620. Ракитянська Олена Вікторівна. Судово-медичне значення накладень клітин слизової оболонки порожнини рота на поверхнях жувальних гумок: дис... канд. мед. наук: 14.01.25 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Ракитянська О.В. Судово-медичне значення накладень клітин слизової оболонки порожнини рота на жувальних гумках. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Київська академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, 2003 рік.
Дисертація присвячена дослідженню цитологічного складу плям слини на різних поверхнях використаних жувальних гумок. Запропоновані і розроблені раціональні прийоми вилучення використаних жувальних гумок при проведенні огляду місця події, упакування і підготовки їх для досліджень. Розроблена тактика досліджень в залежності від виявлення на поверхні жувальної гумки трасологічних слідів (сліди зубів, відбитки пальців).
Розроблено методику витягу клітин епітелію слизової оболонки порожнини рота з поверхонь використаних жувальних гумок. При використанні запропонованої методики досягається максимально повний витяг клітин епітелію, що сприяє надалі проведенню ідентифікації по статевим і антигенним властивостям за допомогою дослідження ядер клітин на наявність у них Х и Y-хроматину, а також виявлення антигенів за допомогою РЗА.
Визначено, що для елімінації клітин епітелію з поверхонь використаних жувальних гумок придатна як оцтова кислота, так і фізіологічний розчин хлориду натрію. Використання фізіологічного розчину хлориду натрію для витягу клітин слизової оболонки порожнини рота з поверхонь використаних жувальних гумок перспективно у випадку виникнення надалі необхідності дослідження клітин методом Днк-аналізу.
Визначено можливість встановлення статевої і антигенної належності клітин слизової оболонки порожнини рота по ізосерологичної системі АВО в залежності від умов збереження використаних жувальних гумок від моменту їх використання до моменту їх дослідження (різних температурних режимів, вологості, термінів збереження).
Встановлено збереженість статевого хроматину і групових антигенів ізосерологичної системи АВО в клітинах на поверхнях жувальних гумок в залежності від дії факторів зовнішнього середовища (температурних режимів, вологості, термінів збереження). Виявлено залежність між встановленням статевої і групової належності клітин слизової оболонки порожнини рота. Отримано дані, які свідчать про те, що навіть, якщо не представляється можливим встановлення статевої належності клітин встановлення їх групової належності можливо і доцільно.
Дано оцінку збереженості статевого хроматину і групових антигенів ізосерологичної системи АВО в клітинах слизової оболонки порожнини рота в залежності від слідосприймаючго об'єкта.
Результати розробленої методики розширюють межі судово-цитологічної експертизи клітин, що виявляються в слідах накладеннях на речових доказах, за рахунок максимально можливого витягу клітин з поверхонь використаних ЖГ, з послідуючим встановленням їх статевої і групової належності по ізосерологичної системі АВО. При цьому найбільше раціонально і ефективно використовуються досліджувані мікрооб'єкти в процесі проведення експертиз, а також підвищується імовірність одержання достовірного висновку по досліджуваних мікрооб'єктах. Основні результати дослідження впроваджено в практику.
До останнього часу залишалася не опрацьованою методика раціонального судово-цитологічного дослідження використаних ЖГ, які вилучаються як речовий доказ, з метою визначення статевої та групової належності особи, яка жувала цю гумку.
Розроблена нами раціональна методика вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ дозволяє одержувати з поверхні гумки 31,04±0,52 клітини СОПР, а з середини ЖГ – 100,08±0,93 клітини, що дозволяє успішно виконати судово-цитологічне дослідження.
В мікропрепаратах змивів зі слідів слини з зовнішньої поверхні та з середини (внутрішніх поверхонь) використаних ЖГ знаходиться епітелій СОПР, який в цитологічних препаратах представлений клітинами багатошарового плоского епітелію з ядрами, що розташовані ізольовано, невеликими скупченнями та пластами.
Змиви із зовнішньої та внутрішніх поверхонь ЖГ можна робити як 5-10% оцтовою кислотою, так і ізотонічним розчином хлориду натрію, причому кількість виділених клітин епітелію СОПР і їх морфологічні ознаки при цьому будуть однаковими; ізотонічний розчину хлориду натрію не має негативного впливу на визначення статевої і групової належності цих клітин і дозволяє використовувати їх в подальшом для генотипоскопічного дослідження.
Тривалий термін (до 2,5 місяців) перебування клітин епітелію СОПР на зовнішніх поверхнях ЖГ в умовах лабораторії (+18-20С) та в умовах термостату (+35С) суттєво не позначався на визначенні їх статевої належності, бо в цих клітинах, які висохли, не виникає руйнування ядер і статевого хроматину, що робить їх придатними для судово-цитологічних досліджень; також тривалий час (до 75-ти діб) зберігає придатність для дослідження клітини СОПР з зовнішньої поверхні та з середини ЖГ, які зберігалися в умовах низької температури (від +4С до -18С).
Клітини епітелію СОПР, вилучені із середини ЖГ, які зберігалася при кімнатній температурі (+18-20С), придатні для визначення генетичної статі за Х-хроматином протягом 3-4-х діб з висновком у достовірній формі та у вірогідній формі – протягом 4-6 діб. Достовірна діагностика генетичної статі за Y-хроматином можлива протягом 4-6 діб. За умови зберігання ЖГ при температурі +35С достовірна діагностика генетичної статі за Х-хроматином можлива в 45% протягом 3-х діб, а за Y-хроматином – у 55% протягом 3-4 діб.
Визначення антигенів А, В та Н ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР, вилучених із поверхні та середини ЖГ, можливе до 75-ї доби за умови зберігання їх при температурі від +4С до -18С та клітин СОПР лише з поверхні ЖГ, які зберігалися при температурі +18-20С та +35С. Визначення антигенів А, В та Н ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР, вилучених із середини ЖГ, за умови зберігання їх при температурі +18-20С можливе до 35-45-ї доби, та клітин СОПР, які зберігалися при температурі +35С, лише протягом 3-6 діб.
Зіставлення проведених даних експериментів свідчить про те, що при дослідженні клітини епітелію слизової оболонки порожнини рота на внутрішніх поверхнях жувальних гумок є пряма пропорційна залежність між виявленням антигенів системи АВО та умовами, у яких знаходився досліджуваний матеріал.
Збереження, виявлення клітин СОПР та визначення їх статевої та групової належності не залежить від різновиду ЖГ, статі й віку особи, яка використала ЖГ, а визначається умовами зберігання предмета-носія – температурою, вологістю та тривалістю дії чинників зовнішнього середовища.
За ступенем руйнування клітин СОПР, які вилучаються із середини ЖГ, враховуючи умови перебування ЖГ, можна орієнтовно визначити термін знаходження ЖГ на місці події.
Публікації автора:
Ракитянська О.В. Судово-цитологічне дослідження плям слини на ЖГ (методика виділення клітин).// Український судово-медичний вісник. – Київ, 2002. - №1(12). – С.18-21.
Ракитянська О.В. Судово-цитологічне дослідження плям слини на ЖГ (методика виділення клітин).// Мат-ли наради-семінару завідуючих відділеннями судово-медичної цитології обл. бюро суд.-мед. експертизи України, м. Хмельницький, 2002.- С.67-73.
Ракитянська О.В. Вибір методики вилучення клітин СОПР з використаних ЖГ.// Вестн. гиг. эпид. - 2003.-Т.7, № 1.-С. 136-139.
Ракитянская Е.В. Выявление антигенов системы АВО в смывах с поверхностей жевательных резинок при помощи реакции смешанной агглютинации.// Криминалистика и судебная экспертиза. - 2003. - Вып. 51. – С. 225-228.