У результаті проведеного дослідження теоретико-методологічних, організаційних засад та механізму функціонування системи оподаткування доходів фізичних осіб зроблено наступні висновки: Обґрунтовано, що система оподаткування доходів фізичних осіб - це сформована, законодавчо встановлена та закріплена сукупність податків з доходів фізичних осіб, принципів, методів та засобів, що забезпечують їх надходження до централізованого грошового фонду. Проведена систематизація, аналіз та узагальнення теоретичних та практичних аспектів оподаткування надали можливість визначити, що основними функціями податку з доходів фізичних осіб є фіскальна та соціальна (розподільча), спрямована на зменшення нерівності в розподілі доходів фізичних осіб, також даний податок виконує ще й економічну функцію, яка впливає на динаміку економічного зростання, зайнятість населення.
Державна фіскальна та регулююча політика у сфері оподаткування фізичних осіб є складовою державної фінансової політики, спрямованою на оптимальне забезпечення держави фінансовими ресурсами та правове регулювання доходів членів суспільства, а також відносини між регуляторними органами державної влади та фізичними і юридичними особами, що виникають при адмініструванні податків з доходів фізичних осіб до бюджетів усіх рівнів. Сучасна система оподаткування доходів фізичних осіб певною мірою наблизилася до принципу рівності платників податку, набула ознак та елементів, що притаманні європейським системам оподаткування, врахувала відносини, пов’язані з отриманням доходів при функціонуванні соціально-ринкової економіки.
Зарубіжний досвід оподаткування доходів фізичних осіб як важливий інструмент державного регулювання засвідчує про досить широкий спектр управління податками з доходів фізичних осіб, маючи на меті досягнення визначених результатів економічного та соціального розвитку. Розкриття механізму планування надходжень по податку з доходів фізичних осіб та інституційних і динамічних співвідношень надходжень цього податку надало можливість здійснити систематизацію суб’єктів планування за якісним критерієм. В окремих випадках виявлено недостатньо ефективний підхід до механізму планування, тому пропонується удосконалення механізму планування показників надходжень податку з доходів фізичних осіб шляхом посилення взаємодії фінансових та податкових органів на усіх етапах його планування: на стадії аналізу показників за минулий період, складанні прогнозних показників на наступний період, уточнення прогнозних показників, контролю за їх виконанням у межах періоду планування.
4. Нормативно-правова база, яка регулює податковий процес в Україні є недостатньо узгодженою, подальші зміни законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб повинні прийматися з урахуванням досягнення оптимальних параметрів від введення змін із мінімальними витратами грошових та людських ресурсів, доцільності застосування відповідних норм для виконання поставлених завдань у межах державної політики оподаткування доходів фізичних осіб, дотримання балансу інтересів всіх учасників правовідносин, що регулюють систему оподаткування, відповідності прийнятих рішень реальному стану розвитку сектору домогосподарств, громадського обговорення проектів рішень, що будуть закріплені в законодавчих актах. 5. У процесі дослідження встановлено, що позитивні аспекти та переваги реформування вітчизняної системи оподаткування доходів фізичних осіб недостатньо рівномірно розподілилися між платниками податків. З метою нівелювання таких наслідків, посилення соціальної складової доцільною є взаємоузгодженість розміру і права на надання 100 % податкової соціальної пільги та сімейного складу платників з урахуванням кількості неповнолітніх дітей. 6. Розгляд та аналіз процесу адміністрування податків з доходів фізичних осіб надав можливість виявити низку недоліків, притаманних цій сфері податкової системи, зокрема значна кількість податкових агентів виплачували заробітну плату на рівні, нижчому за законодавчо встановлений; недостатньо дієвий порядок обліку розрахунків податкових агентів з місцевими бюджетами та подачі податкової звітності, у зв’язку з чим значні суми заборгованості по податку перебувають поза податковим обліком і до них не можуть бути застосовані заходи стягнення; існує значна кількість шляхів та можливостей мінімізувати сплату податків при використанні суб'єктом малого підприємництва спрощеної системи оподаткування. 7. З метою забезпечення повноти залучення платників до оподаткування, розширення бази оподаткування, покращання звітної дисципліни та процесу адміністрування податків з доходів фізичних осіб обґрунтовано законодавче закріплення відповідальності за виплату заробітної плати в розмірі, нижчому від мінімальної; зосередження контрольно-перевірочної, роз’яснювальної роботи та взаємодію із іншими органами на платниках, які, здійснюючи господарську діяльність, виплачують доходи без утримання або перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету; запровадження податкового розрахунку утриманого (нарахованого до сплати) податку з доходів фізичних осіб з місячним звітним періодом із зазначенням суми податку, необхідної до сплати, а також надання податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку статусу обов’язкової податкової звітності; проведення податковим адміністраціям обласного рівня ґрунтовного аналізу стану відповідності зростання сум перерахованого податку з доходів фізичних осіб показникам середньої заробітної плати, а за результатами такої роботи надання практичної та методологічної допомоги підпорядкованим податковим органам, які її потребують; внесення змін до законодавства, що передбачають позбавлення права на отримання соціальної пільги та податкового кредиту найманими працівниками, які оформлюються у роботодавця не на повний робочий день, а також оподаткування доходів фізичної особи - суб'єкта малого підприємництва на загальних підставах з моменту перевищення ними граничного розміру. 8. Механізм декларування доходів, відмінних від заробітної плати, забезпечує перерахунки податку з доходів фізичних осіб, або реалізовує право на податковий кредит. З огляду на певні недоліки вітчизняного механізму контролю за доходами та з метою його удосконалення пропонується застосування середньогалузевих показників доходів і витрат за видами діяльності, які надають можливість відносити платника до відповідної категорії з подальшим плануванням документальних перевірок; посилення контролю, шляхом обміну інформацією між податковими органами та уповноваженими організаціями, що здійснюють реєстрацію предметів власності, так і операцій з ними, за наступними витратами: на транспортні засоби, нерухомість, культурно-історичні цінності, цінні папери, коштовності та дорогоцінні метали, що сприятиме встановленню дієвого контролю за відповідністю значних витрат платників податку з доходів фізичних осіб їх доходам. На основі сукупності показників суцільності та регулярності перевірок, періоду діяльності суб’єктів прибуткового оподаткування, який підлягає податковому аудиту, доведено необхідність збільшення періоду діяльності платників, який може бути охоплений податковими перевірками. З метою покращання якості та результативності контрольно-перевірочної роботи, економії фінансових і людських ресурсів пропонується створити електронний депозитарій актів документальних перевірок з питань оподаткування доходів фізичних осіб. |