Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології


Гриневич Владислав Анатолійович. Суспільно-політичні настрої населення України у роки Другої світової війни. : Дис... д-ра наук: 23.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України у роки Другої світової війни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Київ, 2008.

У дисертації на основі широкого кола джерел та літератури комплексно досліджено суспільно-політичні настрої і моральний стан населення України у роки Другої світової війни. Розглядаються механізми впливу політичних інститутів і процесів на формування суспільно-політичних настроїв, з’ясовуються особливості сталінської національної політики та пропаганди воєнної доби у контексті політичних оцінок населення, участь партійно-радянської і творчої еліт у формуванні ідеологічної моделі українського радянського патріотизму. Розглядаються причини, масштаб, форми опору українського населення тоталітарному режиму. Обґрунтовуються теоретико-методологічні засади вивчення громадської думки та суспільно-політичних настроїв в умовах тоталітаризму, сформульовано перспективні напрями подальшого вивчення наукової проблеми.

Внаслідок проведеного дослідження встановлено, що усталені в радянській історіографії політико-ідеологічні тези про „морально-політичну єдність радянського народу” напередодні та у роки Великої вітчизняної війни, про „беззастережну віру радянських людей в ідеали комунізму, їх відданість комуністичній партії” не відповідали реальній дійсності. Аналіз значного комплексу різних груп джерел, у тому числі архівних документів, засвідчує, що українське суспільство зустріло Другу світову війну значною мірою розколотим. Спектр суспільно-політичних настроїв, що існували в цей період, був досить широким: від повної аполітичності, соціальної пасивності – до пасивних і активних форм підтримки/опору заходам сталінського режиму.

Більшовицькій владі не вдалося сформувати в УРСР гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю. Переважно селянська за своїм соціальним складом Україна, яка пережила в 1930-х роках колосальну за масштабами і наслідками гуманітарну катастрофу – голодомор, жертвами якої стали не менше 3,5 млн осіб, лишалася в сталінській імперії потенційно „слабкою ланкою”. Комуністична ідеологія не закріпилася серед широких верств населення України, а у середовищі селянства продовжувала панувати приватновласницька психологія, виступаючи альтернативою державній ідеології.

В СРСР та УРСР, паралельно з офіційними, існували такі „альтернативні” канали отримання населенням інформації, як чутки, анекдоти, анонімні листи і т. ін. Суспільно-політичні погляди в українському суспільстві відносно значущих подій внутрішньої і зовнішньої політики далеко не завжди співпадали з офіційною позицією Кремля. Хоча висловлювання поглядів альтернативних владним було вкрай небезпечним, такі думки перманентно існували, постійно артикулювалася і були присутніми у свідомості людей. Відтак, можна стверджувати, що в Україні існувала множинна, плюралістична громадська думка, яка відбивала доволі широкий спектр суспільно-політичних поглядів. Ця громадська думка існувала передовсім в усній формі, подекуди висловленої пошепки та у вигляді чуток. Однак вона відбивала альтернативні політичні ідеї, включно такі, що асоціювалися з популістськими, ленінськими, троцькістськими, антикомуністичними, фашистськими та ін., які циркулювали в суспільстві.

Суспільно-політичні погляди в Україні напередодні німецького вторгнення визначалися кількома основними чинниками. По-перше, не сприйняттям значною масою населення більшовицької, комуністичної ідеології та сталінської влади, по-друге, що не менш важливо, вкрай низьким рівнем життя в СРСР. Прихильність до сталінського режиму виявляли чисельно невеликі, проте впливові, активні і помітні групи населення, зокрема, комунізована і русифікована молодь великих міст, пролетарські висуванці, деякі обрані групи робітників, як, наприклад, стахановці, і передовсім, партійна, радянська і військова еліти. Саме серед цих груп можна було знайти тип тієї „нової радянської людини”, яку прагнула виховати влада, але цей сегмент радянського суспільства в Україні був доволі не численним.

Радянська влада, яка з часів революції й громадянської війни перманентно знаходилася в кризовому стані та значною мірою вичерпала свій морально-ідеологічний ресурс, намагалася укріпити свою легітимність. На посилення лояльності населення було націлене прискорене формування нової радянської соціальної ідентичності – радянського патріотизму, який значно відрізнявся
від того вузькокласового взірця революційного патріотизму, що пропагувався
у 1920-х рр.

Період 1939-1940 рр. позначився різким погіршення умов життя у зв’язку з економічними негараздами, спричиненими вступом СРСР у Другу світову війну (товарний дефіцит, продуктова криза, черги і т. ін.) та „новими-старими” аграрними заходами радянської влади. Запровадження „драконівських законів” щодо посилення дисципліни в країні та крайнощі „другої хвилі колективізації” кінця 1930-х – початку 1940-х рр. ще більше поглибили прірву між сталінською владою і українським суспільством.

Приєднання до СРСР напередодні німецького вторгнення західноукраїнських областей в цілому схвально було зустрінуте українським суспільством. Однак суспільно-політичні настрої місцевого населення за короткотермінове радянське правління зазнали стрімкої еволюції: від виявів радості через визволення від польського панування – до не сприйняття й різкого засудження брутальної політики радянізації і масових репресій.

Перші місяці війни нацистської Німеччини проти СРСР засвідчили кризу лояльності до сталінського режиму в Україні. Декларована пропагандою морально-політична єдність країни рад виявилася позірною. Українське суспільство зустріло війну політично розколотим, при чому поважна його частина демонструвала або відверто вороже, або індиферентне ставлення до сталінської влади, що за умов війни не мало суттєвої різниці. На загал масово-політичні настрої у 1941 р., чи аффективно-когнитивна сигнальна реакція населення, як цей стан називають соціальні психологи, в період заміни радянської влади німецькою визначалася очікуванням. Для значної маси населення, передовсім селян, німецька альтернатива відкривала певні надії на зміну життя на краще.

Низький морально-політичний стан армії та суспільства в 1941 р. став однією з вагомих причин катастрофи 1941 р, негативно вплинув на ефективність кампаній військової мобілізації та евакуації. Лише під час битви за Москву шляхом апеляції до російського патріотизму-націоналізму сталінській владі
в решті-решт вдалося повернути довіру і лояльність до себе більшої частини російського населення. Натомість в Україні посиленню ностальгічних настроїв за радянською владою і полегшення процесу її ре-легітимації, посприяло жорстоке німецьке панування. Саме гітлерівський націонал-соціалізм сформував у населення тверде переконання, що існує влада, гірша за сталінську.

Після повернення радянської влади ідеологічний тиск поновився, набувши інших форм. Замість інтернаціональної комуністичної риторики, українському суспільству стали пропонувати російські патріотичні моделі. Одним з методів легітимації сталінської влади в Україні став також „проект” формування українського радянського патріотизму. Активну участь у ньому брали як партійно-радянська, так і творча еліти УРСР. Культурницький, етнічний націоналізм творчої еліти і державницький “громадянський” націоналізм партократії на загал доповнювали один одного, адже по суті обидва формували українську ідентичність через визнання української державності, її етнічних кордонів, власної культури і історії, хоча і в межах єдиної великої батьківщини. Однак цей „проект” виявився доволі суперечливим, позаяк за умов панування в радянській ідеології і пропаганді російського націоналізму український радянський патріотизм виявився загнаним у прокрустове ложе малоросійства, характерними рисами якого були почуття неповноцінності і меншовартості.

Переможне завершення війни, що сталося також завдяки участі мільйонів українців – воїнів Червоної армії, партизанів та робітників тилу, а також вихід України на міжнародну арену, об’єднання українських земель в єдиній державі, обмежені поступки національним почуттям українців – все це об’єктивно сприяло зростанню патріотичних почуттів серед українців на сході України. Між тим, на заході, національно-визвольний рух проти сталінського панування, який почав розгорятися в роки війни, досяг свого апогею саме у період повернення сталінської влади в Україну.

Український національно-визвольний рух, репрезентований ОУН і УПА, засвідчив наявність в Україні потужного опору сталінському режиму. Головним завданням цього руху було досягнення самостійності України. У боротьбі з цією опозицією радянська влада задіяла широкий комплекс військово-політичних, економічних та ідеологічних заходів. Специфічною особливістю боротьби стало, також, використання у придушенні повстанського опору і радянізації Західної України східних українців, що породило настрої протистояння між „східняками” і „західняками”.

Перемога у війні легітимізувала сталінську владу в Україні. Однак переможної ейфорії в українському суспільстві, яке опинилося наприкінці війни у вкрай тяжких соціально-економічних умовах та піддавалося перманентним репресивним „чисткам” від колаборантів та „українських буржуазних націоналістів”, на загал не спостерігалося.

Публікації автора:

Індивідуальна монографія

1. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни. (1939-1945 рр.) / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень імені
І.Ф. Кураса. – К., 2007. – 520 c.

Рецензії:

Кучер В. Новий погляд на українське суспільство у роки Другої світової війни // Бористен. – 2007. – № 10. – С. 8.

Костилєва С. Книга про малодосліджене українське суспільство часів Другої світової війни // Студії з архівної справи та документознавства. – 2007. – Т.15. – С. 221-222.

Книги у співавторстві

2. Історія українського війська (1917 – 1995) / Упоряд. Я.Дашкевич. Автор. колектив: В.Гриневич, Л.Гриневич, Б.Якимович та ін. – Львів: Вид-во «Світ», 1996. – 840 с. (Авторський текст на с. 332-467).

3. Військове будівництво в Україні у ХХ столітті: історичний нарис, події, портрети / Редкол.: О.І.Кузьмук (голова) та ін. Автор. колектив: О.І.Уткін, В.Г.Бережанський, В.В.Бринцев, В.І.Горєлов, В.А.Гриневич та ін. – К.: Видавничий дім «Ін ЮРЕ», 2001. – 448 с. (Авторський текст на с. 136-139,
141-151, 194-203).

4. Політична історія України. ХХ ст. У 6 т. / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень. Редкол.: І.Ф.Курас (голова), Ю.І.Шаповал та ін. – Т. 4: Україна у Другій світовій війні (1939-1945) / Автор. колектив: В.І.Кучер, В.А.Гриневич, В.С.Коваль. – К.: Вид-во «Ґенеза», 2003. – 584 с. (Авторський текст на с. 63-304).

5. Українське „постголодоморне село” напередодні війни // Голод 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки / НАН України. Ін-т історії України. Редакц. рада: В.А.Смолій (голова), І.М.Дзюба та ін. Автор. колектив: С.І.Білокінь, О.М.Веселова та ін. – К.: Вид-во «Наукова думка», 2003. – 887 с. (Авторський текст на с. 720-735).

6. Україна і Росія в історичній ретроспективі. Нариси в 3-х томах / НАН України. Ін-т історії України. Редакц. рада: В.А.Литвин (голова), Л.В.Губерський, І.М.Дзюба та ін. – Т. 2: Радянський проект для України / Автор. колектив: В.А.Гриневич, В.М.Даниленко, С.В.Кульчицький, О.Є.Лисенко. – К.: Вид-во «Наукова думка», 2004. – 528 с. (Авторський текст на с. 123-165,
184-179, 226-282, 334-396).

7. Україна: політична історія. ХХ – початок ХХІ ст. / НАН України. Ін-т історії України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень. Редакц. рада: В.Литвин (голова) та ін.; Редкол: В.Смолій, Ю.Левенець (співголови) та ін. Автор. колектив: В.Баран, О.Бойко, В.Верстюк, С.Віднянський, В.Греченко, В.Гриневич та ін. – К.: «Парламентське вид-во», 2007. – 1027 с. (Авторський текст на с. 665-756).

8. Україна: Хроніка ХХ століття. Довідкове видання. Рік. 1939 / НАН України. Ін-т історії України. Редакц. рада: В.М. Литвин (голова) та ін.; Редкол: В.А.Смолій (голова), С.В.Кульчицький та ін. – К., 2007. – 227 с. (Авторський текст на с. 7-227).

Статті у наукових виданнях

9. Утворення Наркомату закордонних справ у роки Другої світової війни: проекти і реалії // Український історичний журнал. – 1995. – № 3. – С. 35-46.

10. Акт 30 червня 1941; Бандера; Бандерівці; “Возз’єднання українських земель в єдиній Українській державі”; Герасименко В.П.; Донбаські оборонні й наступальна операції 1941-1943; Кубійович В.; Роланд; Служба безпеки ОУН-Б // Малий словник історії України. – К., 1997. – С. 39, 51-52, 93, 110-111, 137-138, 224, 342, 367-368.

11. Українські етнічні землі. Українська державна та етнічна символіка // Походження, побут та культура українського народу. Навч. посібн. для слухачів і курсантів / Київський Ін-т Військово-повітряних сил. – К.,1997. – С.42-52, 97-114.

12. Боротьба Червоної армії з курганами – пам’ятниками в Західній Україні в 1944 р. // Розбудова держави. – 1997. – № 4. – С. 47-49.

13. До питання про діяльність ОУН у Червоній армії в роки Другої світової війни // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України.
Ін-т історії України. – К., 1997. – Вип. 1. – С. 201-217.

14. Українсько-єврейські відносини в “Короткій історії України” Андреаса Каппелера // Історіографічні дослідження в Україні / НАН України. Ін-т історії України. – К., 1998. – Вип. 8. – С. 160-173.

15. До питання про історіографію участі євреїв в Червоній армії у роки Другої світової війни // Запорожские еврейские чтения. – Запорожье, 1998. – Вип. 2. – С. 68-71.

16. Jewish Studies in Ukraine, 1991-1999 // in The Jews of the Soviet Union in Transition. – #4 (19). – Jerusalem 2000. – P. 277-285 (In Hebrew).

17. Українські німці у Другій світової війни (1939-1945) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень. – К., 2000. – Вип. 14. – С. 153-166.

18. Відлуння голодомору 1932-1933 рр. та антиколгоспні настрої в Червоній армії напередодні та під час “визвольних походів” 1939-1940 рр. // Голод-геноцид 1933 року в Україні: історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків. Міжнародна науково-теоретична конференція. (Київ, 28 листопада 1998 р.). Матеріали. – К.;
Нью-Йорк, 2000. – С. 421-432.

19. Радянська влада та євреї Північної Буковини: до проблеми взаємовідносин у першій половині 1944 р. // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2000. – Вип. 10. – С. 87-99.

20. До питання про сепаратні контакти між СРСР і Німеччиною в роки Другої світової війни // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2002. – Вип. 6. – С. 439-449.

21. Сталінська модифікація ідеології радянського патріотизму наприкінці 30-х – на початку 40-х років ХХ ст. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2002. – Вип. 8. – С. 356-369.

22. Про історію творення та політико-ідеологічне звучання державних гімнів СРСР та УРСР // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2003. – Вип. 9. – С. 295-312.

23. Державний терор як засіб легітимації радянської влади в Західній Україні // Геноцид українського народу: історична пам’ять та політико-правова оцінка. Міжнародна науково-теоретична конференція. (Київ, 25 листопада
2000 р.). Матеріали. – К.; Нью-Йорк, 2003. – С. 445-467.

24. Напад Німеччини на СРСР і криза лояльності сталінському режиму
в Україні // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України.
Ін-т історії України. – К., 2003. – Вип. 7, ч. ІІ. – С. 100-115.

25. Від пролетарського інтернаціоналізму до російського націоналізму: метаморфози сталінської політики та ідеології в роки війни Німеччини проти Радянського Союзу 1941-1945 рр. // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 8, ч. ІІ. – С. 101-117.

26. Червона армія у війнах і військових конфліктах 1939-1940 рр.: військово-політичні, ідеологічні та соціально-психологічні аспекти // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 10. – С. 340-371.

27. Хрущов як творець українського радянського патріотизму у роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 11. – С. 483-493.

28. До питання про український радянський культурницький націоналізм у роки німецько-радянської війни 1941-1945 рр. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2004. – Вип. 12. – С. 345-370.

29. Червона армія у війнах і військових конфліктах 1939-1940 рр.: за лаштунками “визвольних походів” // Сучасність. Література, наука, мистецтво, суспільне життя. – 2004. – № 11. – С. 95-103; № 12. – С. 99-109.

30. Катастрофа 1941 // Фоruм. Russian-Canadian Magazine. – 2004. – № 4. – С. 4-8.

31. З історії формування українського радянського патріотизму у роки радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць. – К., 2005. – Вип. 13. – С. 419-433.

32. Реакція українського суспільства на радянсько-німецьке зближення і початок Другої світової війни. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2005. – Вип. 14. – С. 421-432.

33. Великий український народ – молодший брат великого російського народу: творення моделі українського радянського патріотизму в роки Другої світової війни 1939-1945 рр. // Сучасність. Література, наука, мистецтво, суспільне життя. – 2005. – № 5. – С.61-83.

34. Зміни радянської зовнішньої політики, „визвольні походи” Червоної армії 1939-1940 рр. в оцінках населення УРСР // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2005. – Вип. 9, ч. І. – С. 312-333.

35. Історія Другої світової війни у сучасній історіографії та політичній боротьбі // Український гуманітарний огляд. – К.: Вид-во «Критика», 2005. – Вип. 11. – С. 9-29.

36. Міт війни і війна мітів // Критика. – 2005. – № 5. – С. 2-8.

37. Сталінська національна політика щодо національних меншин у роки Другої світової війни 1939-1945 рр. // Друга світова війна і доля народів України. Всеукраїнська наукова конференція (Київ, 23-24 червня 2005 р.). Матеріали / Державний комітет України у справах національностей та міграції. Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАНУ. Ін-т історії України та ін. – К.: Вид-во «Сфера», 2005. – С. 182-187.

38. Military Conscriptions of the Ukrainians for the Red Army Carried Out during the Last Period of the Soviet-German War (in Latvian) // Latvijas Kara Muzeja Gadagramata. – Riga. – 2005. – № VI. – Р. 155-164.

39. Der Zweite Weltkrieg im Bewusstsine der Gesellschaft // Wostok. – 2005. Sommer. – № 2. – S. 38-42.

40. Gespaltene Erinnerung. Der Zweite Weltkrieg im ukrainischen Gedenken // Osteuropa. 2005. April-Juni. – #55 Jahrgang. Heft 4-6. – S. 88-102.

41. Расколотая память: Вторая мировая война в историческом сознании украинского общества // Память о войне 60 лет спустя: Россия. Германия, Европа. – М.: Изд-во «Новое литературное обозрение», 2005. – С. 419-435.

42. Формування сталінської моделі радянського патріотизму напередодні Другої світової війни 1939-1945 рр. // Наукові записки Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, 2006. – Вип. 29. – С. 149-164.

43. Підводна частина айсберга: роль Червоної армії у боротьбі з українським повстанським рухом (1944-45) // Україна модерна / Львівський нац. ун.-т ім. Івана Франка. І-т історичних досліджень. – Київ-Львів: Вид-во «Критика», 2006. – Число 10. – С. 107-139.

44. У пошуках українського радянського патріотизму // Сучасність. Література, наука, мистецтво, суспільне життя. – 2006. – № 5-6. – С. 76-117.

45. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни: історіографічні нотатки // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. праць / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2007. – Вип. 16, ч. 1. – К., 2007. – С. 405-434.

46. Змагання переможців // Критика. – 2007. – № № 1-2. – С. 30-33.