1.Відповідно до поставленої мети, уперше виконані комплексні дослідження з вивчення патогенезу Т-2 токсикозу тварин різних видів (щурів, котів, поросят), які дали можливість виявити основні закономірності порушення обміну речовин і фізіологічних функцій. Висока лікувально-профілактична ефективність унітіолу, нукливету та природніх біоантиоксидантів - вітамінів А, Е, С, Д3 підтверджує сформульовану концепцію щодо патогенезу хронічного Т-2 токсикозу тварин. 2.За ступінню прояву клінічних ознак отруєння тварин різних видів можна поставити у ряд: коти поросята щурі, де щурі є найбільш стійкими. Добре виражений підгострий токсикоз у котів розвивався за дози Т-2 токсину 0,05 мг/кг маси тіла, у поросят – хронічний лише після двохтижневого згодовування Т-2 токсину у дозі 0,1-0,2 мг/кг; у щурів подібний стан зустрічався після трьохтижневого згодовування у дозі 2 мг/кг маси тіла. 3.Ступінь вираженості та характер прояву клінічних ознак Т-2 токсикозу корелювали із змінами картини крові тварин. У щурів картина крові за умов хронічної форми Т-2 токсикозу була без змін. Картина крові котів за Т-2 токсикозу нагадує аліментарну токсичну алейкію і характеризувалась лейкопенією (Р<0,02), тромбоцитопенією (Р<0,01), зниженням рівня гемоглобіну (анемією) (P<0,01) та зменшенням кольорового показника. Картина крові поросят на ранніх стадіях Т-2 токсикозу характеризувалась лейкоцитозом (P<0,01-0,05), тромбоцитозом (P<0,05), які в подальшому можуть змінюватись лейкопенією та тромбоцитопенією. 4.Лейкограма котів за хронічної форми Т-2 токсикозу характеризувалась еозинофілією (P<0,02-0,05), лімфоцитопенією (P<0,01-0,05), порушенням співвідношення між формами нейтрофілів (збільшення кількості юних і паличкоядерних та зменшення сегментоядерних - зсув ядра вліво). Лейкограма поросят за дії Т-2 токсину у дозі 0,1 мг/кг маси тіла, характеризувалась збільшенням кількості паличкоядерних (P<0,02) та зменшенням сегментоядерних (P<0,05) нейтрофілів. Т-2 токсин у дозі 0,2 мг/кг викликав лімфоцитопенію (P<0,01) та моноцитоз (P<0,01). 5.Вплив Т-2 токсину у дозі 0,2 мг/кг маси тіла на імунну систему поросят проявлявся змінами показників її клітинної та гуморальної ланок і призводив до розвитку імунодефіцитного стану. Зміни клітинної ланки імунітету характеризувались зменшенням кількості Т- та В-лімфоцитів на 14 та 18% відповідно, окремих субпопуляцій Т-лімфоцитів (P<0,001-0,01) та порушенням імунорегуляторного індексу – Тх/Тс (P<0,05). Показники гуморальної ланки імунітету характеризувалися зниженням рівня імуноглобулінів класів G на 28%, A на 73%, М на 60% та титру природних антитіл. 6.Щоденне пероральне введення Т-2 токсину щурам у дозі 0,76 мг/кг маси тіла упродовж трьох тижнів супроводжувалось гіпоальбумінемією (P<0,01), гіпоглікемією (P<0,001), зниженням активності аспарагінової- та аланінової амінотрансфераз у плазмі крові на 20 та 47% відповідно. 7.Біохімічні показники плазми крові котів за експериментального Т-2 токсикозу характеризувались зменшенням рівня креатиніну та збільшенням концентрації фосфору. Ферментативний спектр проявлявся зростанням активності лужної фосфатази на 33-100% і гамма-глутамілтрансферази на 43-109% та зниженням активності аспартат- та аланінамінотрансфераз на 47-51%. 8.Хронічна форма експериментального Т-2 токсикозу поросят супроводжувалась зменшенням рівня загального білка на 14%, підвищенням рівня альбуміну на 32%, зменшенням рівня глюкози на 19-67%, кальцію на 18%, магнію на 17-40%, підвищенням рівня фосфору на 16-45%, порушенням співвідношення між кальцієм та фосфором, зниженням активності амінотрансфераз у плазмі крові в 2,5-3,7 рази. За дії Т-2 токсину у дозі 0,2 мг/кг маси тіла у поросят наставало зростання активності амінотрансфераз у 1,6-2,3 рази. 9.Щоденне введення поросятам Т-2 токсину в дозі 0,2 мг/кг маси тіла протягом двох тижнів викликало порушення ферментативного спектра плазми крові, що проявлялося зростанням активності аргінази більше ніж у 4 рази, гамма-глутамілтрансферази на 71%, аспартатамінотрансферази в 1,7 рази, лактатдегідрогенази на 38% та зниженням активності аланінамінотрансферази на 14% і NO-синтази на 95%, що свідчить про ураження печінки. 10.Зростання активності аргінази та зниження активності NO-синтази у крові поросят свідчить про вплив Т-2 токсину на систему обміну L-аргініну. Останній є субстратом названих ферментів, а його обмін здійснюється за двома альтернативними шляхами: аргіназному, що продукує сечовину, та NO-синтазному, що генерує надзвичайно важливий низькомолекулярний біорегулятор, яким є оксид азоту. 11.Т-2 токсин у дозі 0,2 мг/кг маси тіла поросят активував процеси вільнорадикального перекисного окиснення, що супроводжувалось підвищенням рівня ТБК-активного продукту (МДА) у плазмі крові на 57%, зменшенням осмотичної резистентності еритроцитів (P<0,01) та концентрації вільних сульфгідрильних груп (P<0,001) у крові. Т-2 токсин у дозі 2 мг/кг маси тіла щурів сприяв збільшенню рівня МДА у тканині печінки на 50% та зменшенню концентрації речовин, які забезпечують неферментативну ланку антиоксидантного захисту організму (вітаміну А у тканині печінки у 4,5 рази, вітаміну Е та аскорбінової кислоти у плазмі крові на 38%). 12.За хронічної форми Т-2 токсикозу поросят зменшувався антиоксидантний захист організму, про що свідчить зниження активності глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази еритроцитів у 5 разів, денітрозувальної і N-деметилювальної активності цитохрому Р-450 у лімфоцитах на 67 та 28% відповідно. 13.Введення в раціон щурів природних біоантиоксидантів (альфа-токоферолу ацетату 70 мг/кг корму, ретинолу пальмітату-12000 ОД/кг корму, холекальциферолу - 6000 ОД/кг корму та аскорбінової кислоти 250 мг/кг корму) на тлі розвитку Т-2 токсикозу гальмує процес утворення МДА в тканині печінки, сприяє стабілізації вітаміну А в печінці та вітаміну Е і аскорбінової кислоти у плазмі крові, покращує загальний стан та використання корму організмом тварин. 14.Хронічна форма Т-2 токсикозу поросят проявлялась зростанням рівня циклічних нуклеотидів у крові в 1,7-2,9 рази, що є свідченням порушення аденілат- та гуанілатциклазних сигнальних систем. Зниження рівня сечової кислоти у крові поросят у 2,8 рази є підтвердженням активації вільнорадикальних процесів та ослаблення АОЗ організму. 15.Вплив Т-2 токсину в дозі 0,1 мг/кг маси тіла на обмін оксиду азоту в організмі поросят характеризувався зниженням активності NO-синтази на 77%, зростанням рівня нітрозотіолів у 2,4 рази, нітритів на 34% і зменшенням концентрації гемоглобіну в 1,5 рази. 16.Щоденні внутрішньом’язові ін’єкції нукливету поросятам у дозах 2 і 5 мг/кг маси тіла на тлі хронічної форми Т-2 токсикозу сприяли підвищенню рівня загального білка та альбуміну у плазмі крові, нормалізації показників обміну мінеральних речовин (Ca, P, Mg), активності трансаміназ, кількості лейкоцитів, забезпечували збільшення кількості тромбоцитів та підвищення приростів у 1,8-2 рази. 17.Щоденне надходження унітіолу в організм поросят у дозі 30 мг/кг маси тіла на тлі розвитку хронічної форми Т-2 токсикозу сприяло нормалізації загального стану, обміну білків, вуглеводів і, в меншій мірі, мінеральних речовин, зменшувало концентрацію МДА, справляло стабілізуючий ефект на осмотичну резистентність еритроцитів, нормалізувало активність амінотрансфераз плазми крові та забезпечувало підвищення приростів у 4 рази. |