Чугунов В.В. Теоретичне, клініко-діагностичне, медико-психологічне, психотехнічне та психопатологічне обґрунтування й оцінка психотерапії психогенно-обумовлених розладів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2007.
Дисертацію присвячено теоретичному, клініко-діагностичному, медико-психологічному, психотехнічному, психометодичному, психодинамічному, психопатологічному та терапевтичному обґрунтуванню й розробці алгоритмізованих стандартів психотерапії психогенно-обумовлених розладів і принципів оцінки її ефективності на основі розробленої методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу. Поставлено, вивчено та вирішено проблеми синдромогенезу, синдромокінезу, синдромотаксису в сфері компетенції психотерапії.
Було обстежено 1426 осіб, з яких 1274 хворих на психічні, соматоформні, психосоматичні, сексуальні розлади, 104 сліпих та 48 здорових волонтерів (приймали участь у клінічному психотерапевтичному експерименті).
Створена методологія клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу дозволила на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології і сексології) реконструювати історії дисциплінарної організації, побудувати аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити сфери пато-нозологічної компетенції, виявити й описати «нормальну» та клінічну психотерапевтичну феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії і психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності психотерапії та її стандарти.
1. Вирішено фундаментальну наукову проблему – розроблено методологію клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу, що дозволило на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології і сексології) реконструювати історії дисциплінарної організації, створити аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити сфери нозологічної / синдромологічної компетенції, виявити й описати «нормальну» та клінічну психотерапевтичну феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії і психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності психотерапії та її стандарти.
2. Сучасною формою дисциплінарної ідентифікації психотерапії, медичної психології, сексології слід вважати аутодисциплінарну ідентифікацію, продекларовану в розроблених інтрадисциплінарних концепціях.
Історія дисциплінарної організації психотерапії складається з періодів протодисциплінарного, методистського пуризму, інституціоналізації практик, доктринального, дисолютивного, аутодисциплінарно-ідентифікаційного.
Періодами історії дисциплінарної організації сексології є протодисциплінарний, дихотомічний, «авторських сексологій», аутодисциплінарно-ідентифікаційний, інтрадисциплінарний (метасистемний).
3. Предмет психотерапії має складнокомпонентну структуру – психотерапевтична феноменологія (асоційовані з методами / методиками психотерапії саногенні феномени), клінічні психотерапевтичні ефект-синдроми з корелят-патернами і психотехнічні шляхи їх досягнення (загальна психотерапія), нозологічні / синдромальні форми і патологія психічної сфери (і поведінки), що підлягають психотерапевтичному лікуванню і кваліфікуються в категоріях специфічного психотерапевтичного діагнозу (клінічна психотерапія), вторинні нозо-синдромальні психопатологічні форми при не-психічних захворюваннях (психотерапія в клініці) і низка спеціальних і соціальних додатків (спеціальна і соціальна психотерапії).
4. Клінічна реалізація психотерапії повинна здійснюватися з дотриманням етапного алгоритму медичної дії: діагностичний, терапевтичний, підтримуючий етапи.
Установлено специфічність діагностичного етапу в психотерапії. Діагностика в психотерапії, що базується на уявленнях про «нормальну» психотерапевтичну феноменологію і клінічні ефект-синдроми, відрізняється вираженою специфікою і вимагає формулювання спеціального ідіографічного функціонально-динамічного психотерапевтичного діагнозу.
Семіотикою психотерапевтичного діагнозу є «нормальна» психотерапевтична феноменологія (клінічна психофеноменологія), клінічна психотерапевтична синдромологія, психопатологічна синдромологія і патопсихологічна регістр-синдромологія.
Психотерапевтичний діагноз є трикомпонентним: нозо-синдромально-персонологічним із указівкою конгруентного ефект-синдрому і спеціального або терапевтичного фармакологічного фону, зі прогностикою.
5. «Нормальна» психотерапевтична феноменологія розподіляється на 5 класів: 1-й – феномени «з боку пацієнта» (інструментальні, саногенні, дефензивні, змішані, інтеркурентні, допоміжні (ворьтні, орієнтаційні, діагностичні), артефакти), 2-й – феномени «з боку психотерапевта», 3-й – трансперсональні феномени, 4-й – групові феномени, 5-й – конформні (індукційні) феномени.
6. Клінічний психотерапевтичний ефект-синдром є фіксованим і стабільним комплексом клінічних, психологічних, поведінкових проявів, що виникають у процесі (результаті) реалізації методу (методики, техніки) психотерапії, який супроводжується константними комбінаціями корелят-механізмів (корелят-патернами).
Сукупність корелят-механізмів клінічних психотерапевтичних ефект-синдромів у їх специфічних взаємозалежних проявах складає корелят-патерн. Виявлені 5 типів корелят-патернів: синхронно-синтонний, синхронно-асинтонний, асинхронно-синтонний, асинхронно-асинтонний (дезорганізований), апокрифічний.
7. Психопатологічний синдром і конгруентний психотерапевтичний ефект-синдром у процесі терапії модифікують один одного, утворюючи метасиндром. Клінічна характеристика метасиндромів включає два вектори: динамічний і структурний.
Виділені 8 типів метасиндромів: поліпшення зі спрощенням («позитивна редукція») (21,2%), поліпшення зі збереженням структури («кліше-редукція») (7,6%), поліпшення з ускладненням («позитивна орнаментація») (19,7%), погіршення зі спрощенням («негативна редукція») (5,1%), погіршення зі збереженням структури («кліше-ампліфікація») (4,5%), погіршення з ускладненням («негативна орнаментація») (4,3%), статика («клінічний монорим») (18,4%), структурна перебудова з невизначеним вектором якості («нейтральний метаморфізм») (19,2%).
8. Критерії вибору методів і методик психотерапії на принципах доказової медицини включають постановку психотерапевтичного діагнозу, урахування сано(пато)генетичних механізмів реалізації і пато-нозологічної конгруентності обраного методу психотерапії, фармакологічного фону, а також особистісної аутоідентифікації психотерапевта.
Сано(пато)генетична розробка клініки психотерапії ґрунтується на ідентифікації теорії пато(психо)генезу як відправного пункту теорії сано(психо)генезу з визнанням її визначального впливу на психотерапевтичні шляхи досягнення клінічного саногенного ефекту.
Клініка психотерапії є сферою її нозологічної / синдромологічної компетенції і включає патологічні, нозологічні та синдромальні форми, де психогенія є провідним етіопатогенетичним фактором і де психотерапія є каузальним методом лікування.
За ступенем виразності і характером відповіді ефекти психогеній розподіляються на 5 рівнів: ефекторно-адаптивний; невротичний, або соматоформний; психосоматичний; ендоформний; летальний.
9. Алгоритм побудови психотерапевтичних стандартів включає: клініко-феноменологічний підхід; ідентифікацію особистості пацієнта; принципи пато-нозологічної конгруентності та критерії вибору психотерапевтичних методів (методик); орієнтацію на психотерапевтичну феноменологію; діагностику клінічних ефект-синдромів та метасиндромів; контроль ex juvantibus; дискурсивну одноплановість діагностики і терапії; етіопатогенетичну цілісність психотерапевтичного діагнозу; ідентифікацію особистості психотерапевта; формування адекватного фармакологічного (фармакотерапевтичного) фону.
Принципи клінічної реалізації психотерапії: адекватне, диференційоване використання психотерапевтичної феноменології; урахування асоціації методу (методики) і саногенного феномена; орієнтування на клінічні психотерапевтичні ефект-синдроми з відповідними корелят-патернами для спрямованих і коректних сано(пато)генетичних психотерапевтичних впливів; детермінація механізмів реалізації психотерапії складнопідрядною клінічною структурою синдромів, що куруються; урахування клінічних особливостей метасиндромів, що виникають у процесі психотерапії.
10. Інтрадисциплінарна концепція психотерапії дозволила розробити специфічний, що базується на клінічній феноменології, сано(пато)генетичних механізмах і принципах пато-нозологічної конгруентності метод психотерапії та психокорекції – симультанно-мнестичну психотерапію (психометодологію), заснований на терапевтичній апеляції до мнестичної сфери як інтегративно-консолідуючої функції особистості.
Загальна схема проведення симультанно-мнестичної психотерапії складається з 9 етапів: клініко-психотехнічної діагностики, ідентифікаційно-валентного, психотехнічної інтрузії, конгруентних пенетруючих психотехнік, психотерапевтичного масиву, групової терапії, стереотипізації, аутокоригуючого, катамнестичного.
11. Проведено об’єктивізацію оцінки ефективності розробленого методу симультанно-мнестичної психотерапії з використанням клінічних, катамнестичних, соціальних і економічних показників й індексу прогностичності.
Для розладів невротичного (соматоформного) рівня клінічна ефективнiсть в контрольних групах у середньому склала 64%, а в основних – 76%, або в 1,2 рази більше; катамнестична – відповідно 58% і 67%, або в 1,2 рази більше; соціальна – 52% і 72%, або в 1,4 рази більше, економічна – відповідно 53% і 59%, або в 1,1 рази більше. Інтегральний показник ефективності в контрольних групах склав 0,1, в основних – 0,22, або в 2,2 рази більше. Індекс прогностичності склав 1 (високий).
Для розладів психосоматичного рівня клінічна ефективність в контрольній групі склала 62%, а в основній – 75%, або в 1,2 рази більше; катамнестична – відповідно 56% і 66%, або в 1,2 рази більше; соціальна – 50% і 65%, або в 1,3 рази більше, економічна – відповідно 52% і 63%, або в 1,2 рази більше. Інтегральний показник ефективності в контрольній групі склав 0,09, в основній – 0,21, або в 2,33 рази більше. Індекс прогностичності склав 2 (середній).
12. Клініка розладів сексуальності конвергує із структури сексологічної звертаємості (гіпоерекційні та дизеякуляторні синдроми і невротичний (дистресовий) регістр) і захворювань, де сексуальність є „функцією індикації” (зокрема, шизофренія).
Типологія моделей розладів сексуальності включає: первинні ендокринно-залежні (дизаутоідентифікаційна, пубертатна й інволюційна моделі), первинні компенсаторні (тифлосексологічна модель), вторинні компенсаторні (генітогенна, дистресова і процесуальна моделі).
Розроблена нова конгруентна системна психотерапевтична сексологічна модель «реадаптація – реституція – превенція».
Публікації автора:
Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III Ї IV уровней аккредитации / Б.В. Михайлов, С.И. Табачников, И.С. Витенко, В.В. Чугунов. – Х.: Око, 2002. – 768 с. Дисертантові належать передмова, вступ, ч. I, ч. II (розд. 5.2, 5.3), ч. III, ч. IV, ч.V (розд. 14, 15.1, 17, 20), ч.VI (розд. 22, 24), ч.VII (розд. 28), ч.VIII, ч. XI, висновки, післямова, довідково-бібліографічний апарат.
Чугунов В.В. Клиника и дисциплинарная история психотерапии. – К.: Здоров’я; Х.: Око – Наука, 2002. – 708 с. Ч. IV написана спільно з Б.В.Михайловим, а одна з рубрик підрозд. 9.2 – спільно з О.О.Фільцем.
Чугунов В.В. Клиника и дисциплинарная эволюция сексологии. – К.: Здоров’я; Х.: Око, 2000. – 600 с.
Чугунов В.В. Логика и семиотика диагноза в психотерапии // Абрамов В.А. Стандарты многоосевого диагноза в психиатрии. – Донецк, 2004. – С. 154–171.
Михайлов Б.В., Кришталь В.В., Чугунов В.В., Майборода К.А. Историко-теоретические, методологические и методические аспекты эволюционно-дисциплинарных и клинических исследований сексуальности // Таврический журнал психиатрии. – 1998. – Т. 2, № 4 (7). – С. 20–33. Дисертантом поставлено мету й задачі дослідження, здійснено аналіз медичної інформації, розроблена методологія, викладена історія предмета, здійснено інтерпретацію отриманих даних, виявлені клінічні моделі, побудована графічна модель.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Сердюк А.И., Здесенко И.В. Вегето-сосудистая дистония // Врачебная практика. – 1998. – № 2. – С. 9–23. Дисертантом зроблено клінічні дослідження, проаналізовано етіопатогенетичні механізми, модернізовані клінічні систематики, розроблено та сформульовано принципи терапії та психотерапії.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Бачериков А.Н. Социально-психологические аспекты феномена целительства // Український медичний часопис. – 1998. – № 3(5). – С. 55–57. Дисертантові належить патогенетичний, медико-психологічний та психопатологічний аналіз дослідженого феномена.
Чугунов В.В. Медико-социальные, психолого-педагогические и социально-психологические исследования сексуальности в формировании системной концепции сексологии // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 1999. – № 2(6). – С. 144–149.
Чугунов В.В. Эволюция системной концепции сексологии в ХIХ – ХХ столетиях // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7, вып. 2(20). – С. 122–124.
Михайлов Б.В., Кришталь В.В., Чугунов В.В., Тондий Л.Д., Роздильская О.Н. Физиотерапия гипоэрекционных и дисэякуляторных синдромов у пациентов с генитогенной моделью расстройств нормальной сексуальности // Вестник физиотерапии и курортологии. – 1999. – Т. 5, № 4. – С. 25–27. Дисертантові належать постановка проблеми, обстеження клінічних контингентів, розробка терапевтичних процедур.
Чугунов В.В. Модели расстройств нормальной сексуальности: клиника и коррекция // Врачебная практика. – 1999. – № 5. – С. 88–94.
Чугунов В.В. Система коррекции расстройств нормальной сексуальности (эволюция представлений, физиотерапия и инструментально-опосредованная психотерапия) // Медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. – 2000. – № 1(21). – С. 55–60.
Чугунов В.В. «Уросексология»: история урологического подхода в сексологии в ХIХ – первой трети ХХ века // Вісник Харківського Національного університету (серия «Медицина»). – 2000. – Вып. 1, № 494. – С. 14–17.
Чугунов В.В. Сексология-венерология: вариант дисциплинарной идентификации сексологии // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2000. – № 2(3). – С. 47–51.
Чугунов В.В. «Нейросексология»: история неврологического подхода в сексологии // Врачебная практика. – 2001. – № 1. – С. 81–85.
Чугунов В.В. Судебно-медицинские исследования в сексологии в ХIХ веке // Архів психіатрії. – 2001. – № 1–2 (24–25). – С. 46–48.
Чугунов В.В. «Психосексология»: история психиатрического подхода в сексологии в ХIХ – ХХ веках // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вып. 2(27). – С. 91–93.
Чугунов В.В. История дисциплинарной идентификации сексологии и современные формы ее аутоидентификации // Вісник проблем біології і медицини. – 2001. – № 3. – С. 93–98.
Чугунов В.В. История и современные модели психофармакотерапии сексуальной патологии // Архів психіатрії. – 2001. – № 3(26). – С. 108–112.
Михайлов Б.В., Сарвир И.Н., Чугунов В.В., Мирошниченко Н.В. Генеалогия, механизмы формирования, клиника соматоформных расстройств и основные принципы терапии больных // Архів психіатрії. – 2001. – № 3(26). – С. 72–77. Дисертантом здійснено історичний аналіз проблеми, клінічні дослідження, інтерпретація отриманих даних, розробка терапевтичних та психотерапевтичних заходів.
Чугунов В.В., Михайлов Б.В. Классификация методов и методик психотерапии // Врачебная практика. – 2001. – № 4. – С. 102–104. Дисертантом проаналізовано ґрунт сучасних систематик та класифікацій у психотерапії та запропоновано нову класифікацію.
Чугунов В.В. Медико-биологическое направление в сексологии и его системная концепция // Український медичний часопис. – 2001. – № 5(25). – С. 119–123.
Михайлов Б.В., Марута Н.О., Табачніков С.І., Мартиненко А.О., Сердюк О.І., Андрух Г.П., Чугунов В.В., Сарвир І.М. Концептуальні основи і стратегія розвитку психотерапії в Україні // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 2 (31).Ї С. 17–20. Дисертантом здійснено системний аналіз психогеній, аналіз сучасного розвитку психотерапії, проблематизація нової психотерапевтичної парадигми.
Чугунов В.В. Психотерапевтическая феноменология, клинические эффект-синдромы в психотерапии и их коррелят-механизмы // Архів психіатрії. – 2002. – № 4(31). – С. 202–206.
Чугунов В.В. Клиническая семиотика диагноза в психотерапии // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – № 1(11). – С. 11–16.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Добровольська О.С. Проблеми клініки, діагностики та психотерапії соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці за умов індустріального центру (методологія, клініка, епідеміологія та диференційна діагностика) // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 1(38). – С. 33–39. Дисертантом поставлено проблему, мету та задачі, розроблена методологія, проведені клінічні дослідження, розроблено алгоритм та стандарт психотерапевтичної діагностики, дані висновки.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В. Харьковская школа психотерапии в исторической перспективе (к 350-тилетию основания города Харькова) // Проблеми медичної науки і освіти. – 2004. – № 3. – С. 11–15, 20. Дисертантом здійснено історико-теоретичний аналіз питання, сформульовані перспективні напрямки досліджень у психотерапії.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Сарвир И.Н. Роль и место психотерапии в формировании качества жизни больных с невротическими и психотическими расстройствами // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – № 4 (14). – С. 30–34. Дисертантом розроблено методологію, виконано та інтерпретовано клінічні дослідження, розроблено психотерапевтичні підходи.
Чугунов В.В. Клинико-теоретическое обоснование психотерапии разноуровневых психогений, принципы ее алгоритмизации и оценки эффективности // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 2. – С. 29 – 36.
Чугунов В.В. Теоретическое, клинико-диагностическое, психопатологическое и психотехническое обоснование и оценка эффективности метода симультанно-мнестической психотерапии (психометодологии) // Проблеми медичної науки та освіти. – 2005. – № 2. – С. 34 – 39.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В. Реабилитационная стратегия в психотерапии // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 2(41). – С. 157–159. Дисертантом зроблено аналіз сучасного стану проблеми, розробку теоретичних, клінічних і медико-психологічних засад стратегії.
Патент 2055568 РФ, МКИ А 61 Н 9/00, А 61 N 1/30, А 61 F 5/41. Способ коррекции эректильной дисфункции и устройство для его осуществления / Кришталь В.В. (UA), Тондий Л.Д. (UA), Чугунов В.В. (UA); Чугунов В.В. (UA). – № 5049558; Заявл. 24.06.92; Опубл. 10.03.96, бюл. № 7. – 10 с. Дисертантом поставлено проблему, зроблено аналіз аналогів та прототипів, розроблено пристрої та процедури.
Патент 2055569 РФ, МКИ А 61 Н 9/00, А 61 N 1/30, А 61 F 5/41. Способ лечения синдрома ускоренной эякуляции и устройство для его осуществления / Кришталь В.В. (UA), Тондий Л.Д. (UA), Чугунов В.В. (UA); Чугунов В.В. (UA). – № 5049559; Заявл. 24.06.92; Опубл. 10.03.96, бюл. № 7. – 9 с. Дисертантом поставлено проблему, зроблено аналіз аналогів та прототипів, розроблено пристрої та процедури.
Чугунов В.В. Повседневные и интерпретирующие (системные и маргинальные) практики экологии сексуальности (Методология, эволюция, моделирование).— Х.: Академия сексологических исследований, 1998.— 290 с.
Михайлов Б.В., Черкасов В.Г., Чугунов В.В. Клиника, диагностика и принципы восстановительной терапии посттравматических стрессовых расстройств // Врачебная практика. – 1999. – № 6. – С. 58–60. Дисертантом здійснено аналіз клінічної феноменології, обстеження частини пацієнтів, розробка принципів системи психотерапії й психокорекції.
Михайлов Б.В., Мартыненко А.А., Сердюк А.И., Андрух Г.П., Чугунов В.В., Федосеев В.А., Сарвир И.Н., Баженов А.С., Гавриленко М.А., Журавлев В.А., Кадук Н.Г. Подготовка врачей санаторно-курортных учреждений по психотерапии // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – Т. 7, № 1. – С. 36–37. Дисертантом розроблені дидактичні й методичні основи та загальна методологія.
Чугунов В.В. Физиолого-теоретическое обоснование и механизмы сано(пато)генеза симультанно-мнестической психотерапии (психометодологии) // «Психоневрология ХХІ столетия»: Матер. ІІ Национ. конгр. неврологов, психиатров и наркологов Украины (Харьков, 11–14 июня 2002 г.). – Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вып. 1(30). – С. 241.
Михайлов Б.В., Мартыненко А.А., Андрух Г.П., Чугунов В.В., Федосеев В.А., Сарвир И.Н., Романова И.В., Андрух П.Г., Селюкова Т.В., Черная О.В., Баженов А.С., Криворотько Я.В. Личность больного, психопрофилактика и психотерапия в общесоматической практике // Матер. ІІ з’їзду лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 25–26 жовтня 2005 р.). – Міжнародний медичний журнал. – 2005. – Спец. вип. – С. 39–40. Дисертантом розроблені та описані персонологічні та патоперсонологічні концепти.
Чугунов В.В. История отечественной сексологии в ХIХ – ХХ столетиях // Асклепий. – 2000. – Т. 3, № 2. – С. 46–52.
Чугунов В.В. Постановка проблемы клинико-дисциплинарно-эволюционных исследований в медицине (на модели дисциплины-сексологии) // Асклепий. – 2001. – Т. 4, №1. – С. 59–63.
Чугунов В.В. О тенденциях развития сексопатологии в ХІХ столетии // Andrology, Reproduction, Sexology. – 1994. – Т. 3, № 1. – С. 51–52.
Чугунов В.В. Энциклопедизм в сексологии и сексопатологии конца ХІХ – начала ХХ веков // Andrology, Reproduction, Sexology. – 1994. – Т. 3, № 2. – С. 44–49.
Михайлов Б.В., Козидубова В.М., Марута Н.А., Сердюк А.И., Чугунов В.В. Актуальные проблемы социальной психиатрии, психотерапии и медицинской психологии в Украине // Вісник психічного здоров’я. – 1999. – № 1. – С. 6–8. Дисертантові належать історико-теоретичний аналіз, методологія дослідження, деякі висновки.
Чугунов В.В. Изменение типа сексологической клиники и дисциплинарная эволюция сексологии // Вісник психічного здоров’я. – 1999. – № 2. – С. 15–21.
Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Чугунов В.В. Актуальные проблемы нейронаук в Украине // Вісник психічного здоров’я. – 1999. – № 4. – С. 5–6. Дисертантом підсумовано історико-теоретичні засади, сформовано методологію та методику дослідження, сформульовані деякі висновки.
Чугунов В.В. Обоснование интрадисциплинарной (метасистемной) концепции сексологии как модели ее аутодисциплинарной идентификации // Медицинские исследования. – 2001. – Т. 1., вып. 1 (тематич.). – С. 54–58.
Чугунов В.В. Клинико-дисциплинарно-эволюционные исследования медицинских дисциплин // Медицинские исследования. – 2001. – Т. 1, вып. 1 (тематич). – С. 84–86.
Чугунов В.В. Эволюция принципа парности в развитии социально-психологического направления в сексологии конца ХІХ – начала ХХ веков // Сексология и андрология. – Вып. 2. – К.: Ин-т урологии и нефрологии АМН Украины, 1994. – С. 25–33.
Чугунов В.В. Нормальная сексуальность и моделирование ее первичных и вторичных расстройств // Сексология и андрология. – Вып. 4. – К.: Ин-т урологии и нефрологии АМН Украины, 1998. – С. 171–175.
Чугунов В.В. Расстройства нормальной сексуальности и их системная коррекция // Актуальні проблеми медичної науки: Ювіл. наук. зб., присвяч. 75-річчю заснування ХІУЛ. – Х.: Око, 1998. – С. 260–264.
Чугунов В.В. Модели вторичных расстройств нормальной сексуальности // Вопросы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии: Матер. научн.-практ. конф. (Берминводы, 4–5 июня 1998 г.). – Х., 1998. – С. 84–85.
Chugunov V. Daily, systemic and marginal practises of ecology of sexuality // Psychotherapy at the turn of the century from past to future: Abstracts of 17-th World Congress of Psychotherapy, Warsav, August 23–28, 1998. – Р. 19.
Михайлов Б.В., Волошин П.В., Чугунов В.В. Клинический аспект развития нейронаук в Украине // Актуальные проблемы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии: Матер. научн.-практ. конф. (Берминводы, 27–28 мая 1999 г.). – Х., 1999. – С. 87–91. Дисертантом проведено попередній аналіз, розроблені методологічні, методичні та клінічні засади, сформульовані деякі висновки.
Mikhailov B.V., Chugunov V.V. Psychosomatic and process models of disorders in normal sexuality and their psychotherapy // Psychiatry on New Thresholds: XI World congress of psychiatry. – Hambourg, Germany, 6–11 August 1999. – Р. 25. Дисертантом розроблено класифікацію, виділені та описані клінічні моделі, створено систему психотерапії.
Михайлов Б.В., Чугунов В.В. Системная реабилитация больных с расстройствами нормальной сексуальности (на генитогенной модели) // Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации: Науч.-практ. конф. с международн. участ. (Хмельник, 5–6 мая 1999 г.). – К.: Полиграфкнига, 1999. – С. 205–207. Дисертантові належать класифікація, дослідження та опис клінічних моделей, система терапевтичної та медико-психологічної реабілітації.
Mikhailov B., Chugunov V., Romanova I. The world history of psychiatry and Ukrainian psychotherapy creation // 5000 Years of Science and Care: Building the Future of Psychiatry: XIII World Congress of Psychiatry. – Cairo, Egypt, 10–15 September 2005. – P. 470. Дисертантом проведені історико-теоретичні дослідження та реконструйовані основні етапи розвитку української психотерапії.
