Слободянюк Людмила Михайлвна. Свобода людини: індивідуальний та соціальний виміри. : Дис... канд. наук: 09.00.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Слободянюк Людмила Михайлівна. Свобода людини: індивідуальний та соціальний виміри. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2007.
Проведено аналіз індивідуального та соціального вимірів свободи сучасної людини. Оскільки підґрунтям здійснення свободи є діалектична єдність “особа-суспільство”, “індивід-спільнота”, що найяскравіше виражено в діалозі між філософіями та ідеологіями сучасного лібералізму та комунітаризму, дослідження спрямоване на з’ясування глибоко взаємного зв’язку індивідуального й соціального через явища індивідуалізму, приватності, автономії, соціальності, публічності, спільноти. На підставі дослідження індивідуалізму як світоглядної позиції запропоновано поняття комунітарного індивідуалізму, яке дає змогу гармонійно узгоджувати індивідуальне й соціальне в особі. Здійснено ґрунтовний та всебічний аналіз приватності та її зв’язку з ідеями публічності і свободи, запропоновано концептуальне бачення приватності: розрізнення між формами самоприватності та міжприватності, відповідно до яких можна характеризувати стосунки людини з собою та іншими. Уведено до наукового обігу й окреслено два підходи до значення приватності в житті сучасної людини: інструментально-функціональний та ціннісно-сутнісний. Проведено детальний аналіз ідеї автономії в контексті взаємодії людей між собою та взаємодії людини й соціальної групи, на основі якого сформульовано й визначено два аспекти зв’язку між людиною та спільнотою: інструментальний та емоційно-афективний. Доведено, що автономія особи — важливий феномен не тільки в житті осібної людини, а й у побудові якісно важливих соціальних зв’язків з іншими людьми в соціумі, що позначає поняття автономії в соціально-філософському контексті.
У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій:
Розкриття свободи та її вимірів у сучасному світі актуалізується в ліберальних та комунітаристських соціально-філософських теоріях, які ставлять за мету адекватно відтворити соціальну дійсність. У цих концепціях зміст свободи виражається в індивідуальному та соціальному аспектах через такі виміри, як індивідуалізм, приватність, публічність, автономія, спільнота.
У дослідженні запропоновано розрізнювати реабілітаційну та адаптивно-захисну тенденції аналізу індивідуалізму як світоглядної позиції. В працях вітчизняних та закордонних дослідників помітне зацікавлення значенням індивідуалізму в житті особи та надання йому нових рис, зумовлених місцем людини в сучасному глобалізованому світі. Лібералізм, пройшовши тривалу еволюцію та розвиваючись під впливом критики, насамперед комунітаристської, в останні десятиліття ХХ – на початку ХХІ століть усвідомлює важливість того зв’язку, через який проявляється соціальність людини як одна з її необхідних та суттєвих рис. А отже, лібералізм адаптує свої базові ідеали, не заперечуючи їх, але доповнюючи іншими аспектами.
Для дієвого аналізу індивідуальних та соціальних вимірів свободи введено поняття “комунітарний індивідуалізм”. Його зміст водночас стверджує як індивідуальність особи, так і визнання необхідності її тісного зв’язку з іншими. Воно дає змогу поєднати ідеали лібералізму і комунітаризму як систем поглядів на людину та суспільство.
Приватність, як вимір свободи, у дисертаційному дослідженні становить концептуальну структурну особливість людського буття, що постає внаслідок індивідуалізації окремої особи та її самоусвідомлення через ставлення до себе. Розрізнення між публічним та приватним в житті особи оформлює її життя.
У контексті дискусії між лібералізмом та комунітаризмом у дисертації запропоновано розрізняти в приватності форми самоприватності та міжприватності. Самоприватність наближена до ідеалів, які обстоюють ліберали, адже це поняття стверджує незалежність та суб’єктність окремої особи як окремої одиниці. Міжприватність наслідує ідеї, які захищають комунітаристи через наголошування на особливому зв’язку, який може виникнути між людьми і який є основою деяких соціетальних структур. Обидва поняття тісно пов’язані зі свободою особи, є і її критерієм, і її вимірами.
Визначено та охарактеризовано два підходи до ідеї приватності: інструментально-функціональний (ствердження необхідності поняття приватності для відповідного функціонування багатьох інституцій суспільства) та ціннісно-сутнісний (самоцінність поняття приватності, яке виявляється як один з тих станів, що характеризують людське буття). Розмаїття способів зв’язку формує два його складника, які можна визначити як “залучення” та “вилучення”. Поняття приватності, згідно з проведеним дослідженням, є одним з таких складників “вилучення”, воно не заперечує соціальне, але стверджує свободу від нього у визначених межах й за конкретних умов та свободу залучення в соціальні зв’язки.
Автономія як вимір свободи може бути здійснена через взаємодії людей у соціальних групах, які самі собою можуть мати різні форми. Різноманітність конфігурацій зв’язку між людьми зближує позиції сучасного лібералізму та комунітаризму. Сьогочасні ліберали не менше, аніж комунітаристи, зацікавлені в розвиткові та поціновуванні соціальної групи, хоч у них це і проявляється в інший, аніж у комунітаристів, спосіб.
У контексті ідеї автономії в комунітаристській критиці виділено два аспекти: звинувачення лібералів у втраті міцного інструментального зв’язку між особою та її соціальним оточенням, заперечення — якщо не повне, то принаймні часткове — включення суб’єкта у процесі його соціалізації в об’єктивний контекст; звинувачення лібералів у розриві та спотворенні міцного емоційного-афективного зв’язку між особою та її соціальним оточенням. Проте лібералізм, об’єктом зацікавлення якого є питання взаємодії людей у суспільстві, в соціальних структурах, бере до уваги ці різновиди зв’язку між людьми. Цей напрям соціально-філософської думки в його сучасному вигляді прагне віднайти баланс, апелюючи як до відчуття окремішності та індивідуальності в людині, так і до її соціальної природи, що виражена прагненням інтегруватися з іншими.
Дослідження вимірів свободи в сучасному світі виявило специфічну взаємопов’язаність індивідуального й соціального в житті людини. Стверджено, що аналіз українського суспільства може здійснюватись в ліберально-комунітаристських термінах як на теоретичному, так і на практичному рівнях. За межами дисертаційного дослідження залишилася низка проблем, які потребують спеціального аналізу, а саме: розкриття особливостей індивідуальних та соціальних вимірів свободи в контексті українського суспільства в історичній перспективі і в контексті сучасності; розгляд можливостей подальшого розвитку комунітаристсько-ліберального діалогу; дослідження ідеї особистої ідентичності в ширшому контексті та значення свободи як екзистенціальної сутності в цьому, зокрема беручи до уваги українські культурно-соціальні реалії; розкриття зв’язку та відмінностей між такими поняттями, як приватність, самотність, ізоляція, відчуження та ін.; аналіз значення індивідуалізму, комунітарного індивідуалізму та приватності в формуванні особи як такої тощо.
Публікації автора:
Слободянюк Л. Цілісність свободи та відкритість можливостей // Вісник Львівського Університету. Філософські науки. 2003. — Вип. 5. — С. 183-190.
Слободянюк Л. Соціальний світ як простір свободи в творчості Ганни Арендт // Вісник Національного Університету “Львівська Політехніка”. Філософські науки. — 2004. — № 498. — С. 73-77.
Слободянюк Л. Розуміння автономії та спільноти: лібералізм та комунітаризм // Вісник Львівського Університету. Філософські науки. 2005. — Вип. 8. — С. 110-116.
Слободянюк Л. Індивідуалізм: минуле та сучасність // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Філософія. 2005. — № 13. — С. 54-58.
Слободянюк Л.М. Образ людини в лібералізмі та комунітаризмі // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць / Відп. ред.: М. М. Бровко, О. Г. Шутов. — К.: Віпол, 2005. — Вип. 15. — С. 110-115.
Слободянюк Л. Поняття “приватне” та його зв’язок з “публічним” в сучасній соціальній філософії // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги / За заг. ред. проф. О. К. Закусила. — Вип. ІІІ: У 2-х ч. — Ч.1 Гуманітарні науки. — К.: Логос, 2005. — С. 323-324.
Слободянюк Л.М. Комунітаристська критика “Теорії справедливості” Джона Роулза // Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського факультету – 2005” (26-27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів. — К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. — Ч.V. — С. 82-84.
Слободянюк Л. Індивідуалізм як здійснення індивідуальної свободи людини // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. — Вип. IV: У 3-х ч. — Ч.1. / За заг. ред. проф. О. К. Закусила. — К.: Логос, 2006. — С. 464-465.
Слободянюк Л.М. Моделі спільноти за Стенлі Бенном // Дні науки філософського факультету – 2006: Міжнародна наукова конференція (12-13 квітня 2006 року): Матеріали доповідей та виступів. — К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. — Ч.V. — С. 67-68.
Слободянюк Л.М. Розвиток сучасного комунітаристського лібералізму та його потенціал // Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними. Збірник матеріалів Третьої міжнародної наукової конференції 22-24 червня 2006 року. — Том 1. — Суми, 2006. — С. 11-13.
Слободянюк Л. Розуміння свободи в дискусіях між лібералізмом та комунітаризмом // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — С. 66-67.
