Анотація до роботи:

Олійник Л.В. Система моніторингу, контролю і профілактики токсикоінфекцій сальмонельозної та ешерихіозної етіологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза. - Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2004.

Дисертація присвячена питанням теоретичного та експериментального обґрунтування, розробки й впровадження засобів і методів діагностики, моніторингу, профілактики токсикоінфекцій сальмонельозної та ешерихіозної етіологій з метою отримання безпечної в санітарному відношенні продукції. Це наукове завдання вирішене шляхом вивчення епізоотологічних та епідеміологічних особливостей поширення збудників харчових токсикоінфекцій на території України. Вивчено поширення шиготоксинпродукуючих ешерихій серед великої рогатої худоби. Проведено вдосконалення методики бактеріальної діагностики сальмонельозу тварин. Виявлено серологічну картину збудників на території України та отримано нові дані щодо циркуляції фаготипів сальмонел у різних регіонах. Крім продуктів харчування, як джерел токсикоінфекцій, показано роль водного фактору та об`єктів довкілля у передачі збудників харчових токсикоінфекцій. Розроблено та впроваджено тест-систему для експрес-індикації сальмонел у ПЛР. Вивчено вплив токсинів збудників харчових токсикоінфекцій на деякі ключові метаболіти крові та печінки тварин, визначено біологічну цінність м”яса хворих тварин. Обгрунтовано доцільність застосування фагів з метою деконтамінації м`ясопродуктів від збудників сальмонельозу. Розроблено “Інструкцію щодо профілактики і боротьби з сальмонельозом тварин”.

1. У результаті виконання дисертаційної роботи отримано нові дані щодо поширення збудників токсикоінфекцій серед поголів’я сільськогосподарських тварин та встановлено етіологічний зв’язок із захворюваністю у людей. Визначено епізоотологічні особливості захворювання тварин, зумовлених збудниками харчових токсикоінфекцій, зокрема сальмонелами і ешерихіями. Вивчено поширення шиготоксинутворюючих ешерихій серед великої рогатої худоби. Проведено вдосконалення методики бактеріологічної діагностики сальмонельозу тварин. Одержано нові дані про циркуляцію певних фаготипів сальмонел у різних регіонах України. Результати наших досліджень суттєво доповнюють відомості щодо термінів виживання збудників сальмонельозу в об’єктах довкілля, що дозволяє уточнити рівень небезпеки цих об’єктів як факторів передачі збудників, зокрема харчових токсикоінфекцій. Вперше в Україні розроблено, виготовлено та впроваджено тест-систему для експрес-індикації сальмонел в ПЛР, експериментально обґрунтовано можливість і доцільність застосування фагів з метою деконтамінації м’яса від збудників сальмонельозу, розроблено і затверджено „Інструкцію щодо профілактики і боротьби з сальмонельозом тварин”.

2. М’ясо, отримане в результаті вимушеного забою тварин в 21,1 % випадків контаміноване мікроорганізмами різних видів. Найбільшу частку серед виділених із м’яса мікроорганізмів складають ешерихії – 68,2%; відсоток кокової мікрофлори - 16,5%; протею - 8,3%; сальмонел - 5,7%.

3. Джерелом шиготоксинпродукуючих ешерихій можуть бути не лише хворі телята, від яких вони виділяються у 23,4 % випадків, але і клінічно здоровий молодняк і доросла ВРХ, від яких даний збудник виділяється відповідно у 12,7 та 7,5 % випадків. Ешерихії, виділені від загиблих і хворих телят, у більшості випадків є носіями stx1-генів (42,4 % шиготоксинпродукуючих штамів), а виділені від здорових тварин штами – stx2-генів ( 54,5 % – від дорослої ВРХ і 51,6 % – від телят).

4. Аналіз даних МОЗ України свідчить про загострення епідеміологічної ситуації у державі щодо харчових токсикоінфекцій. Встановлено, що за останні п’ять років рівень захворювань на сальмонельоз становить 15,91- 21,78 випадків на 100 тис. населення за рік по Україні і 15,90-25,59 - по м. Києву, причому з усіх встановлених факторів передачі збудників 98,7 % належать харчовим факторам. М’ясо є основним фактором передачі збудників токсикоінфекцій сальмонельозної етіології, його частка складає 53,8% зареєстрованих випадків розвитку захворювання.

5. Захворювання на сальмонельоз свиней, великої рогатої худоби і птиці в Україні викликають здебільшого S. сholeraesuis, S. dublin, S. gallinarum. Однак від тварин ізолюють і сальмонели рідкісних сероварів. Найчастіше вони виявляються в східних та центральних областях, рідше – в західних, північних та південних регіонах.

6. Залежно від температури та характеру об’єкту збудники сальмонельозу можуть залишатися життєздатними від 20 до 130 днів, при цьому їх вірулентність може зберігатися протягом 2-95 днів. Збереження життєздатності сальмонел у воді залежить від її температури та стану (коливається від 10 до 111 днів). При кімнатній температурі бактерії, що містяться у воді, зберігають свої вірулентні властивості протягом двох тижнів.

7. Між належністю сальмонел до певних серологічних варіантів та об’єктами, з яких вони виділені ( тварини-сальмонелоносії, корми та хворі сальмонельозом люди), існує взаємозв’язок. Виділення S.typhimurium з цих об’єктів коливається між 9,06 і 46,54 %, а S.enteritidis – між 10,60 і 35,14 % .

8. Більшість епізоотичних штамів сальмонел мають у своїй структурі фактори патогенності, що значно підвищує їх патогенетичне значення в розвитку харчових токсикоінфекцій. Так, резистентністю до антибактеріальних препаратів володіло 81,4% виділених штамів; властивістю утворювати екзотоксини - 91,3 % ізольованих культур різних сероварів; наявність фімбріальних адгезинів – манозочутливих у 86,6% і манозорезистентних у 85,4% досліджуваних штамів сальмонел.

9. У результаті фаготипування виділених від свиней культур S.typhimurium встановлено, що на території України циркулюють чотири основні фаготипи – 1,2,3,5. Спостерігається тенденція до поширення відповідних фаготипів у різних регіонах, що вказує на зв’язок з окремою місцевістю і може бути використано при діагностиці та контролю харчових токсикоінфекцій.

10. Сконструйовані праймери Sal I (forward) та Sal 2 (reverse) характеризуються високою специфічністю для зв'язування із ділянками матричної ДНК збудника сальмонельозу, не мають критичної гомології з іншими бактеріями або вірусами і не є аналогічними з іншими запатентованими праймерами. Розроблена тест-система „Sal-test” для індикації сальмонел в полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) (ТУУ 24.4.19024865.703-2003) дозволяє виявляти збудник у різному матеріалі в концентрації 2 x 10⁴ кл/мл., що значно перевищує за чутливістю бактеріологічний метод.

11. Зміна показників окислювально-антиоксидантного гомеостазу в крові та печінці тварин вказує на порушення функціонального стану тканин. Ці біохімічні зміни, а також особливості балансу мінеральних речовин в динаміці патологічного процесу, опосередковано свідчать про зниження харчової цінності мяса при вимушеному забої.

12. У м’ясі, отриманому від вимушено забитих тварин при сальмонельозі та коліентеротоксемії вміст вологи збільшується, а білка і жиру – зменшується. Це призводить до зниження калорійності такого м’яса та його біологічної цінності відносно стандартного контролю (куряче яйце) і м’яса здорових тварин.

13. Загальний рівень контамінації сальмонелами тушок, отриманих в результаті вимушеного забою хворої птиці, в 3,4 рази вищий, ніж здорової. На різних технологічних етапах (забій, знекровлення, патрання, охолодження та інші) він збільшується від 4,7 до 32,1 разів. Найбільш критичним є технологічний етап, на якому тушки після патрання піддаються охолодженню в ванні, де рівень забруднення збудником підвищується від 3,4 до 22,3 рази відносно вихідного рівня.

14. Підвищення температурних режимів зберігання контамінованих та оброблених бактеріофагами продуктів птахівництва спричиняє значну активізацію бактеріофагу і, як результат, - різке зниження рівня контамінації сальмонелами. Так, через 12, 24, 48 годин при температурній експозиції +35...+37^о С концентрація сальмонел знижується відповідно на 92,3; 97,4 та 98,9 % порівняно з необробленим бактеріофагом продуктом.

15. Запропонована „Інструкція щодо профілактики сальмонельозу тварин” дозволяє більш ефективно проводити заходи боротьби із сальмонельозом тварин в Україні , що сприятиме зниженню рівня захворюваності людей токсикоінфекціями сальмонельозної етіології.