Анотація до роботи:

Колісник О. В. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню питань правового статусу суду як суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин, його місця та ролі у цих відносинах. Розкрито змістовну характеристику категорії “належний суд”. Узагальнено переваги і недоліки колегіального та одноособового порядку вирішення цивільних справ, запропоновано оптимальну модель поєднання колегіальності та одноособовості в різних інстанціях, зміну переліку категорій цивільних справ за участю народних засідателів. Сформульовано низку висновків і рекомендацій щодо удосконалення законодавства у сфері регулювання складу суду та процедури відводу суду.

У результаті проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці комплексної характеристики правового статусу суду як суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин, визначенні особливостей складу суду при вирішенні окремих категорій справ та обґрунтуванні рекомендацій щодо удосконалення інституту відводу суду. Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:

1. Суд в особі певного складу суддів і народних засідателів є основним і обов’язковим суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин, тому невід’ємною передумовою виникнення останніх є правосуб’єктність суду, що складається з можливості конкретного органу судової системи, під юрисдикцію якого підпадає і якому підсудна справа, вирішувати її (загальна правосуб’єктність); здатності конкретного складу суду розглядати певну справу (конкретна правосуб’єктність); здатності окремих членів складу суду брати участь у розгляді справи (індивідуальна правосуб’єктність).

2. Цивільна процесуальна правосуб’єктність суду являє собою здатність суду бути суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин, що знаходить свій вияв у відповідності судового органу вимогам цивільної юрисдикції й підсудності, у повноважності складу суду та окремих його членів здійснювати правосуддя в цивільних справах, що обумовлена дотриманням вимог до формування певного складу суду і відсутністю обставин, які унеможливлюють здійснення ним правосуддя в цивільних справах.

3. Повноваження суду слід класифікувати за ступенем узагальненості цілей цивільного судочинства на інтегруючі, спрямовані на своєчасний, неупереджений і справедливий розгляд цивільних справ; проміжні, пов’язані з рухом провадження в напрямку вирішення справи та захисту прав, свобод чи інтересів осіб; завершальні, пов’язані із закінченням провадження у справі, та допоміжні, що сприяють реалізації інших повноважень; за обов’язковістю нормативних приписів і ступенем активності суду – на обов’язкові та ініціативні.

4. Систему принципів цивільного процесуального права доцільно доповнити принципом ініціативності суду, який відображає соціальну й гуманістичну спрямованість діяльності суду на захист прав та інтересів осіб, на забезпечення справедливого судочинства і який означає, що суд зобов’язаний допомагати учасникам процесу в разі нагальної потреби захисту їх прав, виявляючи ініціативу в установлених ЦПК випадках.

5. Комплексну процесуальну категорію “належний суд” слід розглядати у двох аспектах: як “належний судовий орган” у системі судів загальної юрисдикції, визначений відповідно до правил цивільної юрисдикції й підсудності, та як “належний склад суду”, що сформований згідно з вимогами одноособовості чи колегіальності, неупередженості, справедливості, незалежності, безсторонності і з додержанням принципу безпосередності.

6. В апеляційній інстанції доцільно запровадити одноособовий порядок розгляду тих цивільних справ, які в першій інстанції вирішувалися одноособово суддею, а розгляд касаційних скарг у суді касаційної інстанції передбачити у складі трьох суддів.

7. Перелік категорій цивільних справ з обов’язковою участю народних засідателів підлягає перегляду на підставі такого критерію, як необхідність застосування при оцінці поведінки осіб, які беруть участь у справі, встановленні обставин справи, дослідженні та оцінці доказів, ухваленні рішення загальнолюдських моральних цінностей і життєвого досвіду народних засідателів.

8. Відсутність у народних засідателів правових знань зумовлює їх пасивність під час судового розгляду, тому умовою участі народних засідателів у здійсненні цивільного судочинства має бути їх правова підготовка на спеціальних курсах, що сприятиме отриманню ними певного мінімуму знань щодо процедури розгляду справи, власної ролі в процесі, набуттю навичок тлумачення законодавства.

9. Деталізація підстав для відводу суду, зазначених у ст. 20 ЦПК, виконуватиме інформаційно-орієнтуючу функцію для осіб, які заявлятимуть відводи, сприятиме правильному визначенню суддею, який розглядатиме заяву про відвід, тих фактів, що покладені в основу заявленого відводу. Слід передбачити додаткові підстави для відводу складу суду в апеляційній і касаційній інстанціях.

10. Заява про відвід судді, який розглядає справу одноособово або за участю народних засідателів, повинна вирішуватися головою суду чи його заступником, про відвід голови суду – суддею вищестоящої інстанції в судовому засіданні протягом трьох днів.

На підставі проведеного дослідження запропоновано внести зміни до ЦПК, зокрема:

частини 1 і 2 ст. 18 викласти в такій редакції:

“1. Цивільні справи у сфері захисту права інтелектуальної власності, щодо нерухомого майна, з ціною позову понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати у суді першої інстанції розглядаються колегіально у складі трьох суддів. Інші цивільні справи розглядаються одноособово суддею. Суд, що одноособово розглядає справу, може винести ухвалу про її колегіальний розгляд у складі трьох суддів, якщо розгляд і вирішення справи має особливе значення для судової практики або справа з фактичної чи правової точки зору є особливо складною.

2. Цивільні справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; усиновлення; позбавлення та поновлення батьківських прав; відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав; визначення чи зміну місця проживання малолітньої дитини; участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів”;

статтю 20 – в такій редакції: “Суддя чи народний засідатель не можуть брати участі в розгляді справи і підлягають відводу (самовідводу) в разі їх прямої чи побічної заінтересованості в результаті розгляду справи у зв’язку з: 1) тим, що під час попереднього вирішення справи він брав участь як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) перебуванням у родинних, сімейних відносинах чи відносинах свояцтва з особами, які беруть участь у справі; 3) перебуванням у матеріальній, службовій чи іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі; 4) перебуванням в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; 5) перебуванням в адміністративних чи інших правовідносинах з особами, які беруть участь у справі; 6) використанням суддею при вирішенні справи преюдиційних фактів, встановлених ним же в іншій справі; 7) перебуванням у відносинах, зазначених у пунктах 2–5, з посадовими особами або засновниками юридичної особи, яка є учасником процесу; 8) наявністю інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та об’єктивності”;

у статті 304 закріпити положення такого змісту: “Суддя апеляційної інстанції не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу у випадках, передбачених ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, а також якщо він перебуває в родинних, сімейних відносинах чи відносинах свояцтва з суддею, що розглядав справу в попередній інстанції; перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від нього; перебуває з ним в особливих стосунках; перебуває з ним в адміністративних чи інших правовідносинах”;

статтю 311 доповнити положенням: “Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неналежним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що вказують на його пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи або викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою”.

Публікації автора:

1. Колісник О. В. Особливості відводу суддів за новим ЦПК України / О. В. Колісник // Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих учених. – Сімф. : Вид-во “Таврія”, 2006. – Вип. 9. – С. 292–297.

2. Колісник О. В. Участь народних засідателів у цивільному процесі / О. В. Колісник // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 85. – С. 36–42.

3. Колісник О. В. Особливості складу суду при розгляді справ у порядку цивільного судочинства / О. В. Колісник // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. – Х. : Право, 2007. – Вип. 13. – С. 160–168.

4. Колісник О. В. Належний суд як одна з передумов справедливого та неупередженого судочинства / О. В. Колісник // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – Х., 2007. – Вип. 39. – С. 331–336.

5. Колісник О. В. Інститут відводу суду як гарантія відправлення належного судочинства / О. В. Колісник // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – Вип. 95. – С. 63–68.

6. Колісник О. В. Конституційний процес в Україні та проблеми удосконалення правової регламентації судового захисту прав людини / О. В. Колісник // Конституційно-політичний процес в Україні: ідеї, досвід, проблеми : матеріали ХVIII Харківських політологічних читань. – Х. : Харківська асоціація політологів; Нац. юрид. акад. України; НДІ держ. буд-ва та місц. самовряд., 2006. – С. 66–68.

7. Колісник О. В. Удосконалення судової системи України в контексті глобалізації / О. В. Колісник // Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України : зб. тез за матеріалами XIX Харківських політологічних читань. – Х. : Харківська асоціація політологів; Нац. юрид. акад. України; НДІ держ. буд-ва та місц. самовряд., 2007. – С. 96–97.

8. Колісник О. В. Проблеми правового регулювання участі народних засідателів у цивільному судочинстві / О. В. Колісник // Сучасні проблеми юридичної науки та практики : тези доп. та наук. повідомл. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / за заг. ред. проф. М. І. Панова. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 170–173.

9. Колісник О. В. Незмінність складу суду при розгляді конкретної цивільної справи / О. В. Колісник // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. тез наук. доп. за матеріалами III Міжнар. наук.-практ. конф., 23–24 берез. 2007 р., Луцьк. – Луцьк, 2007. – С. 168–169.

10. Колісник О. В. Керівна роль суду в цивільних процесуальних правовідносинах / О. В. Колісник // Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених : зб. тез за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., 23 берез. 2007 р. – Запоріжжя : ЗНУ, 2007. – С. 66–68.

11. Колісник О. В. Європейські принципи судового захисту як орієнтир побудови судової системи України / О. В. Колісник // Матеріали наук. семінарів та “круглих столів”, проведених Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого спільно з АПрН України в рамках Фестивалю науки 15–16 трав. 2007 р. / упорядники А. П. Гетьман, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2007. – С. 183–184.

12. Колісник О. В. Проблема правової культури суддів та народних засідателів у цивільному судочинстві / О. В. Колісник // Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку : матеріали міжнар. наук. конф., 12 жовт. 2007 р., Харків / редкол.: Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. – Х. : Право, 2007. – С. 166–168.

13. Колісник О. В. Право на відвід суду в аспекті забезпечення належного судочинства / О. В. Колісник // Сучасні проблеми юридичної науки : тези доп. та наук. повідомл. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів, 30–31 жовт. 2007 р. / за заг. ред. А. П. Гетьмана. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 408–411.

14. Колісник О. В. Політичні уподобання судді як громадянина та проблеми забезпечення неупередженого судочинства в цивільних справах / О. В. Колісник // Політична культура суспільства: джерела, впливи, стереотипи : зб. статей і тез за матеріалами Всеукр. наук.-теор. конф. – ХХ Харківські політологічні читання. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, НДІ держ. буд-ва та місц. самовряд. АПрН України, 2008. – С. 172–174.