Формальна організація ПК із ПСЗ і СПР є подібною, але не тотожною. Їхня структурна близькість експлікується у двох різнорангових (а)симетричних (не)елементарних частинах (базовій/головній та приєднувальній/підрядній), поєднаних (не)передбачуваним зв'язком. Неідентичність формально-синтаксичної будови ПК виявляється у відмінних синтаксичних відношеннях між її частинами (односпрямованому приєднувальному зв'язку), фіксованому розташуванні БВ і ПЧ, які оформлені як окремі речення, різні розділові знаки між ними й експресивність ПЧ. Інформаційна значущість ПЧ, які завжди експліцитно марковані ПСЗ, як і підрядних частин СПР, часто дорівнює або навіть перевершує БВ. При цьому, інформаційна значущість складових ПК вимірюється контекстом. Дана властивість ПЧ особливо яскраво прослідковується в корелятивних ПЧ, які в більшості випадків є не факультативними, а структурно й семантично обов'язковими елементами ПК, при спробі усунення яких наступні висловлення семантично не корелюють з БВ, стають незрозумілими, через що зв'язок із посттекстом розривається. ПЧ може бути утворена будь-якою за обсягом синтаксичною одиницею з СЗ в ініціальній позиції, але нею не може бути: 1) складова питально-відповідної єдності (оскільки зникає непередбачуваність приєднування, і вона не може утворити СПР з попереднім питанням) і 2) одиниця, що за формою збігається із СПР, але має в препозиції тільки ПСЗ без ПСЗ. На основі аналогії між будовою неелементарних СПР і ПК із багатокомпонентними ПЧ останні класифіковано як вихідні (елементарні) й вивідні (неелементарні). Відношення між БВ і багатокомпонентними ПЧ ми кваліфікуємо на зразок атестації СПР з кількома підрядними – як приєднування подібне до: 1) послідовної (ступеневої) підрядності; 2) супідрядності (однорідної, неоднорідної та мішаної); 3) відношень між частинами СР з різними видами синтаксичного зв'язку. При цьому, визначальним у відношеннях між БВ і ПЧ виступає приєднувальний зв'язок, а всі інші – тільки накладаються на нього. На відміну від ПСЗ, ПСЗ при виконанні нової функції (формально-синтаксичного й семантико-синтаксичного поєднання складових тексту) реалізує інформативну функцію з домінантним значенням додавання незапланованої інформації, яка конкретизується в таких пропозиціональних значеннях: додаткової інформації, уточнення, гіпотези, висновку, причини, наслідку, протиставлення й перелічення. У плані комунікативної організації на рівні мікроструктури ПК із ПСЗ виявляють максимальну спільність із СПР, що знаходить прояв у різноманітних комплексних кореляціях тема-рематичних елементів як у межах своїх конструкцій, так і в межах контексту при формуванні його когезії та когерентності. На рівні макроструктури жорстка фіксованість компонентів ПК, на відміну від СПР, робить збіг її граматичного членування з комунікативним неможливим. Виділені різні за рівнем актуальності реми ПК і СПР (автосемантичні й синсемантичні) мають подібні змістові відтінки (екзистенціональності, модальності, експресивності та ін.). Проведений комплексний триаспектний аналіз і встановлені вище особливості ПК із ПСЗ і СПР дають підстави розглядати дані складні різнорівневі сполучникові одиниці як варіативні. Перспективи подальших досліджень вбачаються в детальному аналізі функціонування ПК з точки зору теорії мовленнєвих актів та у різних типах дискурсу. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА Дмитренко В.А., Богдан В.В. Проблема присоединения в английском языке // Вісник Харківськ. держ. ун-ту. Серія романо-германська філологія. – 1999. – № 424. – С. 22-26. Богдан В.В. До питання про співвідношення парцеляції та приєднання // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. Романо-германська філологія. – 2000. – № 500. – С. 192-197. Богдан В.В. Співвідношення лексико-граматичних форм підрядних приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень у сучасній англійській мові // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. Романо-германська філологія. – 2002. – № 567. – С. 101-108. Богдан В.В. Тематично-рематичні кореляції в частинах приєднувальних конструкцій з підрядним приєднувальним зв’язком і складнопідрядних речень // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. Романо-германська філологія. – 2003. – № 611. – С. 155-159. Богдан В.В. Рематичні компоненти приєднувальних конструкцій із підрядним приєднувальним зв’язком і складнопідрядних речень та їхні різновиди // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. Романо-германська філологія. – 2005. – № 649. – С. 116-119. Богдан В.В. Пропозиціональні відношення в рамках приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 23-24. Богдан В.В. Роль екстралінгвістичних чинників у складі приєднувальних конструкцій з підрядним зв’язком і складнопідрядних речень у прагматичній орієнтації тексту // Наука і освіта ‘2003’: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20-24 січня 2003 р.). – Том 13. Філологія/ За заг. ред. Шепеля Ю.О. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 100-102. Богдан В.В. Варіативність приєднувальних конструкцій і складних речень з підрядним зв’язком у сучасній англійській мові // Динаміка наукових досліджень – ‘2005’: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (20-30 червня 2005 р.). – Том 59. Філологічні науки – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 6-8.
|
