1. Агресивність підлітків є системним утворенням, яке детермінується визначеною системою об'єктивних (соціальних) і суб'єктивних (психологічних) факторів, вплив яких загострюється в умовах соціальних криз і наявністю неадекватних міжособистісних відносин у родині, у навчальному колективі, у молодіжних групах. При дослідженні таких складних психічних явищ, як агресивна злочинність підлітків, на сучасному етапі розвитку юридичної психології необхідно використовувати системний підхід, який дозволяє виявити взаємозв’язки між багатьма факторами (суб’єктивними та об’єктивними та їх сполученням), що комплексно детермінують агресивну поведінку підлітка. Провідними ознаками агресивної злочинності неповнолітніх є такі її прояви: виражене прагнення до домінування над однолітками і використання їх як співучасників своїх протиправних дій; спрямованість на заподіяння шкоди іншим людям (родичам, стороннім); схильність до насильства (заподіянню болю і т.п.). 2. Деформація особистості підлітків, схильних до агресивної злочинності, виявляється не в окремих випадкових деліктах, а носить комплексний характер і включає усі структурні компоненти психіки: мотиваційно-цільові, когнітивні, комунікативні, емоційні, регуляторно-вольові та індивідуально-типологічні. 3. Співвідношення природних та соціальних факторів, що детермінують агресивні злочини підлітків, потрібно розглядати як складову єдиної багаторівневої системи особистості, що містить в собі рівні, які послідовно формуються в онтогенезі: психофізіологічний, психологічний та соціально-психологічний. У формуванні цих якостей у сучасних підлітків вирішальну роль грають приклади агресії в соціальному середовищі (родині, шкільних і спортивних групах), а також активна пропаганда насильства. 4. Судово-психологічна експертиза є одним із засобів встановлення істини, джерелом доказів у судовому розгляді; тому СПЕ повинна бути обов'язковим компонентом судових експертиз при розгляді справ неповнолітніх. СПЕ дозволяє об'єктивно визначати міру покарання з урахуванням реальної мотивації, рівня усвідомленості підлітками їхніх дій, індивідуально-психологічних якостей особистості обвинувачених і особливостей поведінки, що не може бути правильно оцінене без застосування психологічних методів. 5. Проведення судово-психологічної експертизи потребує високої компетентності експерта–психолога не тільки в галузі юридичної психології, але й у галузі вікової та педагогічної психології, застосування певних методів спілкування та індивідуального підходу до підекспертних підлітків. Розроблений нами комплекс психодіагностичних методів для дослідження у СПЕ, дозволяє системно відобразити структуру вікових й індивідуально-психологічних якостей, які детермінують делінквентну поведінку підлітків-правопорушників. 6. Професійна діяльність експерта-психолога здійснювана в контексті соціальних систем і спрямована на охорону законних інтересів і прав громадян. Професіографічний аналіз діяльності експерта–психолога дозволяє виділити систему професійно важливих якостей особистості фахівця СПЕ і побудувати професіографічну модель (психограму), яка відображає структуру мотиваційних, комунікативних і регуляторних процесів, що створюють функціонально–психологічний механізм певного виду професійної діяльності експерта. 7. Побудована модель (психограма) діяльності експерта-психолога показує, що ця діяльність надзвичайно багатогранна і відноситься до категорії складних інтелектуально-практичних видів діяльності. Саме завдяки такій багатогранності досягається повнота й ефективність у досягненні основних цілей і задач, що послідовно ставить і вирішує експерт. 8. Одержані нами результати показали взаємозв’язок показників порушень соціальної системи права показниками агресивної злочинності підлітків. В залежності від ряду соціальних факторів підсилюється внутрішня симптоматика: замкнутість, тривожність, агресія. Роль внутрішніх факторів спостерігається в порушеннях психічної регуляції поведінки підлітків, обумовлює їх прагнення до групи ризику і здійснення антисоціальних вчинків, включаючи антиправові дії. 9. Для вирішення проблеми зниження рівня агресивних злочинів, скоєних підлітками, та їх попередження повинен здійснюватися комплексний підхід на державному рівні. Є необхідним удосконалення системи взаємодії соціальних, правоохоронних і медичних установ, що займаються злочинною поведінкою підлітків. Автор бачить перспективи подальшого розвитку роботи в розширені уявлення про судово-психологічну експертизу неповнолітніх правопорушників які скоїли агресивні злочини, та практичні навички її проведення в межах компетенції експерта. | 