Анотація до роботи:

Ігнатова Л.І. Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01. – теорія і історія культури. – Київський національний університет культури і мистецтв. – Київ, 2006.

В дисертації визначено місце музичної культури Волині наприкінці ХХ – початку ХХІ століття в контексті музичної культури України та з’ясовано її регіональну специфіку через аналіз розвитку таких складових музичної культури як музичний фольклор і фольклористика, аматорське і професійне музичне виконавство, церковна музика, композиторська діяльність, поп-музика. Доведено, що специфіка музичної культури Волині в досліджувані роки знайшла прояв у: 1) пріоритеті вокально-хорових жанрів складів над інструментальними; 2) опорі на місцеві фольклорні зразки та джерела; 3) художньо-естетичній виваженості, тяжінні до традиції, частину якої складає тісний зв’язок музичної творчості митців Волині з літературною спадщиною та фольклористичною діяльністю Лесі Українки, а також, в останні роки, з іменем І. Стравінського. Показано, що загальноукраїнське значення музичної культури Волині полягає насамперед у її високому ступені національної автентичності.

Важливо підкреслити, що розвиток культури в Україні наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, розгортаються процеси, зумовлені прагненням народу національно-культурного оновлення, демократизації суспільного життя. З іншого – загострюються негативні тенденції у соціальній інфраструктурі мистецтва, кадровому, фінансовому забезпеченні культурно-мистецької галузі. Перше пов’язане насамперед з активізацією культурного життя в регіонах в його змістовому і організаційно-управлінському планах. Друге – з виникненням нових жанрово-стилістичних напрямів у всіх видах художньої культури.

Музична культура Волинського краю розвивається як в руслі загальнонаціональних, так і регіонально специфічних тенденцій українського культурно-історичного процесу, виступаючи своєрідною і водночас органічною його складовою. Основними прикметами цього процесу є зняття нашарувань радянського ідеологічного тоталітаризму та поява механізмів національного самозахисту в зв’язку з набуттям Україною державної незалежності. На цьому ґрунті стало можливим повернення із забуття таких пластів музичної творчості, як повстанські та стрілецькі пісні, духовна музична спадщина.

Поряд з тим, ринково-економічні відносини, що формуються в сучасній Україні, породжують нові форми та методи організації культурної діяльності, інноваційні системи управління (моніторинг, маркетинг), аналітичне опрацювання інформативної бази.

Всупереч складностям перехідного періоду, яким часто називають зазначені роки, музична культура і мистецтво Волині переживають піднесення. В краї проводиться активна фольклористична робота, спостерігається широке побутування музичного фольклору (переважно автентично-обрядового, стрілецьких та повстанських пісень).

Проведене дослідження дає підстави для висновку, що в нинішніх політико-економічних умовах найдієвішими засобами збереження народної творчості на Волині виступають різноманітні фестивалі („Берегиня”, „Поліське літо з фольклором”).

Фольклорна справа тісно пов’язана з аматорською творчістю, яка, в силу об’єктивних причин (географічне розташування, віддаленість від великих мистецьких центрів), є переважаючою в регіоні. Хоча в 90-х роках минулого століття клубна мережа переживала стагнацію, аматорство на Волині збереглось і поза формами клубної діяльності. Воно репрезентовано творчістю як традиційних хорових і танцювальних колективів („Колос”, „Подвиг”, „Посвіт”, „Волинянка”), так і нових інструментальних (аматорський симфонічний оркестр м. Ковеля).

Волинь славиться і своїми самодіяльними композиторами, які в 90-х роках ХХ століття створили Волинську філію Ліги українських композиторів України (голова – М.Стефанишин), що діє сьогодні як самостійна творча некомерційна організація.

В зазначений період відроджується церковна музична культура в краї. З’являються нові релігійні громади, духовні семінарії, відновлюється діяльність церковних хорів (архієрейський хор „Оранта”; хор костелу Св. Петра і Павла; хор молитовного співу „Волинські дзвони”), які, окрім богослужбових обов’язків на батьківщині, проводять активну зарубіжну концертно-конкурсну діяльність (Польща, Німеччина, Іспанія, Італія). Це забезпечує популяризацію українського музичного мистецтва та його інтеграцію в світовий культурний простір.

Дослідження творчої діяльності музичних професійних колективів Волині (камерний оркестр „Кантабіле”, Волинський струнний квартет, Волинський народний хор) дозволило виокремити й визначити низку важливих, ключових, з точки зору розвитку сучасного музичного професіоналізму Волині, культурно-історичних ознак і мистецьких особливостей, які проявилися в:

репертуарній політиці колективів, керівники яких особливу увагу звертають на виконання музики українських композиторів минулого та сучасності, донесення до слухача кращих зразків волинського вокального та інструментального фольклору у вигляді автентики, авторських обробок і аранжувань;

загальному обширі гастрольної, конкурсно-фестивальної та концертної діяльності колективів, мірі їх входження у загальноєвропейський і світовий контекст.

Характеристика творчої діяльності волинських виконавців, а також композиторів досліджуваного періоду визначила внесок кожного у розвиток музичного професіоналізму Волині та національної музичної культури в цілому. Високий рівень професійної майстерності волинських митців забезпечує розгалужена, але водночас внутрішньо централізована музично-освітня система (школа, училище, інститут).

Не без уваги залишився молодіжний пласт популярної музики, який має певні традиції в краї (В. Зінкевич, тріо Маренич, „Світязь”), які в свій час були яскравими представниками української естрадної пісні. Нині на зміну музично-концертній діяльності приходить шоу-бізнес, особливістю якого є комерціалізація культурно-мистецької сфери. Звідси первинність прибуткового капіталу, що породжує падіння належного рівня, одноманітність, спів під фонограму, відверту антихудожність і примітивізм. Порівняльний аналіз розвитку української музичної поп-культури дав змогу виділити паростки нових тенденцій, які ініціював фестиваль співаної поезії та авторської пісні „Оберіг”, забезпечивши потужний підйом національної самосвідомості і накресливши основні шляхи розвитку вітчизняної молодіжної поп-культури.

В результаті, Волинь подарувала українській поп-культурі таких яскравих виконавців як О.Гаркавий, В.Хурсенко, С.Шишкін, модифікований „Світязь” – гурт-дует у складі Д.Гершензона та А.Говорадла, які започаткували в Україні жанр музичної пародії та музичного портрету, а також С.Положинського з його альтернативним гуртом „Тартак”. Кульмінаційним проектом даного аспекту є фестиваль „На хвилях Світязя”, концептуальним ядром якого виступає боротьба за українську естрадну пісню на основі національної традиції та взаємопроникнення різноманітних жанрів й стилів.

Таким чином, музична культура Волині в досліджувані роки демонструє специфічні особливості, які тісно пов’язані з творчістю Лесі Українки та, в останні роки, з іменем І. Стравінського., водночас маючи загальнонаціональне коріння, що проявилися у пріоритеті вокально-хорових жанрів та складів над інструментальними, опорі на місцеві фольклорні зразки та джерела, художньо-естетичній виваженості, поміркованості.

Основні результати дисертаційного дослідження викладено в одноосібних публікаціях автора:

1. Українська духовна музика як складовий компонент розвитку духовності людини // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Книга 1. – Острог, 1995, травень. – С. 1-22.

2. Основні критерії підходу до вивчення романтичного напрямку в мистецтві // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1995, травень. – С. 81-83.

3. Деякі критерії підходу до вивчення романтичного напрямку в музиці // Матеріали ХІ науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ ім. Лесі Українки. Частина ІІІ. – Луцьк, 1995. – С. 135.

4. Деякі критерії формування художнього світогляду студентів при вивченні курсу історії музики // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – 17-18 листопада 1995 р. – Луцьк,1995. – С. 69.

5. Художній світогляд як показник ефективності навчально-виховного процесу музичних закладів // Збірник праць. – Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – 1996, травень. – Київ – Луцьк. – С. 50-51.

6. Деякі протиріччя в духовному розвитку населення України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Книга 2. – Острог, 1996. – С. 180-183 (у співавторстві).

7. Духовна музика та художній світогляд в процесі духовного відродження України // Збірник наукових праць. – Острог,1997. - С. 209-214.

8. Формування художнього світогляду студентів музичних навчальних закладів // Науковий вісник ВДУ / Мистецтвознавство. – Луцьк, 1998. – С. 87-90.

9. Проблеми формування художнього світогляду населення України // Науковий вісник ВДУ / Педагогічні та психологічні науки. – Луцьк, 1998. – С. 19-21.

10. Художній світогляд як метод формування християнської моралі підростаючого покоління // Збірник наукових праць. – Острог, 1998. – С. 314-317.

11. Значення творчої спадщини Д. Бортнянського для духовного відродження України // Наукові записки. – Т. II. – Острог, 1998. – С. 332-337.

12. Музика як прояв духовності людської особистості // Наукові записки. – Т. III. – Острог, 2000. – С. 563-569.

13. Вивчення регіональної історії церковної музики та її значення для сучасного педагогічного процесу // Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка (Моральне виховання на християнських цінностях). – Острог, 2001. – Вип. (2). – С.56-63.

14. Богослужбовий спів і його світоглядна сутність //Християнські цінності: історія і погляд у третє тисячоліття /Збірник наукових записок Національного університету „Острозька академія”. – Острог, 2002. – Том VI. – С. 479-484.

15. Духовна музика в контексті мистецької світоглядності постмодерну // Роль науки , релігії та суспільства у формуванні моральної особистості / Матеріали XIII Міжнародної науково-практичної конференції. – Донецьк, 16 травня 2003. – С. 114-116.

16. Музична мова в контексті постмодерністської світоглядності // Українська культура: минуле, сучасність, шляхи розвитку.— Наукові записки РДГУ. – Вип. 9. – Рівне, 2004. – С. 65-70.

17. Muzic education of the XXI century:globalization and autenticalization // Kultura jako fundament wspolnoty edukacyjnej.-Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego. – Krakow, 2005. – Wydanie I. – S. 131-137.

18. Актуальні проблеми викладання менеджменту музично-концертної діяльності у вищій школі // Вісник КНУКіМ / Зб. наук. праць. – Вип. 13. – К., Київський національний університет культури і мистецтв, 2005. – С. 59-62.