Анотація до роботи:

Супрун-Крестова О. Ю. Технологія кормових добавок з використанням нетрадиційної сировини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.02 – Технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів та комбікормів. – Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню доцільності застосування нетрадиційної сировини (відходів переробки шавлії, кропу, м’яти, ісопу, лофанту) та розробленню технології виробництва кормових добавок з її використанням. Встановлено зміни вмісту антипоживних речовин в процесі екструзійної обробки нативного насіння сої. Вивчено технологічні властивості та хімічний склад відходів переробки ефіроолійних культур: м’яти, кропу, шавлії, ісопу та лофанту. Визначено доцільність виробництва екструдованих кормових сумішей на основі зернової сировини (ячменю, кукурудзи, пшениці) та насіння сої. Досліджено вплив екструзійного оброблення на технологічні властивості та хімічний склад кормових зернових сумішей. Вивчено зміни якості екструдованих кормових сумішей у процесі зберігання. Науково обґрунтовано та розроблено технологію виробництва кормових добавок з використанням нетрадиційної сировини: відходів переробки шавлії, кропу, м’яти, ісопу, лофанту. Розроблено нормативно-технічну документацію на одержану кормосуміш екструдовану. Розраховано очікуваний економічний ефект від використання розроблених рецептів комбікормів з введенням до їхнього складу екструдованих кормових сумішей.

1. На основі теоретичних та експериментальних досліджень науково обґрунтовано доцільність застосування нетрадиційної сировини: відходів переробки шавлії, кропу, м’яти, ісопу, лофанту, а також розроблено технологію виробництва кормосуміші екструдованої та технологію кормових добавок з її використанням.

Технології виробництва полягають у попередній підготовці сировини (очищенні, подрібненні, дозуванні, змішуванні) та спеціальній (баротермічній) обробці для покращення технологічних властивостей і підвищення кормової цінності продукту з процесами: попереднього зволожування, екструдування або гранулювання, охолодження та подрібнення продукту залежно від призначення корму.

2. Проведено дослідження хімічного складу насіння сої та його зміни в процесі екструзійної обробки. Встановлено, що процес екструзії призводить до інактивації антипоживних речовин. Так, вміст інгібитору трипсину знизився на 31 %, а активність уреази – з 2,45 од. рН для нативної сої до 0,18 од. рН для екструдованої сої, при нормі 0,2 од. рН, що сприяє підвищенню біологічної цінності насіння сої на 4 %.

3. Вивчено технологічні властивості та хімічний склад відходів переробки ефіроолійних культур: м’яти, кропу, шавлії, ісопу та лофанту. Встановлено, що вони мають добру сипкість та здатність до дозування. Виявлено значну кількість поживних речовин, але високий вміст клітковини (22...38 % в залежності від ефіроолійної культури) зумовлює обмежене їх введення в раціон корму птиці та молодняка тварин.

4. Вперше визначено можливість і доцільність виробництва екструдованих кормових сумішей на основі зернової сировини (кукурудзи, ячменю, пшениці) і насіння сої. Методами математичного моделювання отримані рівняння регресії значень технологічного показника при екструдуванні кормових сумішей. Встановлено граничні межі введення сої, пшениці, кукурудзи та визначено початкову вологість суміші. Ці значення становлять для пшенично-ячмінно-соєвої суміші: кількість сої 19...22 %, пшениці – 25 %, ячменю – 53...56 %, вологість суміші (на загальну масу) – 18,2...18,4 %; для кукурудзяно-ячмінно-соєвої суміші: кількість сої 9...13 %, кукурудзи – 25 %, ячменю – 62...66 %, вологість суміші (на загальну масу) – 18,6...18,8 %.

5. Визначено біохімічні зміни, які відбуваються під час екструзійної обробки сумішей рослинних кормових культур (ячменю, кукурудзи, пшениці і сої). Встановлено, що екструзійна обробка сумішей рослинних кормових культур обумовлює підвищення біологічної цінності продуктів: для пшенично-ячмінно-соєвих сумішей на 2,0 %, для кукурудзяно-ячмінно-соєвих сумішей – на 5,0...6,0 %, та сприяє отриманню екструдованих продуктів з підвищеною кормовою цінністю (обмінна енергія – 17,5...17,9 МДж/кг).

6. Виявлено, що в процесі зберігання не відбувається істотного погіршення якості екструдованих кормових сумішей. Зміна якості кормових сумішей при температурі зберігання +20 С протягом двох місяців проходить нерівномірно, на початкових стадіях кислотне число жиру для пшенично-ячмінно-соєвих сумішей зростає до 11,5...11,8 мг КОН/г жиру, для кукурудзяно-ячмінно-соєвих сумішей – до 14,0...15,7 мг КОН/г жиру, на кінцевих стадіях спостерігається сповільнення у його зростанні з подальшим утворенням перекисів. Встановлено, що термін зберігання екструдованих продуктів в промислових умовах при температурі +20 С не повинен перевищувати 45 діб, а при температурі 0 С – 60 діб з постійним контролем кислотного та перекисного чисел жиру. Виявлено, що в процесі зберігання кормових сумішей протягом 60 діб продукти не набувають токсичних властивостей, загальна кількість мікробних клітин для всіх зразків знаходиться в межах 110⁴…210⁵ КУО/г, що не перевищує допустимі норми – 510⁵ КУО/г.

7. Встановлено, що введення екструдованих кормових сумішей в рецепти комбікормів замість зернових культур та інших видів незернової сировини в кількості 34...43 % для птиці та 45...53 % для поросят-сисунів підвищує біологічну і кормову цінність комбікормів.

8. Розроблено нормативно-технічну документацію на кормосуміш екструдовану – ТУ У 15.7-12070938-001-2005 “Кормова добавка – кормосуміш екструдована” та технологію її виробництва, які прийнято до впровадження на міжгосподарських комбікормових підприємствах ВО “Укрміжгоспкомбікорм” Міністерства агропромислової політики України.

9. Розрахунковий економічний ефект від використання розроблених рецептів комбікормів з введенням до їхнього складу екструдованих кормових сумішей, у середньому становить: для поросят 73,25 грн. на тонну комбікорму; для птиці 40,00 грн. на тонну комбікорму.

Публікації автора:

1. Використання нетрадиційних видів сировини при виробництві комбікормів / О.І. Шаповаленко, Т.І. Янюк, О.Ю. Супрун, М.Д. Сідлецький // Хранение и переработка зерна. – 2003. – №2. – С. 45 – 46.

Особистий внесок: участь в експериментальних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

2. Шаповаленко О.І., Супрун-Крестова О.Ю. Екструзійна обробка нативної сої // Зерно і хліб. – 2004. – №1. – С. 22.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

3. Шаповаленко О.І., Корж Т.В., Супрун-Крестова О.Ю. Визначення оптимальної кількості зернових компонентів у суміші, яка екструдується // Хранение и переработка зерна. – 2004. – №4. – С. 38 – 39.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

4. Шаповаленко О.І., Супрун-Крестова О.Ю. Екструдовані зернові продукти підвищеної кормової цінності // Хранение и переработка зерна. – 2004. – №7. – С. 36.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

5. Шаповаленко О.І., Супрун-Крестова О.Ю. Зміна якості ліпідного комплексу екструдованих кормових сумішей в процесі їхнього зберігання // Хранение и переработка зерна. – 2005. – №7. – С. 60 – 61.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

6. Шаповаленко О.І., Супрун О.Ю. Перспективи використання нетрадиційних видів рослинної сировини в кормах. // Зб. наук. пр. “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. – К., 2002. – Випуск №12. – С. 77 – 79.

Особистий внесок: участь в теоретичних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

7. Шаповаленко О.І., Супрун-Крестова О.Ю. Перспективне використання екструдованої сої. // Зб. наук. пр. “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. – К., 2003. – Випуск №13. – С. 125 – 127.

Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

8. Шаповаленко О.І., Супрун О.Ю. Нові альтернативи антибактеріальних активаторів росту // Тези конференції міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів (23–25 квітня 2002 р.). – К.: НУХТ, 2002. – С. 58.

Особистий внесок: участь в теоретичних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

9. Дослідження процесу екструдування бобів сої і зернових сумішей при виробництві комбікормів / Є.С. Новік, Т.А. Хабарова, О.Ю. Супрун, Т.І. Янюк, О.І. Шаповаленко // Тези 69-тої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” (22–24 квітня 2003 р.). – К.: НУХТ, 2003. – С. 67.

Особистий внесок: аналіз літературних джерел, участь в проведенні теоретичних і експериментальних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

10. Оптимізація створення екструдованих зернових сумішей для відгодівлі молодняку тварин / О.І. Шаповаленко, Т.В. Корж, О.Ю. Супрун-Крестова, С.І. Колодня, Н.В. Дем’янюк // Програма і матеріали 70-тої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” (20–21 квітня 2004 р.). – К.: НУХТ, 2004. – С. 63.

Особистий внесок: аналіз літературних джерел, участь в проведенні теоретичних і експериментальних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.

11. Вивчення мікробіологічного стану кормових сумішей в процесі зберігання / О.І. Шаповаленко, Н.М. Грегірчак, О.Ю. Супрун-Крестова, І.А. Скоковська, Т.В. Сторожук, М.В. Шикула // Програма і матеріали 71-тої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” (19–20 квітня 2005 р.). – К.: НУХТ, 2005. – С. 64.

Особистий внесок: аналіз літературних джерел, участь в проведенні теоретичних і експериментальних дослідженнях, узагальнення результатів, підготовка матеріалів до публікації.