Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. У країнах світу розроблено концепції створення СЕЗ. Концепції країн з розвиненою ринковою економікою передбачають, що діяльність СЕЗ має бути спрямована насамперед на внутрішній ринок, сприяючи насиченню його високоякісними товарами. За концепціями інших країн, СЕЗ мають “працювати” передусім на зовнішній ринок, а суб’єкти цих зон не повинні реалізовувати своїх конкурентних переваг на національному ринку. З цією метою такі країни використовують квотування продукції, виробленої в СЕЗ, митно-тарифні обмеження та нетарифні засоби регулювання її виробництва. 2. Поміж усіх країн з перехідною економікою досить корисним для України є досвід Китаю. СЕЗ тут створювалися за рахунок валютних надходжень від експорту продукції, яка виготовлялася китайськими виробниками за допомогою іноземного капіталу та іноземних технологій. Відмінною рисою як Китаю, так і більшості країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону стала автономія місцевої влади від центрального уряду при формуванні не тільки економічної політики, але й законів, які діють у цій зоні. Фактично СЕЗ країн з перехідною економікою Азіатсько-Тихоокеанського регіону є полігонами для відпрацювання ринкового механізму з використанням усіх форм власності, у тому числі й іноземної. Одночасно вони є “вікном” для надходження в країну іноземних інвестицій, технологій, управлінських навичок. 3. У нашій державі створено 11 СЕЗ, які займають територію 121 тис. га, або 0,2 % території України і постають на тлі не завжди виважених постсоціалістичних перетворень, зниження якісних і кількісних показників економічного розвитку, нагромадження кризових явищ у різних сферах народного господарства. Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих, еколого-економічних та науково-технічних зон. 4. Сьогодні основними складовими вирішення практичних питань організації діяльності вільних зон є: методична база для обґрунтування структури й функції зон різних типів; формування органів господарського розвитку й управління СЕЗ, включаючи питання їх організації, структури, розмежування повноважень та реорганізацій; організація спеціального режиму митного контролю; здійснення моніторингу діяльності СЕЗ; обґрунтування фінансової та податкової політики держави щодо СЕЗ; організація взаємодії СЕЗ з місцевими органами влади й управління. 5. Для посилення позитивного впливу СЕЗ на розвиток регіональних економік Україні доцільно здійснити такі заходи: знизити податок на прибуток та його переказ за кордон; збільшити строки вивільнення від сплати податків; надавати податкові кредити; уможливити прискорену амортизацію основних виробничих фондів; створити, прийняти та опублікувати “Каталог пріоритетних господарських об’єктів для залучення іноземних капіталовкладень”; зробити адміністрації СЕЗ єдиним керівним органом для суб’єктів СЕЗ; виключити територію СЕЗ із митної території, доцільність чого підтверджується досвідом США, Англії, Італії, Болгарії, Туреччини та інших країн; на законодавчому рівні запровадити механізм поєднання доступу фірм СЕЗ до внутрішнього ринку з відповідним збільшенням закупівлі ресурсів, вироблених на місці, тобто поєднання функції переробки імпорту з чимось на зразок гнучких правил включення до складу продукції місцевих ресурсів; доцільно запровадити системи винагород за такими критеріями, як кількість створених робочих місць, частка використовуваних місцевих ресурсів (у відсотках) і обсяг передачі технології; створити комітет з організації СЕЗ, підзвітний тільки Президенту України, а також виконавче агентство, яке займатиметься плануванням та виконанням програми з формування СЕЗ і відповідатиме за проблеми, що виникатимуть під час реалізації програми . 6. Доцільно створити точкову зовнішньоторговельну зону (ЗТЗ) у м. Черкаси на території річкового порту терміном на 30 років. У разі її створення збільшиться прибуток порту, з’являться додаткові кошти для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, зростуть обсяги товарообігу, розшириться асортимент послуг. А більше того що ж до бюджету: значно зменшаться його видатки порівняно з надходженнями; зростуть прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами і від послуг для моряків та іноземних спеціалістів (готелі, харчування, дозвілля та відпочинок, медичне обслуговування тощо). 7. Для проведення економічного експерименту доцільно створити міжнародний еколого-економічний регіон (зону) на базі господарського комплексу річки Дніпро терміном до 30 років. Цей проект тільки в межах України дасть такий ефект: у цілому річкові порти щорічно отримуватимуть близько 1 млн. дол. США прибутку, до 1,5 млн. дол. США за рік для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, і щороку цей показник збільшуватиметься; надходження до бюджету – не менше 600 000 дол. США щорічно; обсяги товарообігу зростуть утричі і далі збільшуватимуться; введення в портах додаткових послуг; поліпшення екологічної ситуації на р. Дніпро; спрямування додаткових фінансових ресурсів на закупівлю безвідходних, екологічно безпечних та інших високих технологій у галузі охорони природи. Бюджет матиме такі вигоди: прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами; надлишковий прибуток від надання послуг морякам та іноземним спеціалістам (готелі, харчування, дозвілля і відпочинок, медичне обслуговування тощо); зникне необхідність у фінансуванні будівництва та реконструкції очисних споруд, водопровідно-каналізаційних мереж та систем зворотного водопостачання, повного знищення скидів, які надходять у річку з цих систем . 8. Створення в адміністративних межах міста Черкаси з метою експерименту еколого-економічного регіону (зони) терміном на 30 років забезпечить: розвиток міста завдяки зосередженню ресурсів на досягненні тієї мети, для якої створено зону; прибутки суб’єктів зони у гривнях і твердій валюті як від експорту товарів і послуг, так і через іноземні інвестиції; виплати, податки та орендну плату від компаній, які діятимуть у зоні; доходи від робочої сили, що працює в зоні; прибутки від зворотних зв’язків, які розвиватимуть компанії, розміщені за межами зон; додаткові прибутки від транспорту, страхування, експедиторської діяльності та портових підприємств за рахунок збільшення товарообігу; всебічну активізацію діяльності в місті і розширення економічної взаємодії з іншими регіонами країни; вплив зони на місцеві общини, що сприятиме поширенню духу підприємництва та активізацію розвитку нових професій і know-how; заохочення економічних ініціатив; розширення зовнішньоторговельних операцій і створення джерела валютних надходжень; побудову очисних споруд, застосування безвідходних і ресурсозберігаючих технологій; здійснення утилізації відходів; зменшення забруднення навколишнього середовища; упровадження прогресивних, екологічно удосконалених технічних процесів, матеріалів, обладнання, локальних систем очищення стічних вод та інших екологічних систем. |