Анотація до роботи:

Плешко М.Г. Тактика ведення та лікування безпліддя у жінок із хронічною ановуляцією на фоні інсулінорезистентності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена рішенню одного з актуальних питань сучасної гінекології – підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з ендокринним безпліддям, обумовленим хронічною ановуляцією та яєчниковою гіперандрогенією на фоні інсулінорезистентності шляхом розробки і впровадження патогенетично науково-обґрунтованого методу консервативного комплексного лікування ановуляції з використанням препарату метформін як підготовчої терапії.

На підставі обстеження 139 жінок з ендокринним безпліддям, обумовленим хронічною ановуляцією й гіперандрогенією яєчникового генезу доведено, що гіперінсулінемія та як наслідок інсулінорезистентність ведуть до зниження гормону росту і регульованого ним ІПФР-1, що може бути одним із факторів, порушуючих ріст і дозрівання фолікулів у яєчниках та можливою причиною ановуляції.

Показано, що застосування метформіну у хворих з ендокринним безпліддям, обумовленим хронічною ановуляцією та яєчниковою гіперандрогенією на фоні інсулінорезистентності веде до нормалізації рівня інсуліну, підвищенню вмісту прогестерону, СТГ і ІПФР-1, що сприяє відновленню овуляторного циклу і настанню вагітності.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з хронічною ановуляцією та яєчниковою гіперандрогенією, що ураховує зміни гормонального стану й вуглеводного обміну в організмі жінки, які негативно впливають на процеси фолікулогенезу та овуляції. Для підвищення частоти відновлення овуляції був розроблений патогенетично науково-обгрунтований метод, який дозволив поліпшити ефективність лікування ендокринного безпліддя.

1. На основі проведеного ретроспективного аналізу 1750 амбулаторних карт пацієнток, що звернулися у відділення діагностики та лікування безплідного шлюбу, установлено, що у 630 (36,7%) жінок мала місце ендокринна форма безпліддя. В 258 (41,0%) випадках виявлена гіперінсулінемія, що відповідає літературним даним.

2. Установлено, що у 106 пацієнток із хронічною ановуляцією та гіперандрогенією спостерігається підвищення секреції інсуліну в 3,8 рази в порівнянні зі здоровими жінками, гіперінсулінемія (відношення інсулін/глюкоза >3) і як наслідок – інсулінорезистентність. При цьому рівень глюкози крові та гліколізованого гемоглобіну хоча і перевищували вірогідно показники здорових жінок, але не виходили за межі норми.

3. При цьому у пацієнток з інсулінорезистентністю в порівнянні з жінками без порушень вуглеводного обміну відзначалося достовірне зниження концентрації ФСГ і естрадіолу та підвищення тестостерону на фоні зниження ЛГ.

4. Доведено, що у жінок, які страждають на ендокринне безпліддя з клінічними ознаками гіперандрогенії (гірсутне число 13 і більше) спостерігалося підвищення рівня тестостерону в крові в 4,4 рази і ріст секреції інсуліну в 3,8 рази, що супроводжувалося зниженням рівня соматотропного гормону в 1,4 рази і регульованого ним ІПФР-1 на 35,9% у порівнянні зі здоровими жінками.

5. Виявлена тісна пряма кореляційна залежність між рівнем тестостерону й інсуліном (r=0,61; р<0,05), між концентрацією соматотропного гормону та ІПФР-1, зворотний кореляційний зв'язок між інсуліном і гормоном росту (r= -0,58; р<0,05) , ступенем гіперінсулінемії та прогестероном (r=-0,47; р<0,05), між соматотропним гормоном і окружністю талії (r=-0,53; р<0,05). Таким чином, підвищення вмісту інсуліну у цієї категорії хворих приводить до зниження гормону росту та ІПФР-1, що може бути одним із факторів, які порушують ріст і дозрівання фолікулів у яєчниках та є можливою причиною ановуляції.

6. Призначення метформіну у хворих із хронічною ановуляцією та гіперандрогенією на фоні інсулінорезистентності дозволило знизити рівень тестостерону в 2,6 рази, концентрацію ЛГ і ФСГ – на 28,1% і на 21,6% відповідно, співвідношення Е₂/П – у 3,9 рази і підвищити показник прогестерону на 54,6%. Також зменшилася концентрація інсуліну в 2,8 рази та співвідношення інсулін/глюкоза в 2,2 рази.

7. Використання препарату із групи бігуанідів метформіну в комплексній терапії у жінок з ендокринним безпліддям, обумовленим хронічною ановуляцією та гіперандрогенією на фоні інсулінорезистентності, дозволило відновити регулярний менструальний цикл у 92,2%, овуляцію – у 85,9% і фертильність – у 35,9% жінок.

Публікації автора:

1. Плешко М.Г. Метаболические нарушения у пациенток с хронической ановуляцией в зависимости от массы тела // Медико-социальные проблемы семьи. 2003. Т.8, № 4. С. 87-93. (Виконала самостійно).

2. Чайка В.К., Плешко М.Г. Значение инсулинорезистентности в развитии гиперандрогении у женщин с эндокринным бесплодием // Медико-социальные проблемы семьи. 2004. Т.9, № 2. С. 140-146. (Обрала напрямок дослідження, підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обгрунтувала висновки).

3. Чайка В.К., Акімова І.К., Гаврилюк О.В., Плешко М.Г. Ультразвукова та гормональна оцінка структурно-функціонального стану яєчників щодо синдрому хронічної ановуляції // Вісник науковіх досліджень. 2002. № 2. С. 268-270. (Провела літературний пошук, підібрала та проаналізувала матеріал).

4. Плешко М.Г., Желєзна Г.О., Попова М.В. Структура и причинные факторы эндокринного бесплодия у женщин // Збірник тезів III Міжнародної конференції студентів та молодих вчених “Медицина – здоров'я ХХI століття”. Дніпропетровськ, 2002. С. 170-171. (Обрала напрямок, провела літературний пошук, проаналізувала матеріал та обгрунтувала висновки).

5. Попова М.В., Плешко М.Г. Фактори ризику розвитку ендокринного безпліддя // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 5. С. 80-83. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки).

6. Chaika V.K., Popova M.V., Badanov V.G., Pleshko M.G. Epidemiology, diagnosis and treatment of an infertile couple // The event of the year in gynecology and obstetrics: book of abstracts. Sanсt-Petersburg, 2004. P. 6-7.(Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обгрунтувала висновки).