У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що полягає у розробці теоретичних положень, наукових пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення судочинства у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб. Здобуті наукові та практичні результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях позову як процесуального засобу захисту порушеного права, зокрема такого його виду як груповий позов; при розробці та внесенні змін до ЦПК; тлумаченні положень діючого законодавства та формуванні узагальнення судової практики. Певне наукове значення має інтерпретація судового захисту прав та інтересів невизначеного кола осіб в контексті розвитку прав людини. Вона є методологічною засадою в дослідженні сутності судового захисту прав та інтересів невизначеного кола осіб в аспекті захисту колективних прав людини. Важливе методологічне значення при розробці процесуального механізму судочинства за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб має підхід, відповідно до якого об’єкт судового захисту – неперсоніфікований суспільний інтерес, – концептуально зумовлює процесуальні особливості судового провадження у досліджуваній категорії справ. Теоретичне та прикладне значення має інтерпретація судового захисту прав та інтересів невизначеного кола осіб як елементу права суспільного інтересу. Наведене положення сприяє розумінню ролі досліджуваного процесуального механізму в регулюванні балансу інтересів суб’єктів суспільних відносин, в аспекті розширення доступу до судового захисту недостатньо представлених інтересів, а також доцільності впровадження процесуального субінституту позову про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб у процесуальне законодавство України. Обґрунтування позову про захист прав та інтересів як правового засобу передачі юридичного конфлікту до суду для врегулювання у вигляді спору про право, дає змогу виокремити ознаки, що відображають його сутність, сформулювати поняття позову про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб та з’ясувати місце в системі класифікацій позову. Теоретичне та прикладне значення має виокремлення особливого суб’єктного складу на боці позивача – невизначеного кола осіб, і визнання можливості розгляду справи за відсутності на боці позивача та відповідного зазначення в позовній заяві конкретної особи. Наведене положення сприятиме виключенню у судовій практиці необґрунтованих відмов у відкритті провадження у справі й відповідно у наданні судового захисту. Прикладне значення має виокремлення процесуальних особливостей судочинства у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб, зокрема процесуального положення осіб, які беруть участь у справі, спеціальної передумови права на пред’явлення позову – відповідної норми права, дотримання правил про підсудність, вимог щодо форми та змісту позовної заяви, особливостей доказування, необхідності повідомлення про відкриття провадження у справі, хід та результати судового розгляду, преюдиціальної сили рішення суду, що набрало законної сили. Відображення зазначених особливостей в ЦПК сприятиме втіленню в судову практику таких позовів. Внесено наступні пропозиції по вдосконаленню національного цивільного процесуального законодавства щодо процесуальних особливостей судочинства у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб: – ч. 2 ст. 3 ЦПК викласти у наступній редакції: “У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, невизначеного кола осіб, або державних чи суспільних інтересів”; – ч. 1 ст. 45 ЦПК викласти у наступній редакції: “У випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, невизначеного кола осіб, державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах”; – ч. 3 ст. 46 ЦПК доповнити реченням “Вказане правило не поширюється на позови в інтересах невизначеного кола осіб”; – ст. 61 ЦПК доповнити частиною п’ятою наступного змісту: “Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову на захист прав чи інтересів невизначеного кола осіб є обов’язковим для суду, що розглядає позов про цивільно-правові наслідки дій відповідача з питань, чи мали місце ці дії та чи були здійснені вони цією особою”; – ч. 1 ст. 81 ЦПК доповнити словами “оприлюдненням судових рішень”; – ст. 114 ЦПК доповнити частиною п’ятою такого змісту: “Позови про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб пред’являються за місцезнаходженням відповідача”; – п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК “Форма і зміст позовної заяви” викласти у наступній редакції: “2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, ім’я (найменування) органу чи особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо позовна заява подається ними, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий. Вимога щодо обов’язковості зазначення ім’я позивача, його місця проживання, поштового індексу та номеру засобів зв’язку не поширюється на позови про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб”; – назву ст. 127 ЦПК “Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів” викласти у наступній редакції: “Повідомлення осіб, які беруть участь у справі про відкриття провадження у справі”, а також, доповнити зазначену статтю частиною 3 наступного змісту “Після відкриття провадження у справі за позовом про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб суд невідкладно публікує в офіційному друкованому виданні повідомлення про відкриття провадження у справі за позовом про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб, в якому повинна міститися інформація про зміст позовних вимог, час та місце попереднього судового засідання”; – ст. 156 ЦПК “Призначення справи до розгляду” доповнити новою частиною 2 наступного змісту: “Про призначення до розгляду справи за позовом про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб суд публікує в офіційному друкованому виданні повідомлення, в якому повинна міститися інформація про час та місце судового розгляду”. У зв’язку з цим, частину 2 вважати частиною 3. – назву ст. 222 ЦПК “Видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі” викласти у наступній редакції: “Видача, направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі, та оприлюднення судового рішення”. Крім того, доповнити зазначену статтю новою частиною четвертою наступного змісту: “судове рішення про задоволення позову про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб оприлюднюється судом протягом п’яти днів з дня проголошення рішення шляхом публікації в офіційному друкованому виданні. Друкований орган, у якому розміщується публікація судового рішення, визначається відповідно до частини десятої статті 74 цього Кодексу”. У зв’язку з цим, частину 4 вважати частиною 5; – п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК та п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК доповнити реченням такого змісту: “Вказане положення не застосовується у випадку ухвалення рішення за позовом про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб”; Наукові та практичні результати дисертаційного дослідження є достовірними, оскільки випливають із визначеного автором об’єкта, предмета та методів дослідження. |