Досліджено електрохімічну поліконденсацію люмінолу на платиновому електроді в середовищі водно-органічного розчинника, а також механізм перебігу електрохімічного окиснення люмінолу та одержаних продуктів поліконденсації. Окиснення люмінолу являє собою необоротний процес в межах потенціалів 0,92 – 1,04 В відносно насиченого хлорсрібного електрода. Продуктом спряжених хімічних перетворень катіон-радикалів та ізомеризованих радикалів в кінцевому результаті може бути полімер (полілюмінол). Цілеспрямованим вибором природи і складу водно-органічного розчинника, окиснювача, було вперше здійснено хімічну окиснювальну поліконденсацію люмінолу і знайдені оптимальні умови проведення реакції, а саме: співвідношення вода:органічний компонент = 1:9. Запропоновано, виходячи з елементного аналізу, даних ІЧ і раманівської спектроскопії, ймовірні формули продуктів окиснювальної поліконденсації при окисненні люмінолу (NH4)2S2O8 і КІО3. Досліджено електрохімічну поведінку біосенсорів у присутності відповідних субстратів (етанолу, глюкози, карбаміду, іонів амонію). Оцінено стабільність ензимних електродів. Найкращою стабільністю характеризується біферментний електрод (стабільність протягом 4-х діб), а найнижчою уреазний біосенсор (протягом 2-х діб), а також він характеризується низькою (до 5 мМ) межею виявлення субстрату в аналіті, що свідчить про його низьку чутливість. Аналіз люмінесцентних даних показує, по-перше, що люмінесценція там де вона проявляється – слабо інтенсивна, і, по-друге, окиснення люмінолу в люмінесценції і синтезі полілюмінолу цілковито відмінні. Згідно із загальноприйнятою схемою люмінесценція походить із променевої дезактивації 3-амінофталату, тоді як в умовах синтезу полілюмінолу він не утворюється, або ж утворюється в дуже малих кількостях. Синтезовано та досліджено електрохімічні властивості гідразид 3–амінофталатдіазоній тетрафторборату. Вивчено вплив концентрації, швидкості розгортки потенціалу та природи матеріала електрода (Pt, Fe, Cu) на потенціал відновлення ДАС. По-перше, для мідного електрода наявний великий анодний струм, по-друге, при менших концентраціях ДАС спостерігаються більші струми та чіткіші піки. За результатами електрохімічних досліджень та даними квантово-хімічних розрахунків у наближенні РМ3 запропоновано механізм каталітичного відновлення гідразид 3–амінофталатдіазоній тетрафторборату через проміжну стадію утворення нітренієвих радикалів. З точки зору термодинаміки найбільш схильний до відновлення і найменш стійким виявився діазолюмінол. Досліджено електрохемілюмінесценцію в процесі електрохімічного відновлення ДАС на мідному електроді. Знайдено, що максимальна інтенсивність свічення (~ 325 імп/с) має місце при потенціалі – 1,5 В для 0,1 М розчину ДАС.
Основний зміст роботи викладено в наступних публікаціях Ковальчук Є.П., Гринчишин І.В. Хімічне окиснення люмінолу пероксидисульфатом амонію // Вісн. Львів. у-ту. Сер. хім. – 2004. – Вип. 44. – С. 202 - 208.
Особистий внесок здобувача: Гринчишин І.В – хімічне окиснення люмінолу, участь в обговоренні результатів і підготовці статті до друку; Ковальчук Є.П – отримання ІЧ-спектрів, обговорення результатів. Koval’chuk E.P., Hrynchyshyn I.V., Reshetnyak O.V., Baejowski J. Oxidative condensation and chemiluminescence of 5 amino-2,3-dihydro-1,4-phtalazinedione // Eur. Polym. J. – 2005. – Vol. 41. – P. 1315 - 1325.
Особистий внесок здобувача: Гринчишин І.В – проведення вольтамперометричних досліджень, синтез полілюмінолу, Ковальчук Є.П – отримання ІЧ-спектрів полімерних продуктів та продуктів термодеструкції, обговорення результатів; Решетняк О.В – хемілюмінесцентні дослідження, підготовка статті до друку; Блажейовський Є – проведення елементного та термогравіметричного аналізів. Ковальчук Є.П., Гринчишин І.В., Максимчук В.С., Блажейовський Є. Амперометричний глюкозний сенсор на полілюмінольній платформі // Укр. хім. журн. – 2005. – T. 71, №7 – C. 46 – 50.
Особистий внесок здобувача: Гринчишин І.В – конструювання біосенсорів на полілюмінольній платформі, обговорення результатів; Ковальчук Є.П – обговорення результатів та підготовка статті до друку; Максимчук В.С – виготовленя робочих розчинів і допомога при конструюванні біосенсорів; Блажейовський Є – отримання ІЧ-спектрів. Гринчишин І.В., Ковальчук Є.П., Ковальчук О. Діазотування 5-аміно-2,3-дигідро-1,4-фталазіндіона (люмінол) та його електрохімічне відновлення // Вісн. Львів. у-ту. Сер. хім. – 2005. – Вип. 46. – C. 229 – 233.
Особистий внесок здобувача: Гринчишин І.В – діазотування люмінолу, проведення вольтамперометричних досліджень, обговорення результатів; Ковальчук О. – отримання ІЧ-спектрів; Ковальчук Є.П. – обговорення результатів та допомога у підготовці статті до друку. Гринчишин І.В., Ковальчук Є.П., Максимчук В.С. Електрохімічний карбамідний біосенсор на основі полілюмінолу // Вісн. Львів. у-ту. Сер. хім. – 2006. – Вип. 47. – C. 244 – 248.
Особистий внесок здобувача: Гринчишин І.В – конструювання карбамідного біосенсора, обговорення результатів; Ковальчук Є.П – обговорення результатів та підготовка статті до друку; Максимчук В.С – виготовлення робочих розчинів. Гринчишин І.В., Ковальчук Є.П. Електрохімічне окиснення люмінолу // VІІ міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і освіта ”2004” / Тези, 10-25 лютого 2004 р. – Дніпропетровськ, – Т. 52. – С. 3 – 4. Ковальчук Є.П., Гринчишин І.В. Окиснення люмінолу калій йодатом // міжнар. конф. “Сучасні проблеми фізичної хімії” / Тези, 30 серпня –2 вересня 2004 р. – Донецьк. – С. 173 Гринчишин І.В., Ковальчук Є.П., Максимчук В.С. Визначення карбаміду використовуючи електрохімічний біосенсор // Десята наук. конф. ”Львівські хімічні читання – 2005” / Тези, 25-27 травня 2005 р. – Львів, С. Ф59. Гринчишин І.В. Окиснення люмінолу пероксидисульфатом амонію // Дев’ята наук. конф. ”Львівські хімічні читання – 2003” / Тези, 21-23 травня 2003 р. – Львів, С. Ф24.
|