Соціально-економічний розвиток країн Центрально-Східної Європи активізує значення прикордонних реґіонів, які в умовах європейських інтеґраційних процесів розглядаються як важливий чинник міждержавного співробітництва. Суспільно-географічне дослідження прикордонних територій Польщі найбільш доцільне на рівні воєводств, оскільки саме тут наявні відповідні інституції, що займаються управлінням і безпосереднім здійсненням процесів транскордонної співпраці. Об’єктивною підставою прикордонного співробітництва Польщі та України є подібність природно- та історико-географічних умов, що зумовлює однотипність галузево- та територіально-функціональної структур господарства. З огляду на нижчий, порівняно з іншими реґіонами Польщі й України, рівень індустріалізації важливим напрямом прикордонного співробітництва Підкарпатського воєводства є сільське господарство та інші галузі, функціонально пов’язані з ним. Сільське господарство – генетична і функціональна першооснова агропромислового комплексу – об’єднання галузей з виробництва, переробки сільськогосподарської продукції та доведення її до кінцевого споживача, а також агробізнесу як виду економічної діяльності стосовно виробництва сільськогосподарської продукції, переробки її продуктової частини, зберігання та доведення до споживача. Суспільно-географічне дослідження сільського господарства реґіону включає аналіз системи чинників його розвитку і функціонування, вивчення галузево-, територіально-функціональної та інституціональної структур та розробку рекомендацій щодо їх оптимізації. Традиційний алгоритм суспільно-географічного дослідження сільського господарства прикордонного реґіону доповнюється розглядом специфіки міждержавного співробітництва у цій сфері суспільного виробництва. У системі чинників природно- та суспільно-географічного характеру, що впливають на розвиток сільського господарства Підкарпатського воєводства, найважливішими є економіко-географічне положення, рельєф, агрокліматичні ресурси, ґрунти; рівень урбанізації й особливості сільського розселення; рівень соціально-економічного розвитку і структура господарства; історичні та соціально-психологічні особливості населення. Галузево-функціональна структура сільськогосподарського виробництва – це склад, співвідношення, взаємозв’язки його основних галузей та підгалузей, насамперед рослинництва і тваринництва. Вона зумовлена сформованою тут системою землеробства і тваринництва, що своєю чергою визначається природно-, історико-, суспільно-географічними особливостями території. Дослідження галузево-функціональної структури сільського господарства можливе на основі аналізу обсягу і структури реалізованої продукції, структури зайнятості населення, структури аграрного землекористування та умовного поголів’я сільськогосподарських тварин, співвідношення окремих видів господарства за формою власності, за виробничим забезпеченням. У результаті проведеного дослідження встановлено, що сільське господарство Підкарпатського воєводства має рослинницько-тваринницький виробничий напрям зі спеціалізацією на зерновому господарстві, картоплярстві, буряківництві, частково овочівництві та садівництві, а також молочно-м’ясному скотарстві, свинарстві, частково вівчарстві та птахівництві. Територіально-функціональна структура сільського господарства – це склад, співвідношення та взаємозв’язки його окремих гео-просторових підсистем. Вона визначається спеціалізацією і територіальним розвитком сільського господарства. При визначенні спеціалізації сільського господарства Підкарпатського воєводства враховувалися показники сільськогосподарського землекористування, а також питомої ваги продукції рослинництва і тваринництва у групі господарств, що її реалізують. За подібністю сільськогосподарського розвитку на основі методу багатовимірного аналізу виділено сім сільськогосподарських субреґіонів: північний (Стальововольсько-Кольбушівський), північно-західний (Тарнобжезький), західний (Мєлєцько-Дембіцький), центральний (Ряшівський), східний (Перемисько-Любачівський), південний (Ясельсько-Сяноць-кий), південно-східний (Бещадський). Трансформаційні процеси в економіці воєводства вимагають чіткого територіального виокремлення, а також часткової зміни сформованих типів господарства. Це можливе на основі поглиблення сільськогосподарської спеціалізації у рівнинній, розвитку рекреаційно-сільськогосподарської діяльності – в гірській частинах воєводства за умови повсюдного забезпечення екологічної рівноваги і сталого розвитку господарства. Поглиблення міждержавного співробітництва в аграрній сфері у перспективі зумовить формування транскордонних сільськогосподарських районів. Транскордонний сільськогосподарський район – міждержавний реґіон зі збалансованим розвитком сільськогосподарських, переробних підприємств, інфраструктурних та управлінсько-регуляторних інституцій. Прикладом такого реґіону може стати Підкарпатське воєводство і Львівська область, апробація економічного співробітництва яких здійснюється у рамках Карпатського єврореґіону, а також двосторонньої угоди. | 