Анотація до роботи:

Мулик В.В. Система багаторічного спортивного удосконалення в ускладнених умовах поєднання основних сторін підготовленості спортсменів (на матеріалі лижного спорту). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації системи багаторічного спортивного удосконалення в ускладнених умовах поєднання основних сторін підготовки лижників з урахуванням розвитку організму і виховання фізичних якостей, які сприяють формуванню специфічних сторін підготовленості; теорії формування функціональних систем; втомлення, відновлення і адаптації організму до фізичних навантажень, знання яких необхідне при побудові тренувального процесу; управління рухами, яке дозволяє формувати і удосконалювати структуру змагальної вправи; позатренувальних факторів, які утворюють ускладнені умови тренувальної та змагальної діяльності при побудові спортивної підготовки.

Основні наукові положення впроваджені в підготовку біатлоністів і лижників-гонщиків різної кваліфікації, а також стали підгрунтям удосконалення навчальної дисципліни “Теорія і методика тренування у лижному спорті” у вигляді навчальних програм, курсів лекцій для студентів, аспірантів та тренерів.

1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду підготовки лижників різної кваліфікації дозволили виявити відсутність наукових розробок, які стосуються системи багаторічного спортивного удосконалення в ускладнених умовах поєднання основних сторін підготовленості, і розробити методологію досліджень, яка грунтується на урахуванні:

– закономірностей формування основних сторін підготовленості;

– особливостей розвитку організму і виховання фізичних якостей, які сприяють формуванню основних сторін підготовленості;

– теорії функціональних систем;

– процесів стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень для оптимізації спортивної підготовки лижників;

– особливостей керування специфічними рухами;

– основних і ускладнених факторів тренувальної та змагальної діяльності.

2. Обґрунтовані і на практиці апробовані спеціальні підготовчі засоби технічної та функціональної підготовки лижників-гонщиків, біатлоністів і виявлений найбільш значимий з них – кросовий біг з одночасним відштовхуванням лижними палицями на кожні 4-6 кроків, який за своїми кінематичними параметрам близький до пересування на лижах одночасним двокроковим ковзанярським ходом. Встановлена довжина циклу при бізі з відштовхуванням – 5,3 ± 0,16 м, при одночасному ковзанярському ході – 8,5 ± 0,16 м; тривалість циклу – 1,7 ± 0,05 с і 1,6 ± 0,04 с; темп – 45 ± 0,6 і 44 ± 0,5 циклів на хвилину; середня швидкість – 5,3 ± 0,1 м/с і 7,0 ± 0,1 м/с. Основною відмінністю даних засобів є статистично достовірне (p < 0,001) збільшення швидкості пересування, яка визначається не темпом рухів – він не має різниці (p > 0,05), а довжиною циклу (p < 0,001), тобто ковзанням на лижах.

3. Проведені дослідження, спрямовані на вивчення впливу на організм змагальних навантажень з використанням спеціальних засобів лижеперегонної підготовки, виявили, що найбільший вплив на функціональний стан систем організму лижників різної кваліфікації має біг з одночасним відштовхуванням лижними палицями і стрибковою імітацією одночасного двокрокового ковзанярського ходу в підйоми порівняно з кросовим бігом і пересуванням на лижеролерах. Це виражається в значно більшому зменшенні показників МСК, ПАНО від МСК, ЧСС (ПАНО) і ЕКГ (р < 0,05), а також у збільшенні часу, який витрачений спортсменами на подолання однієї і тієї ж змагальної дистанції (р < 0,05).

4. Процес формування й удосконалення перегонної підготовленості лижників різного віку передбачає диференційоване використання основних спеціальних засобів тренування:

а) на першому етапі багаторічної підготовки: крос – 60 %, імітація лижних ходів – 1 %, біг з відштовхуванням лижними палицями – 3 %, пересування на лижеролерах – 6 %, пересування на лижах – 30 %;

б) на другому етапі відповідно: 50 %, 2 %, 4 %, 12 %, 32 %;

в) на третьому: 40 %, 3 %, 5 %, 20 %, 32 %;

г) на четвертому і п’ятому: 32 %, 4 %, 6 %, 22 %, 36 %.

5. Виявлено взаємозв’язок стрільби в біатлоні і факторів, які обумовлюють її якість:

а) результат стрільби біатлоністів залежить від об’єктивних (освітленість мішеней, сила, швидкість і напрямок вітру, наявність опадів під час стрільби) і суб'єктивних (швидкість підходу до вогневого рубежу, показники ЧСС перед стрільбою, темп, ритм і послідовність ведення стрільби, правильність прийняття ізготовки і підбору прицільних пристосувань залежно від стану погодних умов, функціональний стан усіх сенсорних систем, а також антропометричних даних спортсмена) факторів;

б) швидкість пересування біатлоніста перед вогневим рубежем залежить від дистанційної швидкості, особливо при підході до стрільби з положення лежачи (r = 0,79; p < 0,01);

в) між довжиною передпліччя спортсмена і влучністю стрільби спостерігається тісний кореляційний зв’язок (r = 0,73; p < 0,01);

г) між влучністю стрільби з положення стоячи і силовими показниками станової тяги біатлоніста є кореляційна залежність (r = 0,53; p < 0,05);

д) між влучністю стрільби після специфічного змагального навантаження й амплітудою тремору також є тісний кореляційний зв'язок (r = -0,75; p < 0,01).

6. При плануванні багаторічного тренувального процесу лижників-біатлоністів і реалізації його в ускладнених умовах поєднання основних сторін підготовленості, у якому системоутворюючим фактором є спортивний результат, доцільно використовувати таке оптимальне взаємопоєднання специфічних видів підготовки:

а) на етапі початкової підготовки: лижна підготовка – 60 %, стрілкова – 30 %, комплексна – 10 %;

б) на етапі попередньої базової підготовки: лижна – 60 %, стрілкова – 15 %, комплексна – 25 %;

в) на етапі спеціалізованої базової підготовки: лижна – 55 %, стрілкова – 10 %, комплексна – 35 %;

г) на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей: лижна – 55 %, стрілкова – 5 %, комплексна – 40 %;

д) на етапі збереження досягнень: лижна – 50 %, стрілкова – 5 %, комплексна – 45 %.

7. Раціональна побудова навчально-тренувального процесу в річному циклі повинна ґрунтуватися на урахуванні вікових та індивідуальних особливостей організму, а також специфіки видів лижного спорту, яка пов’язана з кліматичними умовами України:

а) річний цикл етапу початкової підготовки юних лижників доцільно розглядати як підготовчий період, у якому формується уміння виконувати загальнопідготовчі і спеціально-підготовчі вправи, а також розвиваються фізичні якості;

б) річний цикл етапу базової підготовки юних лижників повинен включати підготовчий, змагальний і перехідний періоди, протягом яких формується технічна, фізична, психологічна і тактична підготовленість;

в) у річному циклі на етапах спеціалізованої базової підготовки, максимальної реалізації індивідуальних можливостей і збереження спортивних досягнень варто застосовувати дво- і трициклове планування навчально-тренувального процесу, яке враховує оптимальне сполучення специфічних сторін підготовленості:

– двоцикловий варіант передбачає цілеспрямовану підготовку до літнього і зимового змагального періоду (серпень, вересень – літній; січень, лютий, березень – зимовий);

– трициклове планування повинне включати три змагальних періоди: перший, липень, – скорочений змагальний мезоцикл; другий, вересень, – моделюючий ускладнені умови змагальної діяльності; третій, січень, лютий і березень, – підготовка й участь у головних змаганнях сезону.

8. Ефективний метод планування тренувального процесу лижників у річному циклі передбачає урахування динаміки фізичних навантажень у мезоциклах, що дозволяє з великою точністю визначити обсяг і взаємопоєднання основних засобів підготовки.

Розрахунок проводиться за формулою:

Vн = Sн х K,

де Vн – обсяг навантаження в даному мезоциклі, км;

Sн – відсотковий вміст у даному мезоциклі стосовно максимального;

К – кількість циклічного навантаження, яке припадає на 1 %, км.

Коефіцієнт навантаження К визначається в такий спосіб:

К = ,

де V р.ц.н. – запланований обсяг річного циклічного навантаження;

S(1-12) – сума відсотків циклічного навантаження всіх мезоциклів річного циклу.

9. Найбільш значимими факторами, які ускладнюють тренувальну і змагальну діяльність у лижному спорті, є підготовка й участь спортсменів у змаганнях при низькій температурі; різні погодні умови (дощ, сніг, вітер); умови гірської місцевості; різка зміна режиму змагальної вправи (пересічена дистанція, лижні перегони – стрільба, ковзання – стрибок тощо); прогресуюче стомлення спортсменів; оваріально-менструальний цикл жіночого організму і працездатність лижниць, яка пов’язана з ним.

10. У процесі проведення навчально-тренувальних занять у період гострої акліматизації (5-7 днів) гіпоксичні умови українських гір негативно впливають на функціональний стан систем організму лижників. Зниження показників тестів і тривалість періоду гострої адаптації до умов середньогір’я залежать від віку, статі та спортивної кваліфікації, а також від специфіки видів лижного спорту.

У період гострої адаптації до умов середньогір’я вірогідно погіршуються показники частоти серцевих скорочень – у чоловіків (р < 0,01), жінок, юнаків і дівчат (р < 0,001); аеробної метаболічної ємності серця – у чоловіків і жінок (р < 0,01), юнаків і дівчат (р < 0,001); диференціювання м’язових зусиль 50 % від максимального – у чоловіків і жінок (р < 0,01), юнаків і дівчат (р < 0,001); амплітуди тремору – у чоловіків (р < 0,05), жінок і юнаків (р < 0,01), дівчат (р < 0,001); частоти тремору – у чоловіків і жінок (р < 0,01), юнаків і дівчат (р < 0,001); точності відтворення заданих кутів – у чоловіків і жінок (р < 0,05), юнаків і дівчат (р < 0,001) і заданого часу – у чоловіків, юнаків і дівчат (р < 0,05).

11. Дослідження функціонального стану систем організму лижників різного віку і статі в період гострої акліматизації до гіпоксичних умов Українських Карпатських гір виявили:

а) найбільш значимий вплив умов низькогір’я на аеробну потужність серцевого м’яза (p < 0,05);

б) тісні кореляційні взаємозалежності у всіх досліджуваних груп лижників показників аеробної і загальної метаболічної ємності серцевого м’яза (у чоловіків – r₁ = 0,746; у юнаків – r₂= 0,784; у жінок – r₃= 0,743; у дівчат – r₄= 0,683), а також аеробної метаболічної ємності серця і даних індексу Скібінського (r₁ = 0,708; r₂= 0,687; r₃= 0,623; r₄= 0,648), що вказує на одночасне зменшення результатів проведених тестів;

в) негативні кореляційні взаємозв’язки між аеробною метаболічною ємністю серця і показниками – ЧСС (r₁ = -0,652; r₂= -0,740; r₃= -0,711; r₄= -0,673), диференціювання м’язових зусиль 50 % від max (r₁ = -0,659; r₂ = -0,728; r₃ = -0,725; r₄ = -0,676), амплітуди (r₁ = -0,604; r₂= -0,635; r₃= -0,670; r₄= -0,576) і частоти тремору (r₁ = -0,636; r₂= -0,744; r₃= -0,502; r₄= -0,751), гоніометрії (r₁ = -0,691; r₂= -0,719; r₃= -0,503; r₄= -0,506) і хронометрії (r₁ = -0,643; r₂= -0,633; r₃= -0,743; r₄= -0,649), що свідчить про погіршення наведених показників тестування;

г) слабкі кореляційні взаємозв’язки між аеробною й анаеробною метаболічною ємністю серцевого м’яза (r₁ = 0,286; r₂ = 0,207; r₃ = 0,443; r₄ = 0,418), що вказує на різні шляхи енергозабезпечення даних видів працездатності.

12. Спеціальна працездатність лижниць залежить від специфічних циклічних коливань жіночого організму, які мають періоди відносно підвищеної (постменструальна і постовуляторна фази) і зниженої (менструальна, овуляторна і предменструальна фази) працездатності. Дані закономірності необхідно враховувати при плануванні тренувального процесу юних спортсменок у всіх мезоциклах річної підготовки, у той час як у кваліфікованих лижниць урахування фізичних навантажень за фазами оваріально-менструального циклу необхідне у базових мезоциклах, які передбачають виконання великого обсягу тренувальних навантажень (з загальфізичної підготовки – липень; із спеціальної фізичної підготовки – серпень; з лижної підготовки – листопад і січень).

13. Змагальна підготовка є ефективним засобом підвищення спеціальної працездатності і поєднання різних видів підготовленості, а також дозволяє здійснювати якісний контроль за рівнем тренованості спортсменів. Змагання повинні носити системний характер, який передбачає поступове збільшення кількості стартів, диференціювання довжини дистанцій і доцільність використання окремих засобів тренування як протягом багаторічної підготовки, так і протягом річного макроциклу.

Встановлена оптимальна кількість стартів у річному циклі для лижників різного віку:

а) для юнаків (14-17 років) – 32-41 старт, з яких 13-17 змагань при пересуванні на лижах, а 19-24 стартів у підготовчий період із застосуванням кросового бігу, бігу у поєднанні з імітацією лижних ходів і лижеролерів;

б) для юніорів (18-20 років) – 37-47 змагань, у тому числі 16-20 стартів у сніжний період, 21-27 стартів із застосуванням переважно спеціально-підготовчих засобів (кросовий біг, біг у сполученні з імітацією, біг з відштовхуванням лижними палицями та імітацією в підйоми одночасного двокрокового ковзанярського ходу і лижеролери);

в) для чоловіків (21 рік і більше) – 41-53 старта, з них 18-23 змагання в зимовий змагальний період, 23-30 стартів з використанням спеціально-підготовчих засобів (кросовий біг з імітацією, біг з одночасним відштовхуванням лижними палицями і лижеролери), у той час як частка змагань із застосуванням кросового бігу скорочується до 3-4 стартів, і проводяться вони на загальнопідготовчому етапі.

14. Результати досліджень системи багаторічної підготовки в лижному спорті, отримані на підставі розробленої методології, яка враховує ускладнені умови поєднання основних сторін підготовленості, можуть використовуватися в тренувальному процесі в інших видах спорту, які потребують взаємопоєднання різнохарактерних засобів підготовки і формують цілісну змагальну дію, а також у теорії спортивного тренування при навчанні студентів і підвищенні кваліфікації фахівців у фізкультурних вузах.

Публікації автора:

Монографії

1. Мулик В.В. Многолетняя подготовка в биатлоне. – Харьков: ХаГИФК, 1999. – 175 с.

Брошури

2. Камаев О.И., Блещунов Н.В., Камаева Е.Н., Мулик В.В. Техническая и специальная физическая подготовка квалифицированных лыжников-гонщиков. – Метод. реком. для студ. – Харьков, 1989. – 24 с.

3. Мулик В.В., Блещунов Н.В., Камаев О.И. Основы начальной подготовки юных биатлонистов 10-13 лет. – Метод. реком. для студ. и трен. ДЮСШ. – Харьков, 1990. – 49 с.

4. Мулик В.В., Камаев О.И., Блещунов Н.В., Багиянц А.А. Постро-ение тренировочного процесса квалифицированных лыжниц-гонщиц и биатлонисток в годичном цикле тренировки. – Метод. реком. для студ., трен. и слушателей ФПК. – Харьков: ХГИФК, 1991. – 28 с.

5. Семернина А.Н., Ермолаев В.К., Зайцев В.П., Мулик В.В. Учебная и научно-исследовательская работа студентов. – Метод. реком. для студ. по англ. яз. – Харьков, ХаГИФК, 1992. – 33 с.

Статті

6. Мулик В.В., Градусов В.А. Структура соревновательной деятельности биатлонисток различной квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірка наукових праць. – Харків: ХХПІ, 1998. – №7. – С.23-25.

7. Мулик В.В. Методика обучения биатлонистов передвижению на лыжах // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 1998. – №2. – С. 16-17.

8. Котляр С.М., Мулик В.В. Дослідження предзмагальної підготовки лижників-гонщиків для виступів класичними і ковзанярськими ходами // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків: ХДІФК, 1998. – Вип.1. – С. 49-50.

9. Мулик В.В. Характеристика средств лыжегоночной подготовки биатлонистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 1999. – №20. – С.31-36.

10. Таран Л.М., Мулик В.В. Структура відновних мікроциклів в змагальному періоді у кваліфікованих лижників-біатлоністів // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 1999. – С. 78-80.

11. Мулик В.В. Построение микроциклов при подготовке биатлонистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 2000. – №2. – С. 9-14.

12. Мулик В.В. Критерии и организация отбора в биатлоне // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №6. – С. 46-50.

13. Мулик В.В. Зависимость точности стрельбы от морфо-функциональных показателей биатлонистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №7. – С. 58-61.

14. Мулик В.В. Сочетание стрелковых и комплексных тренировок у биатлонистов различной квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №9. – С. 27-31.

15. Мулик В.В. Методика построения тренировочного процесса биатлонистов в первом «снежном» мезоцикле // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №13. – С. 30-34.

16. Мулик В.В. Воздействие соревновательных нагрузок с использованием различных специально-подготовительных средств тренировки на организм юных и квалифицированных биатлонистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 2000. – №3. – С. 22-28.

17. Мулик В.В. Варьирование скорости прохождения контрольных участков на дистанции и перед огневыми рубежами у биатлонистов различной квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №14. – С.40-44.

18. Мулик В.В. Адаптация юных биатлонистов и биатлонисток к гипоксическим условиям низкогорья // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №20. – С.57-61.

19. Мулик В.В. Сопряжение основных средств гоночной подготовки биатлонистов различной квалификации в годичном макроцикле // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №22. – С.32-39.

20. Мулик В.В. Методика построения разминки в биатлоне // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №23. – С.45-51.

21. Мулик В.В. Внетренировочные факторы, образующие усложненные условия тренировочной и соревновательной деятельности в биатлоне // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. трудов под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХХПИ, 2000. – №5. – С. 29-34.

22. Мулик В.В. Индивидуализация тренировочного процесса квалифицированных биатлонисток с учетом специфических биологических особенностей их организма // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2000. – №24. – С.48-54.

23. Мулик В.В. Многолетняя подготовка биатлонистов, как сложноорганизованный объект, содержание которого направлено на достижение максимально возможного спортивного результата // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків: ХаГІФК, 2001. – Вип. 3. – С. 13-16.

24. Мулик В.В. Соревнования, как один из факторов процесса формирования сопряжения сторон подготовленности биатлонистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – №1. – С. 46-51.

25. Мулик В.В. Система соревнований в подготовительном периоде тренировочного процесса биатлонистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – №3. – С. 51-55.

26. Мулик В.В. Методика построения тренировочного процесса биатлонистов различной квалификации в годичном макроцикле // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – №11. – С. 50-55.

27. Мулик В.В. Особливості середньогірської підготовки біатлоністів на спортивних базах України // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2001. – №1. – С. 11-14.

28. Мулик В.В. Сравнительный анализ эффективности использования средств гоночной подготовки лыжников-гонщиков, биатлонистов и двоеборцев // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – №25. – С. 52-59.

29. Мулик В.В. Взаимосвязь показателей функционального состояния лыжников различного возраста в период острой акклиматизации к условиям низкогорья украинских Карпат // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – №26. – С. 52-61.

30. Мулик В.В., Блещунов Н.В., Камаев О.И., Волошин А.Г. Некоторые особенности периодизации тренировочного процесса лыжников-гонщиков и биатлонистов в условиях Украины // Актуальные вопросы физического воспитания, спортивной тренировки и физкультурного образования. – Сборник научных трудов ХаГИФК за 1992 г. – Харьков, 1992. – С. 90-94.

31. Мулик В.В., Блещунов Н.В., Камаев О.И., Камаева Е.Н. Особенности адаптации лыжников различной квалификации к условиям среднегорья // Актуальные вопросы физического воспитания, спортивной тренировки и физкультурного образования. – Сборник научных трудов ХаГИФК за 1992 г. – Харьков, 1992. – С. 131-134.

32. Мулик В.В., Блещунов Н.В., Камаев О.И., Волошин А.Г. Распределение тренировочных нагрузок в годичном цикле подготовки квалифицированных биатлонистов // Актуальные проблемы физического воспитания, спортивной тренировки и физкультурного образования. – Сборник научных трудов ХаГИФК за 1992 г. – Харьков, 1992. – С. 174-177.

33. Мулик В.В. Особенности построения тренировочного процесса биатлонисток в предсоревновательном мезоцикле // Междунар. сборн. научно-методич. работ. Валеология и физич. реабилитация в учебно-исследовательской работе. – Белгород, 1996. – С. 207-218.

34. Мулик В.В., Таран Л.Н. Комплексное использование средств восстановления после соревновательных нагрузок у квалифицированных биатлонистов // Междунар. сборн. научно-методич. работ. Валеология и физич. реабилитация в учебно-исследовательской работе. – Белгород, 1996. –С. 248-251.

35. Мулик В.В., Котляр С.Н., Ажипо А.Ю. Исследования экономичности коньковых и классических способов передвижения на лыжах на различных по рельефу участках трасс // Педагогические и социально-философские аспекты физической культуры и спорта. Сборн. научно-метод. работ. – Харьков, 1996. – С. 164-168.

36. Таран Л.Н., Камаев О.И., Мулик В.В. Анализ подготовки лыжников-гонщиков и биатлонистов в микроциклах по данным педагогического контроля // IX збірник наукових робіт “Фізична культура, спорт та здоров’я”, Харків. – 1997. – С. 77-81.

37. Мулик В.В., Беспорочный Д.А. Исследования подготовки ветеранов в лыжном спорте // IX збірник наукових робіт “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків, 1997. – С. 118-122.

38. Котляр С.Н., Мулик В.В. Исследования предсоревновательной подготовки лыжников-гонщиков для участия классическими и коньковыми ходами // IX збірник наукових робіт “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків, 1997. – С. 122-124.

39. Мулик В.В. Особенности построения годичного макроцикла у биатлонистов различной квалификации // IX збірник наукових робіт “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків, 1997. – С. 149-152.

40. Мулик В.В. Исследование воздействия физических нагрузок на организм спортсменов-ветеранов 35-60 лет // Современные проблемы физической культуры и спорта. Сборник научных трудов. – Белгород, 1997. – С. 258-261.

Тези

41. Мулик В.В. Градация физических нагрузок в различных средствах тренировки лыжников // Матер. II Межрегионал. науч.-практ. конф., посвященной 100-летию современного Олимпийского движения (11-14 января 1994 г.). – Харьков, 1994. – С. 13-14.

42. Мулик В.В. Индивидуальные особенности организма квалифицированных юных биатлонистов в предсоревновательном мезоцикле // Сб. трудов IV Междунар. научн. – практ. конф. «Традиционные и нетрадиционные методы оздоровления детей», Москва, 28-30 ноября 1995 г. – М., 1995. – С. 134.

43. Мулик В.В. Дослідження впливу фізичних навантажень на організм лижників-ветеранів (35-60 років) // The proceedings of the modern Olympic sport international scientific congress (May 16-19, 1997), Kiev, Ukraine,1997.– Р.280.

44. Mulik V.V. Effectiveness of utilisation of means of sсi racing training of biathletes // Wychowanie fizyczne і sport. Proceedings of the 3rd international scientific congress on modern Olympic sport. – Warszawa, 1999. – P. 239.

45. Мулик В.В. Использование лыжной подготовки биатлонистами различной квалификации // IV Міжнар. наук. конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”: Проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації, 16-19 травня 2000 р. – Київ. – С. 90.