Результати проведеного дослідження в цілому підтвердили правомірність та необхідність психодіагностики та психокорекції реакцій дезадаптації у постраждалих в аварії шахтарів. Реалізація мети роботи і підтвердження її основної гіпотези дозволяє зробити такі висновки. 1. Здійснений теоретичний аналіз наукових робіт вітчизняних та закордонних психологів сприяв концептуальному баченню віддалених наслідків стресу, яке полягає в тому, що запізнілі реакції, виниклі у відповідь на реактивні фактори, проявляються у формі психологічних та психічних розладів, що укладаються в поняття „реакції дезадаптації”. 2. Аварії на шахтах призводять до виникнення у постраждалих та їх родичів психологічних та субклінічних невротичних і патохарактерологічних реакцій дезадаптації. У постраждалих в аварії найбільш частими їх проявами є депресивні, тривожні, іпохондричні, експлозивні реакції, в той час як у їх родичів виникають деменстративні, тривожні та паранояльні прояви. 3. Спостерігається певна етапність виникнення психологічних реакцій у залежності від давності аварії. Так на першому етапі (через 1-3 роки після аварії) у постраждалих в 78% випадків відмічається підвищена тривожність, у 22% випадків - депресивні реакції. Поява іпохондричної фіксації (64%) свідчить про формування наступного етапу особистісних порушень. Іпохондричний егоцентризм, який формувався у постраждалих, сприяв втечі у хворобу і свідчив про зміни особистості. На третьому етапі при збереженні тривожності і дистимічного фону настрою у постраждалих рідше з’являлись нехарактерні для них експлозивні (37%) та істеричні (24%) реакції. 4. Для родичів постраждалих аварія також виявилась тяжким стресом, який змінив їх психологічні риси та привніс раніше не характерні істеричні (19,6%), тривожні (15,8%) та паранояльні (12,9%) реакції дезадаптації. 5. Обстеження постраждалих в аварії шахтарів за допомогою психодіагностичних методів дослідження (Спілберга-Ханіна, Гамільтона, Бека, шкали дисоціації) виявили не тільки їх надзвичайну афективну (тривожно-депресивну) напруженість та емоційну реактивність, але й психосоматичні функціональні (конверсійні) розлади, які порушують адаптацію та позбавляють особистість раніше відпрацьованих адекватних форм поведінки. 6. Для нормалізації емоційного фону шахтарів, постраждалих в аварії, використовувались різні методики, при доборі яких враховувались індивідуальні особливості особистості. Суттєву ланку психокорекції представляла так звана «тріада прощення», яка включає психотехніки «дарування прощення», «прийняття прощення» та «прощення самого себе». Для корекції особистості з виявленими реакціями дезадаптації ефективно використовувались різні техніки гештальт-терапії, нейролінгвістичного програмування. Їх використання сприяло розробці психокорекційної програми, впровадження якої дозволило у 84,3% випадків відновити соціальну активність у постраждалих. Перспективу подальших досліджень розглянутої проблеми ми вбачаємо у поглибленні психологічного аналізу особистості потерпілих із застосуванням ширшого арсеналу методів діагностики та корекції. |