Тіхосова Г.А. Технологія одержання однотипної трести розстиланням лляної соломи.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 - первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. - Херсонський державний технічний університет, Херсон, 2003.
Захищається рукопис, що містить теоретичні і експериментальні дослідження технології одержання однотипної лляної трести за допомогою додаткової обробки перед розстиланням стрічок лляної соломи хімічними композиційними препаратами на основі фосфату сечовини і поверхнево-активних речовин. В роботі проаналізовано вплив хімічних композиційних препаратів на підвищення інтенсивності мікробіологічних процесів, скорочення строків вилежування льоносоломи на льонищі з покращенням якості і однорідності льонотрести. Доведено, що використання хімічних композиційних препаратів дає можливість підвищити однорідність трести на 10,41%, зменшує термін розстилання до 10-14 діб, збільшує збереження міцності волокна на 49,2%, підвищує гнучкість волокна на 33,6 мм.
Теоретично і експериментально обґрунтовано, розроблено і рекомендовано до впровадження у виробництво технологію одержання однотипної трести.
В результаті обробки лляної соломи хімічними композиційними препаратами підвищується вихід лляного волокна з трести на 0,5-1,9%, збільшується номер трести з 1,00 до 1,75, що зумовлює одержання чистого прибутку 80,90 - 410,01 грн/га, при рентабельності виробництва трести 6,17-28,75%.
Теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено застосування нового способу одержання однотипної трести, який забезпечує підвищення інтенсивності мікробіологічних процесів на стеблах лляної соломи і скорочення терміну одержання трести на льонищі.
В результаті наукового обґрунтування хімічного складу композиційних препаратів, що створюють позитивні умови перебігу процесу розстилання лляної соломи, пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів, сприяють інтенсивному рівномірному розвитку пектиноруйнівних мікроорганізмів, розподілу вологи і хімічних речовин в стеблах розісланої соломи, виявлено, що з метою покращення якості трести необхідно використовувати фосфат сечовини з неіоногенними або аніонактивними поверхнево-активними речовинами.
Розроблено рецептуру трьох хімічних композиційних препаратів для обробки лляної соломи перед розстиланням, які підвищують значення фізико-механічних показників волокна в процесі розстилу. Ці композиційні препарати містять 20% фосфату сечовини, 10% аніонактивних або неіоногенних поверхнево-активних речовин, 70% води.
Обробка хімічними композиційними препаратами лляної соломи перед розстилом сприяє інтенсифікації процесу розстилу, зменшує термін приготування трести з нормованим значенням відокремлюваності волокна на 10-14 діб, збільшує збереження міцності волокна на 49,2%, підвищує гнучкість волокна на 33,6 мм.
Застосування хімічних композицій фосфату сечовини і поверхнево-активних речовин для обробки лляної соломи перед розстилом сприяє зменшенню неоднорідності трести за всією масою у порівнянні з необробленою соломою на 6,71-10,41% за показником “відокремлюваність волокна” і на 6,28-9,51% за показником “міцність волокна”.
Обробка лляної соломи хімічними композиційними препаратами на основі фосфату сечовини з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10 здатна вирівняти фізико-механічні показники лляної трести за всією масою до рівня, близького за значенням до неоднорідності лляної соломи, що розстилалася, тобто до значення 1,33% за показником “відокремлюваність” і 0,59% за показником “міцність волокна”.
Хімічні композиційні препарати на основі фосфату сечовини з поверхнево-активними речовинами активізують розвиток пектиноруйнівної мікрофлори, збільшуючи при цьому її кількість. Найбільше зростання кількості пектиноруйнівних грибів Cladosporium herbarum Link та Alternaria linicola спостерігається на 10 добу приготування трести. Разом з тим видовий і кількісний склад целюлозоруйнівних мікроорганізмів Fusariun graminear, Gonatobortys flava, Septoria linicola, Dothiorela gregaria значно зменшується.
Найбільший вплив на зменшення чисельності целюлозоруйнівної мікрофлори на стеблах лляної соломи в процесі розстилу має хімічний композиційний препарат на основі фосфату сечовини з неіоногенною поверхнево-активною речовиною нонілфенолом АФ 9-10, який майже повністю пригнічує розвиток целюлозоруйнівної мікрофлори.
Застосування хімічних композиційних препаратів для обробки лляної соломи перед розстилом змінює хімічний склад лляного волокна, спричиняє його поглиблене очищення від супутників целюлози: лігніну і пектинових речовин, зменшує їх вміст відповідно на 3,23; 3,72%, що в свою чергу підвищує прядильні властивості волокна, зменшує його середню масодовжину від 74,3 до 27,4 мм і лінійну густину від 6,5 до 0,5 текс.
Рівномірний прискорений перебіг технологічного процесу в оброблених хімічними композиційними препаратами стрічках лляної соломи дозволив збільшити вихід лляного волокна з трести на 0,5-1,9%, в тому числі довгого на 0,4-1,4%, короткого на 0,1-0,5%, підвищити номер трести на 0,75 одиниць.
Застосування хімічних композиційних препаратів для обробки лляної соломи перед розстилом дозволяє одержати чистий прибуток 80,90-410,01 грн/га при рентабельності виробництва трести 6,17-28,75% за рахунок підвищення однорідності трести.
Публікації автора:
Березовський Ю.В., Коб’яков С.М., Тіхосова Г.А. Проблема зберігання льоносировини підвищеної вологості // Легка промисловість. – 1999. - № 3. – С. 25. Дисертанту належить формулювання проблеми зберігання лляної трести.
Тіхосова Г.А., Круглий Д.Г., Храпливий А.П. Дослідження динаміки технологічного процесу приготування трести способом розстилання // Легка промисловість. – 2000. - № 1. – С. 55. Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень.
Круглий Д.Г., Рогальський Ф.Б., Тіхосова Г.А. Прогнозування якісних змін лляної сировини під час розстилання // Легка промисловість. – 2000. - № 3. – С. 53. Дисертанту належить визначення якісних змін лляної сировини під час розстилання.
Тіхосова Г.А. Видовий склад мікрофлори в процесі одержання льонотрести // Легка промисловість. – 2002. - № 1. – С. 59.
Тіхосова Г.А. Обґрунтування одержання трести із лляної соломи розстиланням // Агроекологічний журнал. – 2002. - № 3. – С. 64 – 66.
Чурсіна Л.А., Бабіч С.С., Тіхосова Г.А. Дослідження фізико-механічних властивостей котонізованого лляного волокна // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – К.: Нора-Прінт. - 1998. – Вип. 2. - С. 257 – 259. Дисертанту належить проведення досліджень фізико-механічних властивостей волокна.
Tikhosova A.A. Preparation of Raw Material for Cotonizing under Conditions of Flax Harvesting // Materials of the Production, Technology and Ecology Symposium «Hemp, Flax and Other Bast Fibres Plant». – Poznan (Poland). – 1998. – P. 72 – 76.
Коб’яков С.М., Тіхосова Г.А. Спосіб одержання трести із зволоженої льоносоломи // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Зб. наук. пр. – К.: ІЗМН. – 1998. – С. 34 – 36. Дисертанту належить вимірювання показників якості трести та волокна.
Коб’яков С.М., Березовський Ю.В., Тіхосова Г.А. Критерії життєдіяльності мікроорганізмів, які беруть участь у процесі зберігання льоносировини // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – К.:Нора-Прінт. - 1999. – Вип. 1 – 2. - С. 166 – 168. Дисертанту належить дослідження видового і кількісного складу мікрофлори на лляній соломі.
Круглий Д.Г., Тіхосова Г.А. Вплив первинної вологості на одержання лляної трести в процесі розстилу // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – К.: Нора-Прінт - 2000. – Вип. 3 – 4. - С. 101 – 105. Дисертанту належить визначення вологості трести в процесі розстилання.
Круглий Д.Г., Тіхосова Г.А., Храпливий А.П. Проблеми зберігання продукції рослинництва // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции «Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века». – Херсон. - 1999. – С. 152 – 154. Дисертанту належить дослідження динаміки процесу розстилу.
Кобяков С.М., Березовский Ю.В., Тихосова А.А. Проблемы хранения льносырья повышенной влажности на заводах первичной обработки лубяных волокон // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции «Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века». – Херсон. - 1999. – С. 139. Дисертанту належить дослідження фізико-механічних властивостей трести.
Круглый Д.Г., Рогальский Ф.Б., Тихосова А.А. Динамика процесса созревания тресты // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2000. – № 4. - С. 182. Дисертантом проведено регресійний аналіз залежності міцності волокна від терміну розстилання.
Тіхосова Г.А. Вплив анаеробної мікрофлори на властивості лляної трести // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2001. – № 5. - С. 289-290.
