Анотація до роботи:

Супрун С.О. Симптоматична, локально-обумовлена епілепсія у хворих, що перенесли ішемічний інсульт.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2002. – Рукопис.

У роботі проведено комплексний аналіз неврологічних розладів і порушень функціонального стану головного мозку у хворих, що перенесли ішемічний інсульт, ускладнений симптоматичною локально-обумовленою епілепсією. Установлено, що частота епілепсії у хворих, що перенесли ішемічний інсульт, складає приблизно 9,2% від їх загальної кількості. Показано, що в більшості випадків (81%) епілептичні припадки вперше виникають у відбудовному періоді ішемічного інсульту (пізні припадки), у 19% епілептичні припадки вперше виникають як один із симптомів гострого ішемічного інсульту. Епілепсія частіше розвивається у хворих ішемічним інсультом, який супроводжується невеликим неврологічним дефіцитом. Серед хворих постішемічною локально-обумовленою епілепсією переважають хворі з локалізацією вогнища в зоні васкуляризації середньої мозкової артерії, у тому числі лобної частки – 64,7%. Епілепсія скроневої частки розвивалася в 25,7% випадків, а тім'яної і потиличної частки – у рівній кількості (4,8%). Виявлено взаємозв'язок між вираженістю неврологічного дефіциту і типом епілептичного припадку: у хворих, що перенесли ішемічний інсульт з невеликим неврологічним дефіцитом, вірогідно частіше розвивається вторинна генералізація припадків, а у хворих з більш вираженим неврологічним дефіцитом – прості генералізовані припадки. З огляду на невелику інформативність рутинного електроенцефалографічного дослідження, у роботі проведено дослідження функціонального стану головного мозку у хворих з постінсультною епілепсією методом оцінки зорових викликаних потенціалів; у якості зорового сенсорного подразника використовувався шаховий паттерн. Показано, що у хворих, які перенесли інсульт з епілептичними порушеннями, на відміну від контрольної групи (хворі, які перенесли ішемічний інсульт без епілептичних порушень) реєструються вірогідно великі значення амплітуд пізніх компонентів ЗВП ( Р100, N145, P200). Підвищення амплітуд компонентів N145 і Р100 є специфічним лише для хворих, які перенесли ішемічний інсульт з епілептичними порушеннями. Результати комплексного клінічного і нейрофізіологічного обстеження з використанням методу реєстрації викликаних зорових потенціалів дозволяють встановити прогностичні критерії тяжкості перебігу епілепсії. Локалізація вогнища в лівій гемісфері, лобній частці мозку, наявність вираженого неврологічного дефіциту і зниження амплітуди пізніх компонентів зорової викликаної відповіді дозволяють прогнозувати несприятливий перебіг епілепсії.

1. У дисертації дано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, присвяченої дослідженню критеріїв діагностики, прогнозу, перебігу і профілактики симптоматичної локально-обумовленої епілепсії у хворих, що перенесли ішемічний інсульт, шляхом вивчення структурних і функціональних змін головного мозку з використанням методики дослідження зорових викликаних потенціалів.

2. Епілептичні припадки є частим ускладненням ішемічної хвороби головного мозку. Епілепсія у хворих ішемічною хворобою мозку розвивається в 9,2% випадків. Епілептичні припадки досить часто виникають у хворих молодого віку (< 50 років), що перенесли ішемічний інсульт. Отримано додаткові дані про зустрічальність епілептичних порушень у хворих, що перенесли ішемічний інсульт. Виявлено вікові особливості розвитку локально-обумовленої епілепсії у даної групи хворих.

3. У більшості випадків (81%) епілептичні припадки вперше виникають у різний термін відбудовного періоду ішемічного інсульту (пізні припадки). У 19% випадків епілептичні припадки вперше виникають як один із симптомів гострого періоду ішемічного інсульту (ранні припадки). У 12 (11,4%) хворих в структурі клінічних проявів цереброваскулярної патології відмічалися поодинокі епілептичні припадки. У всіх цих хворих після перенесеного інсульту розвилася постінсультна епілепсія, що дає підстави вважати наявність таких припадків одним із симптомів-провісників подальшого розвитку ішемічного інсульту.

4. Епілепсія частіше розвивається у хворих ішемічним інсультом з невеликим неврологічним дефіцитом (61,9% випадків), з локалізацією вогнища невеликих розмірів у коркових чи корково-підкіркових відділах. Серед хворих симптоматичною локально-обумовленою епілепсією переважають хворі з локалізацією вогнища в зоні васкуляризації середньої мозкової артерії, у тому числі в лобній частці (лобно-часткова епілепсія) – 64,7%, епілепсія скроневої частки розвивається в 25,7%, тім'яної і потиличної частки в рівних відсотках випадків – 4,8%.

5. У хворих симптоматичною локально-обумовленою епілепсією, причиною якої з'явився ішемічний інсульт з півкульною локалізацією вогнища, має місце поєднання вогнищевих і дифузних порушень спонтанної біоелектричної активності мозку, що проявляється зміною як частотних, так і амплітудних характеристик основних ритмів. Ступінь порушення корелює з тяжкістю неврологічних розладів, які у поєднанні з розташуванням ішемічного вогнища (у правій або у лівій півкулі) визначають цілісний паттерн ЕЕГ.

6. У хворих симптоматичною локально-обумовленою епілепсією постінсультного генезу характерні зміни систем зорової аферентації, що мають диференційно-діагностичне значення. Підвищення амплітуди пізніх компонентів зорових викликаних потенціалів і сенсорного післярозряду відбиває зниження інгібіторних впливів на ритмогенні структури таламуса, а також відбиває загальну тенденцію до гіперсинхронізації нейрональної активності епілептизованих нейронів.

7. Результати комплексного клінічного і нейрофізіологічного обстеження з використанням методу реєстрації викликаних зорових потенціалів дозволяють встановити прогностичні критерії тяжкості перебігу епілепсії. Локалізація вогнища в лівій гемісфері, лобній частці мозку, наявність вираженого неврологічного дефіциту і зниження амплітуди пізніх компонентів зорової викликаної відповіді дозволяють прогнозувати несприятливий перебіг епілепсії.

Публікації автора:

1. Супрун С.А. Изменения реоэнцефалографических показателей у больных комплексной парциальной эпилепсией в условиях применения финлепсина / Український вісник психоневрології. – 1998. - Т.6 , вип..2 (17). – С.41-42.

2. Супрун С.А. Объективная оценка переменных функциональных состояний головного мозга у больных симптоматической локальной эпилепсией, обусловленной ишемическим инсультом / Одеський медичний журнал. – 2001. - №6 (68). – С.56-58.

3. Супрун С.А. Симптоматическая, локально обусловленная эпилепсия у больных, перенесших ишемический инсульт /Український вісник психоневрології. – 2001. - Т.9 , вип..3 (28). – С.50-51.

4. Брусенцов А.И., Мороз В.В., Супрун С.А., Помазанова Т.Н., Шандра А.А., Годлевский Л.С. Изменения областной трансформации лимфоцитов при киндлинге, вызванном применением пикротоксина у крыс / Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. – 1998. –Т.84, №3. – С.233-237. (Здобувачем проведено підбір літератури і літературний огляд, первинна статистична обробка, зроблено узагальнення результатів, підготовлена робота до друку).

5. Годлевський Л.С., Шандра О.А., Брусенцов О.І., Мороз В.В., Жуковський В.І., Помазанова Т.М., Супрун С.О. Проблема причинно-наслідкових взаємозв’язків у розвитку захворювань головного мозку на прикладі епілептичного синдрому / Одеський медичний журнал. – 1998. - №1 (45). – С.60-65. (Здобувачем зроблено літературний огляд, зібрано клінічний матеріал і його первинно обробка, зроблено узагальнення результатів, підготовлена робота до друку).

6. Brusentov A.I., Moroz V.V., Zhukovsky V.S., Suprun S.A., Pomazanova T.N. Treatment of Resistant Forms of Epilepsy with Timonil and Vitamins / J. Epilepsia. - 1998. - Vol.39, supp.2. – P.108. (Здобувачем зібрано клінічний матеріал і його статистична обробка, узагальнені результати, підготовлена робота до друку).

7. Брусенцов О.І., Шандра О.А., Годлевський Л.С., Вастьянов Р.С., Мороз В.В., Супрун С.О., Помазанова Т.М., Жуковський В.І., Сохань С.Є., Полясний В.О. Спосіб лікування резистивної форми епілепсії. Патент 32868 А України, МПК 6А 61В 5/06, А 61В 17/24. Заяв. № 98063260 від 23.06.1998. Опубл. 15.02.2001, бюл.№1. (Зібрано клінічний матеріал, первинна статистична обробка, узагальнення результатів).