У дисертаційній роботі виконано дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону. На підставі проведених на прикладі Львівської області досліджень отримано такі висновки та результати: 1. Якість життя населення є новою категорією для національної суспільно-географічної науки. Відповідно, актуальним питанням є обґрунтування якості життя населення як об’єкта дослідження суспільної географії та розробка науково-теоретичних і методичних основ її дослідження із використанням головних положень інших наук, які мають значно більший досвід подібних досліджень. 2. Здійснений аналіз підходів до розуміння змісту категорії “якість життя населення” та її місця серед інших суміжних понять засвідчив необхідність відходу від вузького тлумачення цієї категорії з економічних позицій. Встановлено, що якість життя населення є інтегральною характеристикою розвитку суспільства загалом та окремо взятої людини, охоплюючи весь вимір суспільного буття. Тому оцінювання якості життя населення необхідно здійснювати з урахуванням сукупної дії геопросторово організованих чинників із побудовою такої компонентної структури цієї категорії, яка враховуватиме найрепрезентативніші характеристики з усієї системи геосфер “суспільство-природа”. Це можливо з позиції суспільно-географічного підходу, вироблення якого має стати одним із пріоритетних завдань суспільної географії на сучасному етапі її розвитку. 3. Якість життя населення є надзвичайно широким і багатогранним поняттям, що стосується усіх сфер людського існування і характеризується якісними й кількісними показниками. У суспільній географії доцільно розглядати якість життя населення як можливість людей під дією окремих геопросторово організованих чинників задовольняти власні потреби та інтереси (фізичні, економічні, соціальні, екологічні, духовні) в умовах сталого розвитку. 4. Обґрунтовано, що якість населення у суспільно-географічному дослідженні необхідно розглядати нерозривно із середовищем проживання – як природним, так і суспільним. Запропоновано суспільно-географічну класифікацію чинників якості життя населення; головною ознакою класифікації є територіальне охоплення. Виокремлено три групи чинників – глобальні, загальнодержавні, регіональні. Виявлено, що на формування якості життя населення регіону найсуттєвіше впливають регіональні демогеографічні, соціально- й економіко-географічні та екологічні чинники. 5. За допомогою міжрегіональних зіставлень проілюстровано місце Львівської області за рівнем якості життя населення серед регіонів України. Шляхом аналізу територіальної структури критеріїв якості життя населення Львівської області виявлено певні особливості її територіальної організації. Виявлено значні територіальні відмінності за чотирма головними компонентами якості життя населення: станом здоров’я, освітнім рівнем, економічним становищем і станом навколишнього природного середовища. Детально проаналізовано кожен з виокремлених критеріїв якості життя у зв’язку з чинниками, що їх зумовлюють. За допомогою методу індексного аналізу здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за цими критеріями. Виявлено і проілюстровано на картах територіальні відмінності в соціально- й економіко-географічних чинниках якості життя населення регіону. Виконано аналітичні карти, на яких відображено територіальні відмінності в критеріях якості життя на рівні районів і міст обласного значення Львівської області. За отриманими картами виокремлено типи адміністративно-територіальних одиниць регіону за критеріями ЯЖН. 6. За допомогою індексного методу укладено інтегральну карту типізації адміністративно-територіальних одиниць області за якістю життя населення. Високі інтегральні індекси якості життя населення мають Львів, Пустомитівський, Жовківський і Стрийський райони. Найгіршою є якість життя населення Радехівського, Жидачівського і Перемишлянського районів. 7. Методом кластерного аналізу здійснено багатовимірну таксономізацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками якості життя населення. Виділено 6 типів адміністративно-територіальних одиниць, що суттєво відрізняються між собою за критеріями якості життя. І і ІІ тип районів складають міста обласного значення, ІІІ, ІV і VІ – адміністративні райони. До ІІІ і ІV типів адміністративно-територіальних одиниць зачислено 18 районів та 1 місто обласного значення; ці типи можна вважати репрезентантами якості життя населення районів Львівської області. Аналогічно І тип, що налічує 7 міст обласного значення, репрезентує якість життя населення у містах області. 8. На основі виконаних досліджень визначено перелік проблемних адміністративно-територіальних одиниць регіону за конкретними компонентами якості життя населення, для яких програму поліпшення якості життя необхідно реалізовувати першочергово. Виявлено головні напрями, за якими доцільно підвищувати якість життя населення регіону. Розроблено рекомендації щодо створення регіональної програми поліпшення якості життя населення Львівської області. Запропоновано перелік підпрограм, обов’язкових для розробки та впровадження за конкретними напрямами, що є основою поліпшення якості життя населення Львівської області. |