Таким чином, в дисертаційній роботі вирішено нову актуальну в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки задачу синтезу механізмів ефективної платіжної політики ВМК, адаптованої до умов нестабільного економічного середовища. Одержано наступні висновки: 1. Специфічні умови діяльності підприємств металургійної промисловості України характеризуються низкою проблем, основними з яких є недостатній виробничий потенціал, необхідність залучення інвестицій для забезпечення виробничих процесів, низький рівень платоспроможності і, як наслідок, нестача власних фінансових ресурсів для забезпечення поточних потреб ВМК. У зв’язку з цим проаналізовано напрямки підвищення рівня платоспроможності металургійного комплексу на основі застосування ефективної платіжної політики. 2. Під ефективною платіжною політикою великого металургійного комплексу визначено систему принципів і методів розробки фінансових рішень, пов'язаних із здійсненням платежів ВМК, що забезпечують досягнення високого рівня платоспроможності й фінансової стійкості комплексу – з одного боку – і забезпечення інтересів розвитку ВМК з урахуванням стратегічних цілей його діяльності за оптимальним варіантом, що визначається за відповідними критеріями оптимальності й обмеженнями – з іншого. 3. Механізм ефективної платіжної політики ВМК включає систему методів й моделей управління платежами ВМК на основі принципів ефективної платіжної політики та адаптивного підходу, що дозволяє структурувати процес управління платежами металургійного комплексу з метою підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутніх періодах. 4. З урахуванням особливостей процесу управління платежами ВМК розроблено концепцію синтезу механізмів ефективної платіжної політики, яку засновано на принципах адаптивного підходу, що дозволяє вчасно уникнути фінансових втрат, пов’язаних зі зміною умов економічного середовища, а також підвищити платоспроможність й фінансову стійкість ВМК з урахуванням стратегічних цілей розвитку. 5. В рамках загальнофірмової оптимізаційної моделі, керівними параметрами якої є елементи структури активів і пасивів ВМК, а також фінансові змінні, що формують чистий грошовий потік в плановому періоді, розроблено стратегічну схему управління платежами ВМК, що дозволяє встановити стратегічні орієнтири ефективної платіжної політики, а також створює умови застосування механізмів поточного управління платежами. 6. Механізми поточного управління кредиторською та дебіторською заборгованістю металургійного комплексу на основі організаційно-правових методів дозволяють істотно зменшити вартість обслуговування капіталу за рахунок скорочення розмірів кредиторської і дебіторської заборгованостей ВМК. 7. Механізми поточного управління платежами металургійного комплексу включають алгоритм визначення черговості платежів комплексу, а також економіко-математичну модель визначення поточних сум платежів на основі максимізації загальної суми корисності платежів ВМК, що дозволяє усунути вплив суб'єктивних чинників в процесі управління платежами ВМК. 8. Виходячи з економічної практики, формалізовано основні чинники, що впливають на оцінку значущості платежу для ВМК. До них належать тип платежу, цільове призначення платежу, надійність підприємства-одержувача, наявність коштів в бюджеті ЦФВ для сплати, термін сплати. 9. Розроблено механізми фінансового планування грошових потоків ВМК на основі принципів ефективної платіжної політики, що дозволяють створити ефективний механізм синтезу й контролю реалізації стратегічних й поточних фінансових планів ВМК і, таким чином, збільшити прибуток й знизити собівартість продукції. 10. Запропоновано механізм функціонування інформаційної системи управління платежами ВМК, заснований на використанні сучасних інформаційних технологій і методах синтезу експертних систем, реалізація якого забезпечує підвищення ефективності організаційних й економічних процесів управління платежами металургійного комплексу в рамках формування ефективної платіжної політики. 11. Результати дослідження впроваджено в діяльності ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Розраховано річний економічний ефект від впровадження результатів дисертаційної роботи, який склав 883,5 тис. грн. |