Анотація до роботи:

Гнатів В.В. Системний і регіонарний кисневий баланс та периопераційна інтенсивна терапія при ускладнених формах виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми оптимізації периопераційної інтенсивної терапії хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнену пенетрацією, кровотечею, прободінням, стенозуванням.

Удосконалено методику дослідження кисневого балансу (діагностики ступеня гіпоксій на рівні легень, еритрона, системи кровообігу, тканинного дихання). Досліджено і проаналізовано якісні та кількісні особливості порушень системного кисневого балансу у 368 хворих з різним ступенем тяжкості ускладненої виразкової хвороби, а також регіонарного кровобігу і кисневого гомеостазу тканин гастродуоденальної зони. Встановлено діагностичні та прогностичні критерії порушень, розроблено алгоритми периопераційної інтенсивної терапії. Розроблено в експерименті та впроваджено у клініку спосіб ліквідації гіпоксії шлунково-кишкового тракту способом безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії з об’ємною швидкістю 0,1 млкг^-1хв^-1; доказано його високу ефективність у профілактиці стресових, лікуванні пептичних виразок і відновленні функціонального стану шлунково-кишкового тракту.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми виявлення якісних і кількісних порушень системного і регіонарного кисневого балансу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненій пенетрацією, кровотечею, прободінням, стенозуванням; установлено діагностичні і прогностичні критерії порушень; оптимізовано комплексну периопераційну інтенсивну терапію; досліджено у експерименті та впроваджено у клінічну практику новий спосіб ліквідації гіпоксії тканин шлунково-кишкового тракту – безперервної та тривалої шлункової оксигенотерапії.

1. В експерименті доведено, що морфо-функціональний стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки залежить від адекватності регіонарного кровобігу та кисневого балансу; гіпоксія при цьому виступає одним із визначальних факторів ушкоджень. Безперервне та тривале введення у шлунок молекулярного кисню з об’ємною швидкістю 0,1 млкг^-1хв^-1 є безпечним та ефективним засобом попередження стресових уражень слизової оболонки, сприяє лікуванню пептичної виразки.

2. Для хворих на виразкову хворобу, ускладену пенетрацією, притаманний СГГа: від 15,4 до 18,4 %; у хворих похилого віку, крім того - СЛГ (2,9±0,1) %; пенетрація виразки проявляється активацією енергетичного обміну та зростанням напруженості компенсаторних механізмів серцево-судинної системи. Регіонарний кровобіг, транспортування і споживання тканинами кисню з віком понижуються до 74,3-68,0 % від норми, а регіонарний коефіцієнт утилізації кисню не змінюється.

3. Для вирівнювання системного кисневого балансу у хворих на пенетруючу виразку метаболічний статус організму слід переводити на нижчий режим функціонування (на 10,0-23,0 %) адекватним знеболюванням, забезпеченням стану психоемоційного спокою та нормотермії, застосуванням у периопераційному періоді безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії, що сприяє збереженню функціональних резервів організму.

4. У хворих на виразкову хворобу, ускладнену кровотечею, ступінь недостатності кисневого забезпечення тканинного дихання зростає із класами крововтрат. “Критичним” при гострих крововтрах є ІТО₂р <300,0 млхв^-1м^-2 та ІПКН >40,0 %. У хворих з крововтратою III класу інтенсивність тканинного дихання понижується на (19,0±2,9) %, при крововтраті IV класу – на (39,0±4,2) %, що супроводжується розвитком кисневої заборгованості тканин.

У регіонарному басейні синхронно з об’ємом крововтрат порушується кисневий баланс: у хворих з IV класом кровобіг слизової оболонки понижується на (42,8±3,1) %, транспортування кисню – на (60,0±3,3) %, а його споживання тканинами гастродуоденальної зони на (52,0±8,0) % від норми; коефіцієнт утилізації кисню в усіх хворих підвищений.

5. Тактика лікування хворих на кровоточиву виразку полягає у ліквідації гіповолемії та застосуванні легеневої і шлункової оксигенотерапії з досягненням рівня ІТО₂р >350,0 млхв^-1м^-2; при цьому кисень, введений у шлунок, діє гемостатично. Седативна терапія і наркоз зменшують залежність тканинного дихання від СГГ, СЛГ, СЦГ, однак при їх застосуванні слід остерігатись зриву компенсаторних механізмів ауторегуляції. У післяопераційному періоді хворим із крововтратами III і IV класу необхідно проводити інфузійно-трансфузійну терапію на фоні пролонгованої ШВЛ до остаточної ліквідації кисневої заборгованості тканин і спроможності організму підтримувати ІСпО₂ >130,0 млхв^-1м^-2.

6. У хворих на виразкову хворобу, ускладнену прободінням, синхронно тяжкості перитоніту зростає ІПКН, зумовлений СГГі, СЛГ та СЦГ. Показниками, які визначають перехід патології у термінальну фазу, є ІПКН >30,0 % та ІТО₂р <380,0 млхв^-1м^-2; при цьому порушується тканинне дихання.

Регіонарні розлади кисневого балансу проявляються синхронним зниженням кровобігу, транспортування і споживання кисню; при реактивному перитоніті КУО₂ становить (30,7±0,4) %, понижуючись до (25,6±0,4) % при токсичному і до (20,5±0,5) % при термінальному перитоніті, що свідчить про блокування тканинного дихання.

7. Адекватна корекція кисневого гомеостазу у хворих на перитоніт полягає у респіраторній, інотропній, інфузійній підтримці до досягнення показників СІ >3,0 лхв^-1м^-2 та ІТО₂р >380,0 млхв^-1м^-2 на фоні ліквідації інтоксикаційного синдрому, який генерує СГГі та порушує тканинне дихання. У післяопераційному періоді необхідно проводити пролонговану ШВЛ у пацієнтів з токсичною фазою перитоніту – до 6, з термінальною – до 24 (і більше) годин, критерієм тривалості якої є ІТО₂р >400,0 млхв^-1м^-2 та ІСпО₂ >140,0 лхв^-1м^-2.

8. Кисневий дизгомеостаз у хворих на виразкову хворобу, ускладену стенозуванням, зумовлений змішаним типом гіпоксії: СГГ (2,4±0,9) % при субкомпенсованому та (2,7±1,0) % при декомпенсованому стенозі; СЛГ (2,7±1,0) % та (6,7±1,8) %; компенсаторним зниженням СЦГ до (-5,4±0,9) при субкомпенсованому та підвищенням до (19,2±2,2) % при декомпенсованому стенозі; неадекватністю тканинного дихання на фоні метаболічного алкалозу при декомпенсації патології. Критичними показниками кисневої недостатності є ІТО₂р <400,0 млхв^-1м^-2, ІПКН > 25,0 % та ІСпО₂ <120,0 млхв^-1м^-2.

У регіонарному басейні при декомпенсованому стенозі, порівняно з нормою, кровобіг слизової оболонки понижується до (61,8±3,0) %, транспортування кисню до (83,1±7,8) %, коефіцієнт його утилізації до (80,3±2,5), а споживання тканинами кисню до (56,0 ±8,0) %.

9. Периопераційна терапія хворих на пілоростеноз полягає у проведенні інтенсивної терапії з відновленням адекватного надходження кисню до тканин понад критичну межу (ІТО₂р <400,0 млхв^-1м^-2, ІПКН >25,0 %) та одночасною корекцією гомеостазу і тканинного метаболізму. Безперервна тривала шлункова оксигенотерапія, активуючи тонус і моторику шлунка, показана хворим тільки після ліквідації стенозу – у післяопераційному періоді.

10. Безперервна тривала шлункова оксигенотерапія у передопераційному періоді ліквідовує регіонарну гіпоксію, сприяє регресії запальних процесів слизової оболонки та підготовці шлунково-кишкового тракту до операції. У післяопераційному періоді така терапія корегує гастроінтестінальну дисфункцію. Відновлення функціонального стану шлунково-кишкового тракту у пацієнтів відбувається на 1,5 доби швидше, що дає змогу призначати їм раннє ентеральне харчування та зменшувати витрати на інтенсивну терапію. Економічна ефективність при застосуванні такого способу лікування для одного пацієнта оцінена у (36,0±4,0) грн.

Публікації автора:

1. Бабийчук Г.А., Аркатов В.А., Арцыбушев Ю.Н., Гнатив В.В. Нарушение кислородного гомеостаза у токсикологических больных / В кн.: Гипотермия в лечении острых отравлений. К.: Наукова думка, 1990. - С. 23-70 (Розділ монографії написаний дисертантом самостійно, на основі проведених ним клінічних досліджень та отриманого авторського свідоцтва).

2. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д., Панасюк А.М. Особливості проведення інтенсивної терапії при деяких захворюваннях у хірургічній, інфекційній, акушерській та педіатричній клініках / В кн.: Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів. Тернопіль, Укрмедкнига, 2003. С. 249-258, 281-283. (Розділ посібника дисертантом написано самостійно, на основі власних наукових розробок).

3. Гнатів В.В. Вікові особливості киснево-транспортної функції крові у хворих на пенетруючі виразки шлунка і дванадцятипалої кишки // Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 4. – С.67-69.

4. Гнатів В.В. Забезпечення киснем тканин та його порушення у хворих на виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнених пенетрацією // Буковинський медичний вісник. – 2002.-Т. 6, № 3. – С. 29-32.

5. Гнатів В.В. Критичні порушення кисневого балансу у хворих на ускладнену виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та загальні принципи їх корекції // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 2(д). – С.65-66.

6. Гнатів В.В. Новий метод діагностики виду та ступеня гіпоксій / Реєстри галузевих нововведень за 2002 р. Реєстр № 163/17/02 // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 3.– С. 79.

7. Гнатів В.В. Особливості порушень артеріалізації крові і транспортування до тканин кисню при різних ступенях пілородуоденального стенозу // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т.10, № 3. – С.27-30.

8. Гнатів В.В. Порушення артеріалізації крові у хворих на проривну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2002. - № 4. – С.58-61.

9. Гнатів В.В. Порушення кисневого забезпечення тканин у хворих при різних фазах перитоніту виразкового генезу // Інфекційні хвороби. – 2002. - № 4. – С.51-54.

10. Гнатів В.В. Спосіб безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії (аутоексперимент) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. - № 1. – С.66-70.

11. Гнатів В.В. Спосіб дослідження кисневого балансу // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. - № 1. – С.22-28.

12. Гнатів В.В. Тканинне дихання у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнену пенетрацією // Львівський медичний часопис. – 2002. - № 4. – С. 54-57.

13. Гнатів В.В. Поступлення кисню до тканин та клітинне дихання у хворих при різних класах крововтрат виразкового генезу // Шпитальна хірургія. – 2004. - № 1.– С.41- 44.

14. Гнатів В.В., Басистюк І.І., Беденюк А.Д. Безперервна шлункова оксигенотерапія в хірургічному лікуванні виразкової хвороби // Клінічна хірургія. – 2003. - № 12. –С.9-10. (Дисертантом розроблена методика дослідження, проведено клінічні дослідження, написано статтю).

15. Гнатів В.В., Басистюк І.І., Беденюк А.Д. Особливості порушень сатурації артеріальної крові у хворих з шлунково-кишковою кровотечею // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2002. – Вип. 19. – С. 105-108. (Дисертантом особисто розроблено методику дослідження, проведено клінічні дослідження, написано статтю).

16. Гнатів В.В., Беденюк А.Д., Беденюк Н.А. Застосування способу безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії для лікування пептичної виразки // Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 3. – С. 26-29. (Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, написав статтю).

17. Гнатів В.В., Кузів Б.П., Сиваківський М.А. Антистресовий вплив безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії // Вісник наукових досліджень. – 2003.- № 2. – С. 95-97. (Дисертант провів експермент, зробив статистичну обробку матеріалу, написав статтю).

18. Гонський Я.І., Гнатів В.В. Роль гіпоксії та протонного механізму парієтальних клітин у виникненні стресових і пептичних виразок; захисний і лікувальний ефект шлункової оксигенотерапії // Медична хімія. – 2003. - № 3. – С. 18-22. (Дисертант - автор гіпотези, він провів клінічні дослідження, написав статтю).

19. Гнатів В.В., Кузів Б.П., Хмарук Ю.М., Савчук О.Ю. Енергетичний обмін у хворих при наркозі та в післяопераційному періоді // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 2(д). – С. 64-65. (Дисертанту належить методика дослідження, він провів клінічні дослідження, написав статтю).

20. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Беденюк А.Д., Бех М.Д. Кисневий метаболізм та його забезпечення у хворих на стенозуючі виразки шлунка і дванадцятипалої кишки // Шпитальна хірургія. - 2002.- № 2. С.12-15. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, статистичний аналіз результатів, написано статтю).

21. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Беденюк А.Д. Тканинний метаболізм та його забезпечення у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнену прободінням // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т.9, № 3. – С.151-152. (Дисертантом розроблено методику, проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, написанно статтю).

22. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Беденюк А.Д., Басистюк І.І. Системний кровобіг та киснево-транспортна функція крові у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т.9, № 4. - С. 36-38. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, написано статтю).

23. Басистюк І.І., Бех М.Д., Гнатів В.В., Василишин М.В. Оцінка важкості ендогенної інтоксикації та принципи її корекції у хворих з шлунково-кишковою кровотечею // Шпитальна хірургія. – 2001. - № 4.- С. 127-129. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

24. Бех М.Д., Гнатів В.В., Дем’яненко В.В., Беденюк А.Д. Порушення кисневого метаболізму при виразковому пілоростенозі та деякі аспекти його корекції в доопераційному періоді // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1(д) – С. 418-419. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, статистичний аналіз, сформульовано висновки).

25. Панасюк А.М., Дем’яненко В.В., Гнатів В.В., Бех М.Д., Беденюк А.Д., Жуковський М.М. Прогнозування ризику стресового ураження шлунково-кишкового тракту хворих та особливості доопераційної корекції їх психоемоційного стану // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1(д). - С. 393-395. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

26. Деклараційний патент № 45638 А Україна, МКИ А 61 В 10/10, А 61 М 25/01, А 61 Н 33/14. Спосіб внутрішньошлункової оксигенотерапії / Л.Я. Ковальчук, В.В. Гнатів, А.Д. Беденюк, І.І. Басистюк, В.В. Твердохліб, О.М. Гусак, М.А. Сиваківський / Заявл. 17.05.01; Опубл.15.04.02. Бюл. № 4. (Дисертант автор ідеї, провів експериментальні й клінічні дослідження, оформив патент).

27. Деклараційний патент № 57328 А Україна, МКИ А 61 В 5/0215. Електрод для внутрішньопорожнинної реєстрації фізіологічних параметрів / А.В. Зоря, В.В. Гнатів / Заявл. 19.08.02; Опубл. 16.06.03. Бюл. № 6. (Дисертант автор ідеї, провів клінічні дослідження).

28. Деклараційний патент № 54720 А Україна, МКИ А 61 М 25/00. Зонд для інтрагастрального піноутворення / І.І. Басистюк, М.В. Василишин, В.В. Гнатів, Ю.М. Ковальчук / Заявл. 14.02.02. Опубл. 17.03.03. Бюл. № 3.- 2с. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

29. Способ диагностики гипоксии: А.с. 1673041 СССР, МКИ А 61 В 5/00, 10/00 / В.В. Гнатив, В.И. Лысенко (СССР). Заявл. 16.02.88; Опубл. 30.08.91, Бюл. № 32. (Дисертант автор ідеї, розробив теоретичні викладки методики, формули розрахунків, впровадив спосіб у медичну практику).

30. Спосіб безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії. Реєстр № 165/17/02. /Л.Я. Ковальчук, В.В. Гнатів, А.Д. Беденюк, І.І. Басистюк // Реєстр галузевих нововведень. – 2002. – Випуск реєстра № 16-17. - С. 90-91. (Дисертантом оформлено матеріали для реєстрації).

31. Бех М.Д., Гнатів В.В., Надал В.А. Ефекти дії фотооксигенованих трансфузійних середовищ // I Міжнародний конгрес з інтегративної антропології. - Тернопіль, 1995. – С. 54. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

32. Бех М.Д., Дем’яненко В.В., Гнатів В.В. Внутрішньосудинна оксигенація активними формами кисню при хірургічному лікуванні виразкової хвороби // Матеріали II Національного конгресу анестезіологів України. - Харків, 1996. – С. 255. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

33. Бех М.Д., Дем’яненко В.В., Гнатів В.В. Парентеральне харчування хворих на фоні введення фотомодифікованого неогемодезу / Анестезиология и реаниматология на рубеже ХХI века.- Дніпропетровськ, 1998. – С. 21. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, оформлено тези).

34. Бех Н.Д., Демьяненко В.В., Гнатив В.В. Исследование влияния фотооксигенированных плазмозаменителей на некоторые показатели кровообращения / Материалы науч.-практической конференции. - Хмельницкий, 1994. – С. 211-213. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

35. Гнатів В.В. Системне та регіонарне забезпечення і споживання кисню тканинами шлунка при оперативному лікуванні виразкової хвороби // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Т.: Укрмедкнига, 1998. – С. 223-226.

36. Гнатів В.В., Басистюк І.І., Гощинський В.Б. Стандарти лікування критичних станів в практиці сімейного лікаря // Методичні рекомендації. – Тернопіль, 2003. – С. 16-18, 21-22. (Дисертантом написано розділ „Лікування геморагічного та інфекційно-токсичного шоку” на основі власних наукових розробок).

37. Гнатів В.В., Бех М.Д. Спосіб розрахунку об’єму кисню, необхідного для забезпечення належного основного обміну // Актуальні питання морфології. - Тернопіль, 1996. – С. 168-169. (Дисертант розробив спосіб обчислень, провів статистичні розрахунки, написав статтю).

38. Гнатів В.В., Бех М.Д., Куликовський М.Є. Спосіб діагностики гіпоксій та критерії ступеня важкості їх у токсикологічних хворих // Досягнення і перспективи клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль, 1995.- С. 42-43. (Дисертант запропонував спосіб діагностики, провів дослідження, оформив статтю).

39. Гнатів В.В., Бех М.Д., Панасюк А.М. Енергетичний обмін як критерій адекватності анестезіологічного забезпечення операцій // Матеріали II Національного конгресу анестезіологів України. - Харків, 1996. – С. 41-42. (Дисертантом запропоновано ідею та спосіб діагностики, написано статтю).

40. Гнатів В.В., Перейма Ф.А., Басалига С.І. Особливості порушень кисневого бюджету та його корекція у хворих з гострими отруєннями // II Українська науково-практична конференція з невідкладної допомоги. - Одеса, 1994. – С. 74-75. (Дисертант автор способу діагностики, провів клінічні дослідження, написав статтю).

41. Зоря А.В., Гнатів В.В., Сиваківський М.А. Тканинне дихання та його забезпечення у хворих з неускладненою виразковою хворобою // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. -Харьков, 2000. – С. 169. (Дисертантом проведено дослідження, написані тези).

42. Ковальчук Л.Я., Бех М.Д., Гнатів В.В. До механізму гемостатичної дії переливань свіжозаготовленої оксигенованої крові та інгаляцій кисню у хворих з шлунково-кишковими кровотечами виразкової етіології // Досягнення і перспективи клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль, 1995. – С. 218-219. (Дисертантом проведено клінічні дослідження).

43. Ковальчук Л.Я., Бех М.Д., Гнатів В.В. Вплив переливань фотомодифікованої сорбентної (безцитратної) крові на імунний статус хворих з гастродуоденальними кровотечами // XLIII підсумкова наукова конференція ТДМА. - Т.: Укрмедкнига, 2000. – С. 34-36. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, статистичну обробку матеріалу).

44. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В. Критичні показники гомеостазу та інтенсивна терапія хворих на перитоніт // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля. – Чортків: Укрмедкнига, 2003. - С.46-51. (Дисертантом виконано всі клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку, написано текст статті).

45. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д. Вибір тактики лікування хворих з гнійно-септичними станами в залежності від функціонального стану серцево-судинної системи // Інтенсивна терапія і аферентні методи детоксикації при гнійно-септичних захворюваннях. - Тернопіль, 1993 – С. 8-10. (Дисертантом проведено клінічні та інструментальні дослідження, написано текст статті).

46. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Беденюк А.Д. Безперервна тривала гастроінтестинальна оксигенотерапія в абдомінальній хірургії // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 99-100. (Дисертантом проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

47. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д. Інфузійно-трансфузійна терапія в хірургії: Методична розробка. - Тернопіль, 1994. – 17 с. (Дисертантом проведено огляд літератури, описано показання та методику застосування кровозамінників).

48. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д. Корекція зрушень водно-солевого та кислотно-основного балансу: Методична розробка. - Тернопіль, 1994. – 10 с. (Дисертантом проведено огляд літератури, написано текст методичної розробки).

49. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Беденюк А.Д., Басистюк І.І. Безперервна тривала шлункова оксигенотерапія у хворих в післяопераційному періоді // Матеріали YII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Тернопіль, 2003. – С.179-180. (Дисертантом розроблено методику лікування, проведено клінічні дослідження, оформлено статтю).

50. Куликовський М.Є., Гнатів В.В., Бех М.Д. Визначення інтенсивності болю за рівнем споживання кисню // Актуальні питання морфології. - Тернопіль, 1996. – С. 362-363. (Дисертантом проаналізовано літературу, розроблено формули обчислень).