Анотація до роботи:

Жданько А. М. Світоспоглядання М. А. Римського-Корсакова і поетика його музичного театру. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Спеціальність 17.00.01 – Теорія та історія культури – Харківська державна академія культури. – Харків, 2006.

“Світоспоглядання” безпосередньо пов'язане з цілісним інтелектуально-емоційним сприйняттям світу і ставленням до нього, а тому має естетичне забарвлення. Проаналізована з цих позицій багатогранна діяльність М. Римського-Корсакова постала віддзеркаленням особистості композитора як мислителя особливого типу, що тяжіє до інтуїтивного пізнання світу в його нерозчленованості і співприродності людині. Цільність світоспоглядання композитора відбилася на властивих йому смислоутворюючих чинниках, які означуються за допомогою “космосу”, “гри”, “повсякденного” та “святкового”. Рівнем художнього тексту, відповідним космосу, визначається поетика музичного театру, що трактується як особливий тип синтезу мистецтв. На противагу домінантності музично-словесного чинника в оперному мистецтві, у творчості М. Римського-Корсакова виникає взаємодія звукових і візуальних уявлень, котрі втілюються іманентно музичними засобами. Такий тип художнього синтезу зумовлений пізнавальною моделлю притаманною композитору. Тому поетика його музичного театру визначається як поетика споглядання. Гра характеризується універсальним принципом організації оперного твору. Повсякденне і святкове розглядаються як парні поняття, що акцентують онтологічний та естетичний сенс буття в його безпосередньо життєвому вимірі.

Наукові результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Завдяки розмежуванню понять “світоспоглядання” та “світогляд” М. Римський-Корсаков охарактеризований як мислитель особливого типу; він пізнає світ інтуїтивним шляхом, унаслідок чого виникає цілісність уявлення про суть всесвіту.

2. Оскільки світоспоглядання безпосередньо є пов’язаним з цілісним інтелектуально-емоційним відношенням до світу, воно набуває естетичного забарвлення та є більш органічним для творчої особистості у порівнянні зі світоглядом.

3. За допомогою цього поняття розкрилася нова грань творчої особистості М. Римського-Корсакова як національного митця, чиє сприйняття та розуміння світу типологічно споріднені з розумінням російських мислителів Х1Х – початку ХХ століть, що створили так звану “російську ідею” та пов'язані з духовним відродженням межі сторіч.

4. У якості опосередковуючої ланки між світоспоглядальним концептом та явищами мистецтва було створено систему культурологічних категорій з подальшим знаходженням відповідних їм принципів та прийомів оперного жанру.

5. Конкретизація світоспоглядальних уявлень М. Римського-Корсакова шляхом введення до музикознавчого обігу понять космосу, гри, повсякденного і святкового дозволила встановити іманентно музичні явища, що відображають цілісний (світоспоглядання) погляд на світ і способи його осягнення: синтез візуально-живописного і звукового; подієве, а не фонове трактування сцен-дійств і симфонічних картин; акцентування просторових уявлень; послідовно впроваджуваний принцип симетрії; пластичність мелодичного малюнка; звернення до ритуально-обрядових форм; прояв комбінаторики на всіх рівнях художнього тексту; обігрування ходових прийомів оперного жанру з метою повернення їм первісної естетичної цінності.

6. Світобачення М. Римського-Корсакова зумовило створення специфічної поетики музичного театру, а саме: поетики споглядання, що базується на синтезі візуально-пластичних та інтонаційно-звукових уявлень в оперному творі.

7. Апробований у дисертації алгоритм дослідження – від визначення типу ставлення композитора до світу, через систему категорій культурологічного характеру до музикознавського аналізу – дозволяє осмислити музичний твір як носій пізнавальної моделі, що притаманна автору, не у вигляді аналогій, а на міцному грунті наукового знання. Таким чином, теза про безпосереднє відображення в оперних творах М. Римського-Корсакова характерного для композитора світоспоглядання, що висунута у дисертаційному дослідженні, набуває аргументованого ствердження.

Публікації автора:

1. Жданько А. Н. Целостность миросозерцания и созерцание мировой целостности: к проблеме “космизма” Н. А. Римского-Корсакова // Питання організації художньої цілісності музичного твору: Зб. наук. ст. – Наук. вісн. НМАУ ім. П. І. Чайковського. – Вип. 51. – К., 2005. – С. 216-217.

2. Жданько А. Н. Миросозерцание Н. А. Римского-Корсакова: “пантеизм” или “космизм”? // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство: Зб. наук. ст. – Київ. держ. вище муз. уч-ще ім. Р. М. Глієра.– Вип. 15. – К., 2004. – С. 144-152.

3. Жданько А. М. Р. Вагнер в епістолярній та критичній спадщині М. А. Римського-Корсакова // Культура України : Зб. наук. пр.– Вип. 13: Мистецтвознавство . Філософія. – Х.: ХДАК, 2004. – С. 242-254.

4. Жданько А. Н. Поэтика оперних призведений Н. А. Римского-Корсакова и некоторые особенности русской графики последней трети Х1Х-начала ХХ в.в. // Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури: Зб. наук. пр. – Х.: Основа, 2004. – С.144-154.

5. Жданько А. Н. “Повседневное” и формы его проявления в оперных произведениях Н. А. Римского-Корсакова ( на примере “Майской ночи” и “Ночи перед Рождеством”) // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. пр. вузів худож.-буд. профілю України і Росії. – Х.: ХХПІ, 2004. – Вип. 5-6 ; 2005.– Вип. 1-3. – С. 122-126.

6. Жданько А. Н. Многогранник деятельности Н. А. Римского-Корсакова в фокусе его мировоззрения // Вісн. Міжнар. слов‘ян. ун-ту.–Х., 2005.– Т. 8: Мистецтвознавство, № 1. – С. 17-21.

7. Жданько А. М. Музично-сценічний “космос” як категорія світоспоглядання М. А. Римського-Корсакова // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: Тези доп. на Міжнар. наук. конф. – Х.: ХДАК, 2003. – С. 191-192.