисних ознак свиней встановлено, що на багатоплідність маток найбільший вплив має материнський ефект (-0,55 голови). Від’ємним виявився адитивний ефект поліпшуючої породи (українська м’ясна – 0,13 голови). Гетерозисний ефект за багатоплідністю був незначним - +0,16 голови. Найбільш високий ефект адитивного типу дії генів виявлено для ознаки середньодобового приросту (+114,50 г і +113,75 г для кнурців і свинок). Враховуючи адитивний тип успадкування відгодівельних якостей свиней, доцільно передбачити у селекційних програмах використання зворотного схрещування на поліпшуючу породу впродовж 2 генерацій.
З метою прогнозування і відбору на підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней доцільно поряд з моделлю Т.Бріджеса застосовувати нові параметри інтенсивності росту – інтенсивність формування, індекси рівномірності і напруги росту. Мінімальне співвідношення кінетичної і експоненційної констант росту у ремонтних свинок забезпечує в подальшому їх високі відтворні якості.
Використання кластерного і шляхового аналізу дає можливість виявити генетичну дискретність наявного генофонду свиней, визначити співвідносний вклад мірних ознак у мінливість основних показників їх продуктивності.
Реалізуючи регіональні програми виробництва свинини у племінних і товарних господарствах України, використовувати технологічний проект підвищення продуктивних якостей свиней, що базується на проведені племінного відбору і підбору з врахуванням нових селекційних ознак (вирівняність гнізд, статевий диморфізм та співвідношення статей та їх поєднань) з одночасним визначенням закономірностей росту та типу успадкування ознак. Такий підхід є підставою для вибору найбільш ефективних прийомів чистопородного розведення і нових варіантів гібридизації, що забезпечують підвищення ефективності ведення галузі. Загальний економічний ефект від впровадження удосконалених методів оцінки і відбору в племінних і товарних господарствах України складає 729,671 тис. гривень.
Публікації автора:
Монографії, брошури
Пелих В.Г. Селекційні методи підвищення продуктивності свиней. – Херсон: Айлант, 2002. – 264с.
Статті у наукових фахових виданнях
Коваленко В.П., Пелих В.Г. Сучасні концепції підвищення відтворювальної здатності свиней // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. – Полтава. – 2000. - №2. – С.39-40. (експериментальна частина, обробка даних)
Пелих В.Г. Вплив взаємодії ознак багатоплідності і великоплідності на ріст та збереженість поросят // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. – Полтава. – 2000. - №5. – С.50-51.
Пелих В.Г. Вплив багатоплідності свиноматок на великоплідність та життєздатність їх потомства // Науковий вісник національного агарного університету. – Київ. – 2000. - №29. – С. 137-142.
Коваленко В.П., Пелих В.Г. Оцінка адитивного, гетерозисного і материнського ефектів при різних методах схрещування в свинарстві // Вісник Полтавського державного с.-г. ін-ту.–Полтава.–2000. - №6. – С.62-64. (проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки)
Пелих В.Г. Селекційно-технологічне значення ознаки великоплідності поросят // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2000. – Вип.15.–С.46-49.
Пелих В.Г. Вплив генотипових та паратипових факторів на рівень відгодівельних якостей свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2000. – Вип.16. – С.73-76.
Пелих В.Г. Зв’язок рівня статевого диморфізму з відтворювальними якостями свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2001. – Вип.17. – С.77-80.
Пелих В.Г. Визначення материнського, гетерозисного ефектів і їх зв’язку за продуктивними і репродуктивними ознаками свиней при реципрокних схрещуваннях // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2001. – Вип.18. – С.130-134.
Пелих В.Г. Селекційне значення відтворних якостей маток при оцінці і відборі свиней за відгодівельними якостями // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. – Полтава. – 2001. - №2-3. – С.61-63.
Пелих В.Г. Особливості росту поросят з різною живою масою при народженні в вирівняних і невирівняних гніздах // Вісник Сумського ДАУ. – Суми. – 2001. - .Вип.5. – Сер. ”Тваринництво”. – С.264-266.
Пелих В.Г. Вплив статевого співвідношення в гніздах маток на інтенсивність росту молодняку свиней // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса. – 2001. – Вип.5/16/. – С.178-183.
Коваленко В.П., Пелих В.Г. Селекційне значення відтворних якостей свиноматок в реалізації генетичного потенціалу відгодівельних якостей їхнього потомства // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква. – 2001. – Вип.17. – С.52-60. (експериментальна частина, обробка даних)
Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок із гнізд з різним співвідношенням статей // Тваринництво України. – 2001. - №7. – С.17-18.
Коваленко В.П, Пелих В.Г., Плоткін С.Я. Вплив взаємодії “генотип-середовище” на відгодівельні якості свиней // Вісник аграрної науки. – 2001. - №7. – С.27-29. (експериментальна частина, сформульовані висновки)
Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок залежно від статевого співвідношення у гніздах // Вісник аграрної науки. – 2001. - №8. – С.30-31.
Пелих В.Г. Вивчення співвідносного впливу ознак багатоплідності і великоплідності на ріст поросят до відлучення // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб.н.праць. – Харків. – 2001. – Вип.8(32). - .Ч.1. – С.37-40.
Коваленко В.П., Пелых В.Г. Половой диморфизм в популяциях свиней и его связь с воспроизводительными качествами // Зоотехния. – Москва. – 2001. - №11. – С.18-20. (експериментальна частина, обробка даних)
Пелих В.Г. Прогнозування живої маси свиней з використанням індексів інтенсивності росту та моделі Т.Бріджеса // Науковий вісник національного агарного університету. – Київ. – 2001. - №41. – С. 113-117.
Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок різних варіантів гібридизації // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2001. – Вип.20. – С.77-80.
Пелих В.Г. Статевий диморфізм в популяціях свиней та його зв’язок з відтворними якостями // Агроекологічний журнал.–Київ,2001. -№2.–С.58-61.
Пелих В.Г. Використання ДНК-тесту для оцінки генотипів свиней за стрес-чутливістю // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2002. – Вип.21. – С.85-88.
Пелых В.Г. Использование свиней специализированных мясных пород и типов в породно-линейной гибридизации // Свиноводство. – Москва, 2002. - № 3. – С.8-9.
Пелих В.Г. Вплив стрес-відлучення на продуктивні якості свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2002. – Вип.22. – С.108-110.
Пелих В.Г. Использование приемов модальной селекции в свиноводстве // Мат. V Міжнародної н.-пр. конференції з свинарства. – Херсон. – 1998.
Пелих В.Г. Сучасні методи підвищення ефективності селекції в свинарстві // VІ Міжнародна н.-в. конф. “Аспекти селекційних та технологічних процесів по відродженню галузі свинарства”. – Крим. – 1999.
Пелих В.Г. Вплив взаємодії ознак багатоплідності та великоплідності на ріст і збереженість поросят // Тези доповідей Міжнародної н.-пр. конф. ”Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття. – Житомир. – 2000. – С.179-180.
Пелих В.Г. Зв’язок рівня статевого диморфізму з репродуктивними якостями свиноматок // Матеріали науково-практичної конференції викладачів та аспірантів зооінженерного факультету “Зооінженерний факультет на межі віків – минуле, сучасне та майбутнє”. - Херсон, 2000.
Коваленко В.П., Пелих В.Г. Кластерний аналіз генетичної диференціації чистопорідних і гібридних свиней // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної аграрної науки”. - Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – Львів.– 2001.–Том3 (№4).– Вип.1.–С.20-25.
Коваленко В.П., Пелых В.Г. Закономерности роста молодняка свиней различной крупноплодности и показателя выравненности гнезд // Материалы VІІІ Международной научно-практической конференции “Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке.–Москва-Быково,2001.–С.205-207.
Коваленко В.П., Пелих В.Г. Перспективи використання генофонду свиней в реформованих господарствах // Матеріали науково-практичної конференції „Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 46-47.
