Анотація до роботи:

Бандера Ю.П. Синтез та хімічні властивості поліфторалкіл-2-тіоксо-3-оксосульфонів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 – органічна хімія. Інститут органічної хімії НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню взаємодії 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-онів з олефінами різної будови і дослідженню деяких хімічних властивостей одержаних продуктів. Результатом дослідження стало розроблення ефективного препаративного методу отримання нових фторовмісних гетероциклічних сполук дигідротіїнового та дигідро-1,4-оксатіїнового ряду на основі реакцій циклоприєднання. Встановлено, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они вступають в реакції [2+4]-циклоприєднання з 1,3-дієнами виключно по С=S зв’язку виступаючи в якості гетеродієнофілів.

Знайдено, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они реагують як 1,3-гетеродієни з електронозбагаченими олефінами (стирол, етил- (бутил)вініловий етер) і утворюють продукти [4+2]-циклоприєднання.

Показано, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они реагують з олефінами аліфатичного ряду (циклогексен, гептен-1) по схемі єн-реакції за участю С=S зв’язку з утворенням 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-алкілтіо-поліфторалкан-2-онів.

Знайдено методи десульфонілювання отриманих гетероциклів: 2-арил(алкіл)сульфоніл-2,3-дигідро-2-поліфторацил-6Н-тіїни десульфонілюються під дією метанолу до 2-поліфторалканоїл-6Н-тіїнів; 2,3-дигідро-5-арил(алкіл)сульфоніл-6-поліфторалкіл-1,4-оксатіїни відщеплюють арил(алкіл)-сульфогрупу під дією гідриду трибутилолова і дають 2,3-дигідро-5-трибутилолово-6-поліфторалкіл-1,4-оксатіїни.

1. Запропоновано для використання у синтетичній органічній хімії нові високореакційні „будівельні блоки” – 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они.

2. Показано, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они вступають в реакції гетеро-Дільса-Альдера з 1,3-дієнами з утворенням продуктів [2+4]-циклоприєднання по C=S подвійному зв’язку. На основі цих реакцій було розроблено зручні методи синтезу нових фторовмісних гетероциклів дигідротіїнового ряду.

3. Встановлено, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они реагують як 1,3-гетеродієни з електронозбагаченими олефінами (стирол, етил- (бутил)вініловий етери) і утворюють продукти [4+2]-циклоприєднання – дигідро-1,4-оксатіїни, з поліфторовмісним замісником в 3-ому проложенні циклу.

4. Знайдено, що 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-они реагують з олефінами аліфатичного ряду (циклогексен, гептен-1) по схемі єн-реакції за участю С=S зв’язку з утворенням 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-алкілтіо-поліфторалкан-2-онів.

5. Встановлено, що реакції десульфонілювання 5,6-дигідро-6-поліфторалкіл-6-(п-толуолсульфоніл)-2H-тіїнів та 5-(п-толілсульфоніл)-6-поліфторалкіл-2,3-дигідро-[1,4]-оксатіїнів можуть бути використані для отримання похідних дигідротіїнів та дигідро-1,4-оксатіїнів більш простої будови.

6. Встановлено вплив окисленого стану сірки в молекулі 5-(п-толілсульфоніл)-2-феніл-6-(1,1,2,2,3,3-гексафторпропіл)-2,3-дигідро-[1,4]-оксатіїн-4-оксиду та 5-(п-толілсульфоніл)-2-феніл-6-(1,1,2,2,3,3-гексафторпропіл)-2,3-дигідро-[1,4]-оксатіїн-4,4-диоксиду на стабільність цих сполук. Показано, що сульфоксид і сульфон під дією амінів перетворюються відповідно в 1-(п-толілсульфоніл)-1-(2-феніл-етенсульфоніл(сульфініл))-3,3,4,4,5,5-гексафторпентен-2-оли.