У дисертаційному дослідженні здійснено всебічний детальний аналіз концептуальних і прикладних засад організації влади міста. В умовах українського соціуму її соціальна природа має дихотомічний характер і походить від одного суб’єкта – народу, який одночасно є носієм і державної, і самоврядної влади. Звідси різні зовнішні й внутрішні ознаки прояву цих двох типів влади, які ще недостатньо враховуються як на теоретичному, так і практичному рівнях. Тому з метою подолання цього протиріччя пропонується внести відповідні зміни на законодавчому рівні, які б внормували владу на рівні територіальних утворень конкретною формою діяльності всіх інститутів органів самоврядування. Організація влади в місті дає змогу ефективно використовувати елітний потенціал суспільства, оскільки саме на цьому рівні зосереджено значний управлінський потенціал, економічні, соціальні, демографічні та природні ресурси кожного територіального утворення. Дослідження показало, що сучасні історичні, урбаністичні, демографічні, виробничі та управлінські чинники суттєво впливають на форми та структури організації влади в місті. Тому організація влади в місті є певною системою владних структур, які забезпечують діяльність міста як територіального утворення – мегаполісу, що характеризується певними специфічними ознаками, а саме: розвинутими соціально-інфраструктурними комплексами, великою мережею об’єктів комунальної власності, наявністю глибинних, політичних і соціально-економічних процесів, в управлінні якими домінуюче місце займають органи місцевого самоврядування та структури, що представляють місцеві державні адміністрації, а також різні асоціативні й добровільні утворення громадян, які беруть участь в управлінських процесах. Слід зазначити, що ми не вважаємо за доцільне здійснювати адміністративну реформу на рівні міського управління міст з районним поділом. Це стосується оптимізації чисельності депутатського корпусу, розробки виважених критеріїв оцінки ефективності роботи депутатів районних рад, необхідності уніфікації підходів до визначення повноважень органів місцевого самоврядування районів у містах. Проведене дослідження показало, що в умовах України існують суттєві проблеми зі створенням ефективних економічних умов, які суттєво впливають на систему владних відносин у великих містах. Існуюча структура фінансової ресурсної бази органів самоврядування міста поки що не може вважатися досконалою, адже в ній до 70 % складають податки від фізичних осіб, на що міська влада майже не впливає і мало що може зробити для покращення власних бюджетних можливостей. Аналіз показує, що протягом останніх чотирьох років мало що змінилося в розширенні можливостей міської влади щодо покращення власного бюджетного стану, оскільки такий важливий чинник, як податок на землю зріс за цей період в обсязі податкових надходжень до міської ради всього на 2,5 %. У структурі місцевого бюджету відсутні важелі, що пов’язані з подальшим покращенням ринкових відносин у місті. Неприпустимо, що міська влада реально не включена в процес стимулювання ринкових механізмів на своїй території і результатом її стимуляційного сприяння стає зміцнення власного бюджету. Підводячи підсумки аналізу розвитку системи організації влади в містах України, слід відзначити, що як в минулому, так і в сучасних умовах самоврядні принципи організації владарювання в містах мають виключно велике значення. Починаючи з часів княжої доби, міста України залишалися центрами зосередження економічного, політичного й культурного життя, ідеальним місцем для активної суспільної та соціальної діяльності людей. Саме в містах зароджувалась ефективна інституційна база, яка дозволяє мешканцям міст самостійно вирішувати нагальні побутові, соціальні та політичні проблеми. Великі міста в Україні як в історичному минулому, так і в умовах сьогодення займають відносно привілейоване місце, тому подальше вдосконалення системи місцевого самоврядування має, на наш погляд, починатися з відпрацювання інструментів і технологій діяльності органів самоврядування саме на міському рівні. |