Анотація до роботи:
Хань Сяоянь. Символіка двоїчності в партіях оперних співачок-травесті. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата мистец-твознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2008. Дисертація присвячена архетиповій обумовленості виражальностіо перних партій співачок-травесті зв'язками з міфологемами “близню-кового” циклу. Запропонована концепція художньої органіки двоїчних структур, визначених архаїчними витоками творчості, що реалізувалася в класиці Нового часу у вигляді метафоричного поєднання в художньому елементі як мінімуму пари образів, - заявляє творчу позицію сприйняття культурно-глибинних шарів, спільних для різних народів і часів. Церковна основа звучання “quasi-хлоп'ячих” жіночих голосів визначила суто містеріальний тип образів – світлий юнак Ваня з “Життя за царя” М. Глинки, вічно юний Лель з “Снігуроньки” Н. Римського-Корсакова. В партіїї Октавіана (“Кавалер троянд” Р. Штрауса) також можливе виявлення “нежіночої” тембральності, що створює додаткову ігрову установку в сюжеті, де головний герой втілює майже абсурдну штучність стосунків, затверджених волею “людини-надгероїні” Маршальши. Міфологічна підоснова виразності виконання співачки-травесті певною мірою розкривається у феномені Шаусинської опери, подібно як це є у вокально-тембровій драматургії „Фіделіо” Бетховена. | 