Дослідження проблеми системи внутрішньошкільного експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів основної школи зумовлено потребою вдосконалення внутрішньошкільного контролю та педагогічного аналізу, створення раціональної системи експертного оцінювання результатів навчальної діяльності школярів, упровадження діагностичних і оцінних технологій, які дають змогу об'єктивніше та оперативніше визначати динаміку засвоєння учнями знань на шляху до якісної освіти. Проведений теоретичний аналіз сприяв визначенню таких наукових підходів, як системно-діяльнісний, змістовий, структурний, що забезпечили розробку системи внутрішньошкільного експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів основної школи та стали концептуальною основою її реалізації. У ході теоретичного дослідження уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Визначено, що експертиза є технологією оцінювання результатів певної діяльності, за допомогою якої досвідчені спеціалісти певної галузі роблять висновки про її якість. Експертиза результатів навчальної діяльності учнів – це визначення їхньої загальноосвітньої компетентності на основі системи критеріїв і параметрів засвоєння змісту освіти в межах державних стандартів загальної середньої освіти, оцінна діяльність суб'єктів управління навчально-виховним процесом. Педагогічна експертиза є оцінною діяльністю суб’єктів управління навчально-виховним процесом. Доведено, що експертиза як вид педагогічної діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу з удосконалення оцінювання результатів навчання школярів – це складова контрольно-аналітичної функції управління. У результаті дослідження визначено такі показники готовності вчителів до здійснення експертного оцінювання: знання суті педагогічної експертизи, її функцій, форм організації, методів і технологій упровадження критеріїв і оцінних параметрів визначення якості сформованості загальноосвітніх компетентностей учнів; уміння застосовувати наукові підходи, різноманітні форми перевірки результатів навчальної діяльності учнів, упроваджувати експертні методи та діагностичні методики і технології, визначати складові процесу навчання. За результатами дослідження виявлено, що експертна компетентність учителів підвищується в процесі професійної діяльності завдяки участі в роботі методичних об'єднань, творчих майстерень, методичних і практичних семінарів, діяльності експертних комісій. Теоретична й методична компетентність суб'єктів управління навчально-виховним процесом у здійсненні експертизи знань, умінь та навичок учнів сприяє формуванню демократичного та гуманістичного освітнього середовища в школі. У результаті проведення ретроспективного аналізу соціальної, педагогічної та стимулюючої функцій експертного оцінювання знань, умінь і навичок учнів у школі з’ясовано їх суть, відмінності й характерні ознаки, що стало основою модернізації даних функцій. Зростання соціальної функції оцінювання навчальних досягнень учнів спричинило ускладнення й постійне удосконалення системи контролю якості знань школярів. Підвищенню значущості педагогічної функції оцінки сприяє експертна оцінка як складова контролю результатів навчання, що є важливим фактором педагогічного впливу на формування та розвиток особистості. Стимулююча функція експертизи результатів навчальної діяльності учнів полягає в утвердженні професіоналізму суб’єктів управління навчально-виховним процесом, творчому їх зростанні, підвищенні майстерності у пошуках шляхів подальшого підвищення якості знань учнів, формуванні педагогічного іміджу та соціально значущого статусу. Охарактеризовано базові поняття дослідження і представлено різні авторські визначення термінів, які широко використовують науковці та практики: оцінка, оцінювання, контроль, перевірка, облік. З’ясовано, що в контексті експертизи найширше вживаються терміни "оцінка" й "оцінювання". Доведено, що оцінювання є процесом, засобом регулювання та стимулювання навчальної діяльності учнів, а поняття „контроль” та „експертиза” можна розглядати як ідентичні. Воно має суб'єктивно-об'єктивний характер, що пов'язано з професійно-особистісними якостями експертів і рівнем їхньої готовності до здійснення експертного оцінювання. Установлено, що в теорії та практиці розрізняють нормативне і критеріальне оцінювання. Нормативне оцінювання передбачає порівняння навчальних досягнень учнів зі встановленою нормою; критеріальне - за допомогою системи критеріїв, розроблених у психолого-педагогічній теорії та практиці. Прикладом є 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів, розроблена й затверджена Міністерством освіти та науки України. Її наявність не детермінує можливостей розробки чи вдосконалення інших систем критеріального оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. За результатами дослідження визначено організаційно-педагогічні умови експертного оцінювання результатів навчальної діяльності школярів: розробка моделі експертного оцінювання, технології здійснення експертизи результатів навчальної діяльності учнів; вибір методів експертного оцінювання; створення ”банку даних” про результати навчальної діяльності учнів; нормативне забезпечення діяльності експертних комісій, визначення порядку їх комплектування; дотримання принципів оцінювання знань, умінь і навичок учнів; поєднання зусиль суб’єктів навчально-виховного процесу на вдосконалення внутрішньошкільного оцінювання рівня успішності школярів; розроблення й використання діагностичних програм і методів експертного оцінювання; запровадження індивідуальних диференційованих завдань для учнів; професійна компетентність суб’єктів навчально-виховного процесу щодо експертного оцінювання результатів навчальної діяльності щколярів; підготовка учнів до експертизи результатів їхньої навчальної діяльності; організація самоконтролю учнів і здійснення самооцінки. На основі аналізу різних підходів і варіантів проведення педагогічної експертизи розроблено й теоретично обґрунтовано модель системи внутрішньошкільного експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів основної школи як системи взаємопов’язаних компонентів: цільового (визначення загальноосвітньої компетентності учнів на основі системи критеріїв і параметрів засвоєння змісту освіти в межах Державних стандартів загальної середньої освіти); змістового (результати навчальної діяльності школярів); технологічного (методика і технологія експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів, види експертного оцінювання; методи контролю; експертні методи); результативного (отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в школі, на основі систематизації та аналізу якої розробляються конкретні заходи щодо подальшого підвищення його ефективності). Теоретичне і практичне значення моделі полягає у визначенні її компонентів та установленні об’єктивних зв’язків між ними. Доведено, що ефективним механізмом управлінської діяльності щодо впровадження системи внутрішньошкільного експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів основної школи є організаційна модель оперативного управління (ОМОУ). У процесі теоретичного дослідження виявлено, що критерії оцінювання рівня знань, умінь та навичок учнів безпосередньо впливають на результати їхньої навчальної діяльності. Вони мають бути чіткими та обґрунтованими, враховувати тип закладу освіти, соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу, його особливості та закономірності, що не підлягають кількісним вимірам, проте значною мірою визначають ефективність роботи школи. Упровадження особистісно орієнтованого підходу в організацію діяльності школи потребує розробки і використання критеріїв вихованості й розвитку школярів. Динаміку розвитку особистості доцільно оцінювати на основі порівняльного аналізу досягнутих результатів у критичні вікові періоди за всіма параметрами, що вимірюються. Враховуючи дані вимоги, визначено критерії оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. Аналіз запропонованих дослідниками варіантів проведення експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів дав змогу розробити технологію здійснення експертизи результатів навчальної діяльності учнів, у якій відображено зміст і форми роботи експертних комісій на кожному її етапі, реалізовані всі технологічні функції управління. Виявлено, що реалізація системи експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з використанням ЕОМ у практичній діяльності школи дає можливість об'єктивніше оцінювати результати діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу; стимулювати професійне зростання вчителів та підвищення якості їхньої діяльності, простежити динаміку змін успішності учнів. Результати експерименту свідчать, що впровадження моделі системи експертного оцінювання результатів навчальної діяльності учнів основної школи в управління навчально-виховним процесом забезпечує позитивну тенденцією змін у всіх структурних компонентах результатів навчальної діяльності учнів: зростання показників якості навчання; рівнів сформованості мотивації, пізнавального інтересу та ціннісних орієнтацій школярів до навчально-пізнавальної діяльності та її результатів, підвищення компетентності учителів щодо експертного оцінювання навчальних досягнень учнів. Розгляд проблеми дослідження на теоретичному, методичному й практичному рівнях, здобуті результати дозволяють стверджувати, що в ході дослідження реалізовані визначені завдання, досягнута мета, підтвердилися всі компоненти гіпотези. Проведене дослідження не вичерпує розглядуваної багатогранної проблеми. Перспективними можуть бути дослідження з проблем експертизи якості освіти учнів загальноосвітньої школи; експертного оцінювання системи управління навчальним закладом або районним (міським) відділом освіти; педагогічної експертизи стану виховної роботи в школі. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА 1. Петренко Л.М. Педагогічна експертиза результатів навчання учнів. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004.- 164 с. 2. Петренко Л.М. Експертна оцінка діяльності школи: ефективність навчально-виховного процесу // Рідна школа. -2001. - №8. - С.19.21. 3. Петренко Л.М. Вплив регіонального оточення на якість навчально-виховного процесу // Рідна школа. - 2001. - №12. - С.27-29. 4. Петренко Л.М Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі // Рідні школа. - 2002.-№6.-С.44-46. 5. Петренко Л.М Виховна функція оцінки // Рідна школа. - 2002. - №11. - С.25-17. 6. Петренко Л.М Якість знань учнів як один із основних критеріїв в оцінюванні ефективності навчально-виховного процесу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.праць. - Київ - Запоріжжя, 2002. - № 23. - С.104-107. 7. Петренко Л.М Форми оцінювання знань учнів загальноосвітніх шкіл у зарубіжному досвіді // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.праць. - Київ - Запоріжжя, 2002.-№ 24. - С. 256-260. 8. Петренко Л.М Експертиза якості навчання // Нива знань, 1997. - №3. - С.30-33. 9. Петренко Л.М Вплив трудового навчання і виховання школярів на успішність підготовки їх до самостійного життя // Сучасна трудова та професійна підготовка шкільної молоді: Зб.наук.праць. - Кривий Ріг. - 1998. - С. 87-90. 10. Петренко Л.М Педагогічні умови формування вмінь учнів по здійсненню самоконтролю на уроках трудового навчання // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми та шляхи їх розв'язання: 36. наук, праць. - Кривий Ріг: ІВІ, 2002. - №4. - С.103-105. 11. Петренко Л.М Експертиза знань як засіб удосконалення управлінської діяльності керівника // Нива знань, 2002. - №1. - С.57-62. 12. Петренко Л.М Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності учнів // Особисто орієнтоване навчання і виховання учнівської та студентської молоді: Зб.наук.праць.- Кривий Ріг, 2004.-С.45-49. 13. Петренко Л.М Методи експертного оцінювання в системі внутрішкільного контролю // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 11-13 листопада 2003 р. - Луганськ: "Альма-матер", 2003. - С. 15-21. 14. Петренко Л.М Виявлення і розвиток обдарованих дітей в умовах традиційної середньої школи // Методичні проблеми учнівських та студентських олімпіад та особливості роботи з обдарованою молоддю: Матеріали Всеукраїнської конференції 17-20 листопада 1997 р.-К. ІЗИН,1998.-С.106-111. 15. Петренко Л.М Орієнтація на професію педагога в умовах сучасної загальноосвітньої школи // Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми "Вчитель": Матеріали Всеукраїнської конференції 8-10 квітня 1998 р. -Дніпропетровськ, 1998.-С.145-149. 16. Петренко Л.М Оцінка діяльності колективу керівником школи: історія і сучасність // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді: Матеріали Всеукраїнської конференції 10-11 жовтня 2002 р. - Кривий Ріг, 2002. - С.78-82. 17. Петренко Л.М Організація діяльності експертних груп у системі управління навчально-виховним процесом // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти: Матеріали других Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань 21-22 травня 2004р. - Ірпінь, 2004. - С. 160-167. | 