Отримані в рамках дослідження результати дозволяють сформулювати такі основні висновки і рекомендації: 1.Діагностика ситуації у бавовняній промисловості дозволила встановити, що великі текстильні підприємства знаходяться у критичному стані на межі банкрутства. Але з позиції економічної безпеки держави слід зберегти цю галузь. Аналіз ресурсного забезпечення показав, що бавовняна промисловість опинилась в скрутному становищі насамперед через відсутність сировини, великих витрат теплової і електричної енергії та їх подорожчання. До того ж, спостерігається тимчасовий надлишок кваліфікованої робочої сили. Тому в умовах трансформації економіки країни потрібне збереження кваліфікованих людських ресурсів і ефективне управління їх використанням, яке дозволить знизити плинність кадрів, забезпечити стабільну зайнятість робітників, що визначають конкурентоспроможність, можливості економічного зростання і ефективності організації. Досліджено, що ринок бавовняної продукції не насичений потенційно. Але для підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств-товаровиробників необхідно розробити стратегію, яка дозволить ефективно використати потенційні можливості, задовольнити специфічні потреби різних сегментів ринку. 2.Обґрунтовано необхідність системного підходу до вирішення проблем підприємства, що дозволяє ефективно розподілити обмежені ресурси і скоординувати дії для досягнення цілей організації, вироблених на основі усвідомлення невідповідності між амбіціями керівників і ресурсами. 3.Доведено необхідність побудови системи стратегічного управління великим текстильним підприємством, яка буде передбачати оперативні заходи щодо запобігання банкрутства; здійснення заходів щодо організаційно-економічної підтримки перетворень і стратегії сталого розвитку в умовах жорсткої конкуренції. Для забезпечення керованості основних складових системи необхідний контролінг. Така концепція означає відмову від рефлексивних покрокових реакцій на конкурентні загрози і заснована на випереджувальному формуванні умов для прискореної адаптації підприємства як цілого. 4. В умовах бурхливого і непередбачуваного економічного середовища вочевидь, що функціональні структури управління досить малорухливі зі своїм контролем зверху донизу, багатоповерховою ієрархією. Зявляється потреба в оргструктурах, які складаються з багаточисельних дрібних автономних одиниць, спроможних автоматично адаптуватися до ситуації завдяки постійному припливу інформації знизу до вершини. Запропоновано розподіл великого текстильного підприємства на СЗГ. Уточнено методику виділення СЗГ на великих текстильних підприємствах з врахуванням особливостей технології та асортименту виробництва бавовняних тканин, що дозволяє дослідити потреби споживача і задовольнити їх шляхом раціонального використання існуючих обмежених ресурсів з метою відновлення і пожвавлення функціонування великих текстильних підприємств. Побудовано алгоритм для виділення стратегічних зон господарювання для підприємств текстильної промисловості України і на його засадах визначені СЗГ для ВАТ “ХБК”. 5.Для досягнення переваг у конкурентній боротьбі і з метою виживання необхідно як мінімум розробити стратегію і тактику боротьби за лідерство, визначити напрямки роботи, сконцентрувавши зусилля і ресурси на розвитку найбільш перспективних СЗГ. Обґрунтовано методику і проведено оцінку привабливості СЗГ текстильних об’єднань з врахуванням короткострокової і довгострокової перспективи. 6.На підставі одержаних оцінок привабливості СЗГ розроблено комплекс заходів щодо скорочення і переорієнтації ВАТ “ХБК”. 7.Визначені шляхи підвищення ефективності використання людських ресурсів текстильних підприємств. Розроблено стратегію використання людських ресурсів, яка є втіленням ставлення до робітників як основи підприємства, її головної цінності і джерела благополуччя, дозволяє зняти соціальну напругу – не скорочувати персонал, зберегти кваліфіковані кадри. 8.Узгоджено ресурсну та товарну стратегії текстильного підприємства. При цьому запропоновано в умовах обмеженого доступу до ресурсів при розробці стратегій на короткостроковий період для текстильних підприємств планування вести методом від витрат до випуску, що дозволить ефективно використовувати дефіцитні ресурси. 9.В умовах трансформації економіки вкрай обмеженими стали бавовна, пара, електрична енергія. Побудовано економіко-математичну модель оптимального вибору асортименту, яка дозволяє одержати максимальну віддачу з одиниці дефіцитного ресурсу з урахуванням привабливості різних СЗГ. 10.Розроблено систему стратегічного управління великим текстильним підприємством, яка заснована на поступовому зміщенні пріоритетів від розробки стратегій виживання до сталого розвитку і їх органічного поєднання. Вона складається з підсистеми продуктових об’єктів та обслуговуючих господарств, підсистеми підтримки перетворень і підсистеми перспективного розвитку підприємства. 11. Реалізація запропонованих заходів дозволить вивести текстильні підприємства з скрутного становища і закласти фундамент подальшого розвитку. Розроблені в роботі підходи поєднують в собі наукові та практичні аспекти, ґрунтуються на реальних даних підприємств бавовняної галузі та підтверджені результатами апробації в умовах текстильного виробництва. |