Анотація до роботи:

Андрієць В.Г. Судинно-тромбоцитарний гемостаз та його корекція при абдомінальній хірургічній патології у собак і свиней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2009.

Дисертація присвячена вивченню змін системи судинно-тромбоцитарного гемостазу за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней та її корекції після операцій на кишечнику і герніотомії. За результатами дослідження зазначеної системи та на підставі клінічної, ультрасонографічної, лапаро-скопічної оцінки розроблено патогенетично обґрунтовані ефективні схеми корекції запально-адгезивних процесів у травмованих серозних оболонках черевної порожнини.

Доведено, що абдомінальна патологія в собак супроводжується гіперкоагуляційним синдромом, який зумовлений дефіцитом плазмових і тромбоцитарних факторів згортання крові з посиленням антифібринолітичних властивостей тромбоцитів. При цьому піометра характеризується підгострою формою ДВЗ-синдрому з адсорбцією фібриногену і його метаболітів на тромбоцитарних мембранах та пригніченням фібринолізу. За асциту та спленомегалії адсорбувальні властивості тромбоцитів, навпаки, знижуються з розвитком дефіциту АТ-ІІІ та ФХІІІ. Кишкова непрохідність характеризується посиленням колаген- та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, активацією внутрішнього шляху гемостазу та пригніченням тканинного фібринолізу, що підвищує адгезію серозних оболонок органів черевної порожнини. При цьому після оперативного лікування кишкової непрохідності в собак гіперкоагу-ляційний синдром посилюється на 7-у добу з розвитком підгострої форми ДВЗ-синдрому.

У свиней із невправимими грижами передусім зростає швидкість агрегації тромбоцитів та знижується активність макроциркуляційного фібринолізу, які після герніотомії посилюються до формування гіперкоагуля-ційного синдрому. Водночас клініко-експериментально обґрунтовано, що застосування ацелізину після грижорозтину знижує агрегацію тромбоцитів уже з 1-ї доби, що зменшує інтенсивність гіперкоагуляційного процесу та сприяє посиленню в 6,2 раза фібринолізу, в 1,5 раза антитромбінової активності, а це зумовлює помірну фібринозну ексудацію і прискорює в 1,3 раза загоєння операційних ран.

Доведено, що застосування собакам ацелізину після операцій на кишечнику знижує адгезивно-агрегаційні властивості тромбоцитів на 3-ю добу, усуває гіперкоагуляційний синдром, посилює загальний фібриноліз та його активність у ділянках кишкових анастомозів, що зменшує частоту утворення спайок сальника до черевної стінки на 38,5 %, а петель кишечнику на 23,1 %. Крім того, додаткове внутрішньочеревне вливання метилцелюлози з умістом тіотриазоліну (1 %), ацелізину (1 %), лівоміцетину (0,5 %) знижує агрегацію тромбоцитів та гіперкоагуляцію вже з першої доби, що в 1,8 раза прискорює загоєння операційних ран та на 80 % зменшує частоту післяопераційного спайкоутворення.

1. У дисертації експериментально й теоретично обґрунтовано патогенетичну роль судинно-тромбоцитарного гемостазу та його корекцію за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней, що є новим у розв’язанні проблеми післяопераційних спайок внутрішніх органів. Доведено, що посилення агрегації тромбоцитів за кишкової непрохідності та невправимих гриж зумовлює формування гіперкоагуляційного синдрому з дефіцитом природних антикоагулянтів. У зв’язку з цим обґрунтовано застосування собакам після операцій на кишечнику внутрішньочеревно суміші ацелізину, тіотриазоліну та лівоміцетину на 0,3 %-ному розчині метилцелюлози, що у 80 % випадків запобігає розвитку спайкового процесу. У свиней після герніотомії ацелізин прискорює загоєння операційних ран в 1,3 раза.

2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз у клінічно здорових собак характеризується найвищим ступенем агрегації тромбоцитів при її індукції колагеном без здатності до дезагрегації (74,1±3,05 %) та найбільшою швидкістю за дії АДФ (0,3±0,03 од/хв). Водночас у свиней остання удвічі (р<0,001), а під впливом колагену в 3,7 раза (р<0,001) вища. Тромбоцити проявляють прокоагулянтні властивості завдяки адсорбції протромбіну, фібриногену та його метаболітів і володіють антифібринолітичним потенціалом, який у свиней удвічі більший, ніж у собак.

3. Абдомінальна патологія в собак супроводжується гіперкоагуляцією із споживанням як плазмових, так і тромбоцитарних факторів згортання (подовження ПЧ та АЧТЧ). Для піометри характерним є високий рівень у тромбоцитарній плазмі РФ – 19,7±1,18 мг/100 мл, ПРФ – 10,8±2,64 мкг/мл, зниження в 1,3 раза (р<0,01) активності фібринолізу, що свідчить про розвиток ДВЗ-синдрому. За асциту зменшуються адсорбувальні властивості тромбоцитів щодо фібриногену (1,51±0,32 г/л; р<0,001) та РФ (0,85±0,49 мг/100 мл; р<0,001) з дефіцитом ФХІІІ та АТ-ІІІ. За спленомегалії удвічі знижується активність t-PA, а кількість РФ досягає 44,3±6,2 за норми 7,18±1,4 мг/100 мл. За кишкової непрохідності посилюється колаген- та АДФ-індукована агрегація тромбоцитів (85,7±2,0 та 88,6±2,16 %) з дефіцитом антикоагулянтів (АТ-ІІІ та Пр. С) і пригніченням тканинного фібринолізу, що посилює адгезію серозних оболонок.

4. Невправимі грижі у свиней супроводжуються олігоцитемією (4,8±0,19 Т/л; р<0,05), тромбоцитопенією (269,1±32,3 Г/л; р<0,05) та реактивним лейкоцитозом (18,9±1,54 Г/л; р<0,05). Також підвищується у 8,5 раза (р<0,001) швидкість агрегації тромбоцитів із колагеном, удвічі зменшується їх дезагрегація в реакції з АДФ та з’являється ристоцетин-індукована агрегація (23,2±2,59 %) унаслідок збільшення в крові кількості адгезивних білків. Відповідно активується внутрішній шлях гемостазу з накопиченням у тромбоцитарній плазмі РФ (42,4±4,12 мг/100 мл) та зменшенням у безтромбоцитарній (удвічі) активності t-РА (49,2±15,8 мм²; р<0,05), що посилює адгезивні процеси в серозних оболонках.

5. Операційні рани (3-я доба) у свиней після герніотомії ультрасоногра-фічно характеризуються гіпоехогенними зонами з ехопозитивними прошарками, що є свідченням масивної фібринозної ексудації. При цьому посилюються лейкоцитоз (28,8±1,74 Г/л; р<0,001), олігоцитемія (4,21±0,3 Т/л; р<0,001) та набуває розвитку тромбоцитоз (534,2±34,3 Г/л; р<0,01). Застосування ацелізину супроводжується помірним проявом місцевих ознак запалення з однорідною ехогенністю ран при незначних ехонегативних зонах і скороченням терміну їх загоєння в 1,3 раза та нормалізацією гематологічних показників до 10-ї доби після операції.

6. Агрегація тромбоцитів після герніотомії у свиней досягає максимальних величин на 3-ю добу – 77,4±4,3 за АДФ-індукції і 86,3±2,2 % колагенової з відповідно високими швидкостями агрегації (0,7±0,01 та 1,3±0,13 од/хв) при її незворотності щодо колагену. Це посилює гіперкоагуляційний процес: у тромбоцитарній плазмі кількість фібриногену становить 6,6±0,24 г/л, РФ – 35,9±5,32 мг/100 мл, активність фібринолізу – 8,8±2,44 мм², АТ-ІІІ – 64,7±4,63 %. Застосування ацелізину знижує агрегацію тромбоцитів щодо АДФ в 1,2 раза (р<0,01), колагену в 1,5 раза (р<0,001) при удвічі нижчих швидкостях агрегації та достатньому рівні колаген-індукованої дезагрегації – 4,0±0,2%. Також знижується в 1,7 раза (р<0,05) рівень РФ, підвищується у 6,2 раза (р<0,001) активність фібринолізу та в 1,5 раза (р<0,001) АТ-ІІІ внаслідок чого усувається масивна фібринозна ексудація.

7. Кишкова непрохідність та її оперативне лікування в собак супроводжуються гіпертермією впродовж 3 діб (39,5±0,19 С), олігоцитемією – 3,94±0,27 Т/л та лейкоцитозом 20,7±0,98 Г/л із гіперрегенеративним зрушенням ядра. Ультрасонографічно лапаротомні рани характеризуються дифузною крупнозернистою ехонегативною зоною, яка утримується до 10-ї доби з терміном їх загоєння 12,8±0,2 доби.

8. Перебіг запально-регенеративного процесу після операцій на кишечнику в собак характеризується високим рівнем агрегації тромбоцитів упродовж перших трьох діб (АДФ – 86,8±1,86, колаген 88,7±2,07, ристоцетин 37,7±2,63 %) за відсутності їх здатності до дезагрегації та великій кількості в тромбоцитарній плазмі фібриногену (7,2±0,26 г/л), РФ (22,1±2,58 мг/100 мл), поряд із зменшенням в 1,7 раза (р<0,001) активності t-РА. Гіперкоагуляційний стан до 7-ї доби ускладнюється накопиченням ПРФ – 40,3±4,47 мг/л, що є свідченням підгострої форми ДВЗ-синдрому і, за даними лапароскопії, зумовлює адгезію сальника до операційної рани, анастомозу та вісцеро-вісцеральні спайки ІІІІІ ступеня.

9. Застосування ацелізину собакам після операцій на кишечнику вже на 3-ю добу забезпечує зменшення (р<0,001) АДФ- і колаген-індукованої агрегації тромбоцитів в 1,2 і 1,5 та їх швидкості в 1,8 та 3,5 раза відповідно. Під впливом ристоцетину вона, навпаки, зростає в 1,6 раза, що свідчить про функціональний резерв тромбоцитів. Поряд із цим у 2,5 раза (р<0,001) зменшується кількість фібриногену та в 16,1 раза його метаболітів за високого рівня загального фібринолізу – 664,2±18,2 мм² та його кофактора Пр. С – 1,15±0,008 НВ. У результаті фібринолітична активність у ділянках анастомозів підвищується удвічі, що зменшує частоту утворення післяопераційних спайок сальника до черевної стінки на 38,5 %, а до петель кишечнику на 23,1 %.

10. Внутрішньоперитонеальне застосування собакам суміші метил-целюлози, тіотриазоліну і ацелізину та внутрішньом’язове введення ацелізину характеризується прискоренням загоєння лапаротомних ран в 1,8 раза. Вже через добу зменшуються в 1,3 раза (р<0,01) АДФ-, 1,2 (р<0,01) колаген-індукована агрегація тромбоцитів та в 1,6 раза (р<0,05) кількість РФ за високих рівнів на 3-ю добу активності фібринолізу (721,6±21,0 мм²) та протеїну С (1,2±0,014 НВ), що в цілому на 80 % зменшує частоту післяопераційного спайкоутворення.

Публікації автора:

1. Рубленко М.В. Порівняльна характеристика гемостазологічних показників багатої та бідної тромбоцитами плазми крові тварин / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 44. – С. 134–138. (Дисертант проводив відбір проб та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

2. Рубленко М.В. Агрегація тромбоцитів у собак та свиней у нормі / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. – Полтава, 2008. – №2. – С. 118–120. (Дисертант проводив відбір проб та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

3. Рубленко М.В. Динаміка показників судинно-тромбоцитарного гемостазу в післяопераційний період за резекції кишечнику в собак / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 48. – С. 82–87. (Дисертант брав участь у лікувальних заходах, відбирав проби крові, проводив гемостазологічні дослідження та обробку й аналіз одержаних результатів).

4. Андрієць В.Г. Активність фібринолітичної системи, природних антикоагулянтів та тканинного гемостазу кишкових анастомозів за резекції кишечнику в собак та застосування ацелізину / В.Г. Андрієць // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. мед. та бітехнологій ім. С.З. Ґжицького. – Львів, 2008. – Т. 10. – №2 (37), ч. 1. – С. 3–11. (Дисертант відбирав проби крові та тканин, проводив гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

5. Рубленко М.В. Застосування ацелізину після герніотомії у свиней / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вет. медицина України. – 2008. – № 4.– С. 29–31. (Дисертант брав участь у виконанні хірургічного лікування, відбирав проби крові, провів інтерпретацію та аналіз одержаних результатів).

6. Рубленко М.В. Стан системи у бідній та багатій на тромбоцити плазмі собак за абдомінальної патології / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вісник Білоцерків. нац. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2008. – Вип. 57. – С. 108–112. (Дисертант проводив відбір проб та лабораторні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

7. Рубленко М.В. Нові методи діагностики і лікування перитонітів та спайкової кишкової непрохідності у собак / М.В. Рубленко, С.В. Рубленко, С.І. Данільченко, В.Г. Андрієць // Бюлетень вет. біотехнології. – К.: Дорадо, 2008. – №13 (1). – С. 176186. (Дисертант брав участь у виконанні ультразвукової, рентгенологічної та лапароскопічної діагностики, лікуванні тварин, інтерпретації та аналізі одержаних результатів).

8. Рубленко М.В. Метод профілактики спайкоутворення при гострій непрохідності кишечнику в собак / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вет. медицина України. – 2008. – № 9.– С. 30–32. (Дисертант лікував тварин, відбирав проби крові та тканин для дослідження, виконував клінічні та лабораторні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

9. Рубленко М.В. Патогенетична роль судинно-тромбоцитарного гемостазу за абдомінальної патології у тварин та його корекція у разі спайкоутворення / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2008. – Вип. 91. – С. 395–404. (Дисертант лікував тварин, відбирав проби крові та тканин для дослідження, виконував клінічні та лабораторні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

10. Пат. 32037 UA МПК (2006) А61К 31/00. Спосіб профілактики спайок у випадку резекції кишечнику у собак: Пат. 32037 UA МПК (2006) А61К 31/00 М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць; Держ. департамент інтелектуальної власності. Заявл. u200800965 від 28.01.2008; Опубл. 25.04.2008; Бюл. №8. – 2008 р. (Дисертант брав участь у лікуванні тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

11. Рубленко М.В. Застосування нестероїдних протизапальних засобів за абдомінальної патології у тварин / М.В. Рубленко, В.Г. Андрієць // Завершені наукові розробки Білоцерків. нац. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2008. – С. 56.