Політичний та науковий світогляд В.Левинського формувався в період становлення українського політичного руху на основі ідейних впливів європейської соціал-демократії, зокрема австромарксизму, політичних поглядів і діяльності М.Драгоманова, І.Франка, представників українського соціалістичного руху Східної Галичини та Наддніпрянщини. Наукові підходи В.Левинського до з’ясування природи і характеру соціалізму як політичної ідеології стали певним етапом у розвитку теоретичних засад соціал-демократії в українській суспільно-політичній думці початку ХХ століття, відіграли важливу роль у поширенні соціалістичних ідей на українських землях. В.Левинського по праву можна вважати одним із перших дослідників історії становлення та розвитку українського соціал-демократичного руху. На високому ідейно-теоретичному рівні він доводив, що процес формування української соціал-демократії мав об’єктивний, закономірний характер, був зумовлений трансформацією українського суспільства внаслідок розвитку капіталістичних відносин, ідейним впливом соціалістичних доктрин, організаційним становленням перших українських політичних партій. Базовими цінностями української соціал-демократії В.Левинський вважав соціальне визволення, соціальну рівність, справедливість, свободу і демократію. Він відстоював ідею необхідності утвердження демократії, її основних критеріїв і цінностей як фактора суспільного поступу, розглядав існуючі суспільні та державні інститути як інструментарій для отримання соціалістами політичної влади й здійснення соціалістичних перетворень. В.Левинський був одним із перших українських соціал-демократів, хто вважав об’єктивною закономірністю творення “різних типів соціалізму”, формування “національного обличчя” української соціал-демократії. Він теоретично обґрунтував і намагався практично реалізувати курс на встановлення рівноправних відносин у політико-організаційній сфері між українською та польською соціал-демократією і розвиток самостійної української соціал-демократичної партії на національній платформі. Виходячи із специфіки стратифікації українського суспільства, В.Левинський наголошував на необхідності врахування соціал-демократами своєрідності аграрних відносин і відповідного застосування найбільш притаманних до цих умов методів вирішення земельних проблем поневоленого народу. Задовго до більшовицького перевороту він твердив, що розв’язання земельного питання в українському селі можливе тільки на економічній основі, і політичними чи адміністративними методами прискорити процес його вирішення неможливо. Визначальною рисою політичної і наукової позиції В.Левинського була впевненість у необхідності поєднання соціальної та національної ідей у справі творення української національної держави. Він був переконаний, що перспективи національно-державницького життя України пов’язані з розвитком і утвердженням соціал-демократії, тому боротьба за соціальне та національне визволення поневоленого народу повинна мати синхронний і взаємозалежний характер. Повноцінний розвиток нації та здійснення соціальних ідеалів можливі тільки у власній державі, що повинна забезпечити не лише умови для вільного національного розвитку, але й відповідні соціальні права та гарантії. |