1. Створено основи технології переробки ТНВ та розроблено принципову технологічну схему їх вакуумної перегонки. Показана можливість використання одержаних продуктів для виробництва твердих вуглеводнів та пально-мастильних матеріалів. 2. Дослідженнями фракційного складу ТНВ показано, що всі зразки характеризуються подібним вмістом дистилятної частини та незначно відрізняються вмістом широких фракцій, що дозволяє переробляти їх по однаковій схемі на одній технологічній установці. В озокериту порівняно із ТНВ міститься у двічі менше дизельної фракції (473-623 К ) та у чотири рази більше оливних фракцій, що википають вище 673 К. 3. Порівняльним аналізом структурно-групового складу дистилятної частини ТНВ та озокериту встановлено закономірності, що є характерними для усіх досліджуваних зразків. З підвищенням температури википання фракцій в середній молекулі зростає частка алканових структур і зменшується частка нафтенових структур. Вміст ароматичних структур має екстремальну залежність з максимумом, що припадає на фракції, які википають в межах від 673 до 723 К. Одержані результати підтверджено вивченням групового-вуглеводневого складу та ІЧ-спектральними дослідженнями широких фракцій зразків ТНВ та озокериту. 4. Результати проведених досліджень кисневмісних та сіркових сполук ТНВ показали, що дистилятні частини зразків незначно відрізняються за розподілом та вмістом кисню і сірки. У фракціях дистилятної частини озокериту вміст кисню є у 2-3 рази вищий, за рахунок вищого вмісту сполук із карбонільними та ефірними групами. 5. Показано, що дистилятні фракції із ТНВ, які википають до 623 К, можна використати як компонент пічного або дизельного палива. 6. Вперше проведено роздільне дослідження вмісту твердих вуглеводнів в дистилятній та залишковій частинах ТНВ. Встановлено, що в дистилятних фракціях які википають від 623 до 773 К, міститься значна кількість твердих вуглеводнів від 32 до 65%, але нижча, ніж в аналогічних фракціях озокериту, що містять від 45 до 78%. Показано, що дані фракції із ТНВ за основними показниками є близькі до нафтового гачу і їх можна використати для виробництва парафіну, або як компонент захисного воску для гумово-технічної промисловості. 7. Встановлено, що в залишкових фракціях ( >773 К) зразків ТНВ основним компонентом 65-76 % є тверді кристалічні вуглеводні, які визначають їх властивості. В цих залишках також присутні алкіл-циклоалкано-аренові вуглеводні, смоли та асфальтени, які незначно погіршують фізико-механічні властивості але обмежують область застосування. На основі проведених досліджень показано, що одержані залишкові фракції ТНВ рекомендовано застосувати як замінник нафтового церезину при виробництві канатних мастил, а також для одержання церезину. 8. Проведені порівняльні дослідження ТНВ та озокериту показали, що деякі з них за фракційним складом відрізняються від озокериту, тоді як якісний розподіл груп вуглеводнів по фракціях є подібним. За рахунок вищого вмісту в озокериті фракцій, які википають в межах від 673 до 773 К, він містить більше оливних фракцій та парафіну, тому як замінник озокериту можна використовувати тільки ті ТНВ, які незначно відрізняються від нього за фракційним складом. Основний зміст роботи викладено в публікаціях: Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. Тверді нафтові відклади – сировина для одержання воскових матеріалів // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1995 р. - № 285 - С. 82-84. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. Визначення фракційного складу легких фракцій твердих нафтових відкладів і їх характеристика // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1996 р. - № 298 - С. 87-90. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. Кисневмісні сполуки в твердих нафтових відкладах нафтовидобутку // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1997 р. - № 316 - С. 94-96. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І., Креховецький А.Я. Дослідження твердих нафтових відкладів, що утворюються в нафтових резервуарах // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1997 р. - № 316 - С. 96-98. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. Вплив глибини відбору легких фракцій на якість залишку ТНВ та озокериту як воскових матеріалів // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1997 р. - № 333 - С. 160-163. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. ІЧ–спектральне дослідження твердих нафтових відкладів матеріалів // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 1998 р. - № 342 - С. 149-157. Хлібишин Ю.Я., Антонишин В.І. Вивчення твердих нафтових відкладів методом диференційно-термічного аналізу // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. - Львів, 2000 р. - № 388 - С. 125-129. Антонишин В.І., Хлібишин Ю.Я., Гайванович В.І. Дослідження дистилятної частини твердих нафтових відкладів // Нафтова і газова промисловість. – Київ, 2000 р. - №5 – С. 58-60. Антонишин В.І., Хлібишин Ю.Я., Топільницький П.І. Дослідження залишкової частини (>500 оС) твердих нафтових відкладів // Нафтова і газова промисловість. – Київ, 2001 р. - №4 – С. 57-59. Michaі Bratyczak, Jurij Chlibiyn. Staіe osady naftowe i sposoby ich wykorzystania //Biuletyn ITN. - Krakow, Polska. - 2001, - Tom XIII, №4, - P. 250-259.
|
