Анотація до роботи:

Єпіхін Д.В. Сучасний стан рослинного покриву м. Сімферополя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, м. Ялта, Україна, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню спонтанної флори та рослинності, аналізу системи зелених насаджень міста та визначенню підходів до оптимізації їхньої структури й управління. Спонтанна флора нараховує 730 видів вищих судинних рослин, які належать до 411 родів, 101 родини, 6 класів та 4 відділів. Виконано її систематичний, географічний, біоморфологічний і екологічний аналізи. Здійснено аналіз адвентивної фракції (144 види) за систематичною, біоморфологічною і екологічною структурою, за первинними ареалами, часом та способом заносу, ступенем натуралізації. Вивчено синтаксономічну структуру спонтанної рослинності міста (10 класів, 15 порядків, 15 союзів, 20 асоціацій и 1 дериватне угруповання), проведено аналіз систематичної, географічної і еколого-біоморфологічної структури ценофлор синтаксонів рослинності, їх розповсюдження на території міста. Складено картосхему зонування рослинності міста. Дендрофлора міста нараховує 198 видів. Виявлені основні характеристики систематичної, географічної, біоморфологічної структури дендрофлори. Вперше запропоновано оригінальну ієрархічну класифікацію зелених насаджень міста. Оцінено сучасний стан зелених насаджень і відповідність їх діючим нормативам. Виявлено види, які було занесено в міжнародні охоронні списки – до Європейського Червоного списку (6) і Червоного списку міжнародного союзу охорони природи (4), Червоної книги України (20), а також рекомендовано для включення в Червону книгу Криму (25). Значно представлений ендемічний флористичний компонент (13% всіх ендемічних видів Криму). Важливою складовою природоохоронного потенціалу є дерева-патріархи та довгожителі (21 екземпляр), і наявність угруповання, занесеного до Зеленої книги України. Складено докладні картографічні матеріали по основних блоках рослинного покриву Сімферополя за допомогою ГІС-технологій. Запропоновано шляхи оптимізації рослинного покриву міста, нові шляхи управління ними.

1. Вперше в повному обсязі вивчено урбанофлору, що складається з 730 видів вищих судинних рослин, які належать до 411 родів, 101 родини, 6 класів і 4 відділів. За рівнем флористичного багатства урбанофлора практично однакова з містами півдня України. Велике флористичне багатство - 26% флори Криму (на менш ніж 0,4% території півострова) - характерна риса урбанофлор, у тому числі й дослідженої.

2. Урбанофлора Сімферополя подібна за систематичною структурою і перевагою ареалогічних груп до флори помірного поясу Голарктики, тобто зональної, що тяжіє до флори Давнього Середземномор'я.

3. Трансформація міської флори та зближення її із синантропною флорою України й урбанофлорами проявляється в зміщенні спектра окремих родин. Відзначається збільшення ролі деревних, трав'янистих багаторічних, дворічніх та однорічніх монокарпиків в порівнянні з регіональною флорою. Стосовно регіональної флори помітна мезофітизація флори, а відносно урбанофлор південного сходу України - ксерофітизація. Дія потужного антропогенного фактору на флору міста проявляється в появі інтразональних рис, збільшенні частки широкоареальних видів і зменшенні питомої ваги вузькоареальних, значної адвентизації.

4. Флора міста Сімферополя поповнилася 144 видами рослин. Спектри адвентивної фракції свідчать про збільшення процесів антропогенної трансформації. За ступенем натуралізації переважають види, що заселили вторинні угруповання. Процеси збагачення флори адвентивними видами протікали активніше в 20 сторіччі. Більшість видів є здичавілими з культури.

5. Вперше на основі еколого-флористичної класифікації спонтанної рослинності міста виявлено наявність угруповань рослинності, віднесених до 10 класів, 15 порядків, 15 союзів, 20 асоціацій та 1 дериватному угрупованню. Вперше описано: 1 нова асоціація (Chelidonio-Brachypodietum sylvaticae ass. nova), 1 дериватне угруповання (синтакcон Viola odorata L.+Hedera helix L.) і 12 нових субасоціацій.

6. Комплексний аналіз ценофлор синтаксонів рослинності відзначив близькість ценофлори угруповань класу Festuco-Brometea до регіональної флори і помітну трансформованність ценофлор угруповань класів Chenopodietea, Plantaginetea majoris, Galio-Urticetea і Robinietea.

7. Дендрофлора міста нараховує 198 деревинно-чагарникових видів, з яких дві третини є інтродуцентами. В системі зелених насаджень міста майже 42% видів успішно натуралізовалися і включені до списків урбанофлори. Відзначено зниження видового розмаїття дендрофлори міста в останні десятиріччя.

8. Вперше для Сімферополя запропоновано ієрархічну класифікацію зелених насаджень, що заснована на особливостях їхньої структури, функціональній спрямованості й повністю сумісна з наявною нормативною базою. Сучасна площа насаджень загального користування практично в два з половиною рази нижча нормативного показника для міст півдня України. Відзначено погіршення фітосанітарного стану ряду насаджень міста.

9. На території міста знайдено місцезростання видів, які було занесено в міжнародні охоронні списки – до Європейського Червоного списку (6) і Червоного списку МСОП (4), Червоної книги України (20), а також рекомендовано для включення в Червону книгу Криму (25). Суттєво представлено ендемічний флористичний компонент (13% всіх ендемічних видів Криму). Важливою складовою природоохоронного потенціалу є дерева-патріархи та довгожителі, і наявність угруповання, занесеного до Зеленої книги України.

10. Вперше за допомогою ГІС-технологій розроблено й апробовано детальну схему кадастру зелених насаджень м. Сімферополя, запропоновано шляхи оптимізації їхньої структури, розроблено підходи до формування системи моніторингу рослинного покриву та створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Публікації автора:

Дисертантом самостійно виконано аналіз літературних джерел, написання тексту статті та висновків.

1. Епихин Д.В. Современное состояние адвентивной флоры Симферопольской городской агломерации // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематический сборник научных трудов. - Симферополь: Таврия, 2002. – Вып. 12. – С. 99-102.

2. Епихин Д.В. Редкие и эндемичные виды Симферополя и его окрестностей // Ученые записки ТНУ. Серия: Биология-Химия. - 2003. – № 2. – С. 75-80.

3. Епихин Д.В. Систематическая структура урбанофлоры г. Симферополя // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематический сборник научных трудов. – Симферополь: Таврия, 2005. – Вып. 15. – С. 123-128.

4. Епихин Д.В. Синантропная растительность города Симферополя // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематический сборник научных трудов. – Симферополь: Таврия. – 2006. – Вып. 16. – С. 127-135.

5. Епихин Д.В. Новые флористические находки в Симферополе и его окрестностях // Природа. – Симферополь, 2002. - №3. – С. 18-19.

6. Епихин Д.В. О кленах (Acer, Aceraceae) Симферополя // Природа. – Симферополь: 2004. - №1 (38). – С. 15-17.

7. Епихин Д.В. Геоинформационное обеспечение системы управления растительностью города Симферополя // Ученые записки ТНУ. Серия: География. 2004. – Т. 17 (56). - №2. – С. 34 – 40.

8. Епихин Д.В. Геоинформационное обеспечение картирования растительного покрова урбанизированных территорий и управления им (на примере г. Симферополя) // Ученые записки ТНУ. Серия: География. - 2005. – Т. 18 (57). - № 1. – С.25-32.

9. Епихин Д.В. Обзор дендрофлоры Симферополя: отдел Голосеменные (Pinophyta) // Природа. – Симферополь, 2005. - №1(42). - С. 19-21.

10. Епихин Д.В. Геоинформационное обеспечение ведения кадастра зеленых насаждений // Ученые записки ТНУ. Серия: География, 2006. – Т. 19 (58). - № 1. – С.37-43.

11. Епихин Д.В. Опыт использования ГИС-технологий при инвентаризации городских зелёных насаждений // Матеріали міжнародної конференції “Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон” – 20-26 травня 2002, Одеса. – Одеса: ЛАТСТАР, 2002. – Ч. 1. - С. 157-161

12. Епихин Д.В. Экобиоморфологическая и ценотическая трансформированность антропогенных группировок растительности промышленной части города Симферополя // Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття. Матеріали конференції молодих вчених - ботаніків України (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів, 2002. – С. 146-147.

13. Епихин Д.В. Фитосозологический потенциал г. Симферополя // Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование. Мат-лы III научной конф. (22 апреля 2005 г., Симферополь, Крым). – Ч.I. География. Заповедное дело. Ботаника. Лесоведение. – Симферополь: КРА «Экология и мир», 2005. – С. 171-175.

14. Епихин Д.В. Общая характеристика спонтанной флоры и растительности г. Симферополя // Матеріали XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 14-16 травня 2006р.). - Одеса, 2006. – С.31.

15. Епихин Д.В., Вахрушева Л.П. Использование ГИС-технологий при изучении синантропной растительности городов // Проблемы изучения адвентивной и синантропной флоры в регионах СНГ: Материалы науч. конф. (Тула, 15-17 мая 2003) / Под ред. В.С. Новикова и А.В. Щербакова. – М.: Изд. Ботанического сада МГУ; Тула: Гриф и К^о, 2003. – С. 39-40.

Безпосередньо дисертантом опрацьовано і проаналізовано зібраний матеріал, зроблено висновки. Постановка досліджень, написання тексту статті виконано спільно.

16. Епихин Д.В., Вахрушева Л.П. Методика использования ГИС-технологий в картировании растительности населённых пунктов // Ученые записки ТНУ. Серия: География. - 2003. – Т. 16(55). - № 2. – С. 50 – 55.

Самостійно виконувався аналіз літературних джерел. Написання тексту статті виконано спільно.

17. Епихин Д.В., Калинушкина Е.А., Карпенко И.Н. Экологическая роль парковых зелёных насаждений // Актуальные вопросы современного естествознания. Тезисы Всеукраинской конференции молодых учёных (Симферополь, 11-13 апреля 2003 г.). – Симферополь, 2003. – С. 109-110.

Дисертантом самостійно поставлено ціль та методику досліджень. Проведення досліджень, аналіз матеріалу та висновки виконано спільно.

18. Епихин Д.В., Скляренко Д.А. Использование новых технологий сохранения биоразнообразия // IV международная конференция "Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития". – Донецк, 2003.- С. 72-73.

Спільно проведено аналіз літературних джерел, постановка досліджень, написання тексту статті.

19. Вахрушева Л.П., Епихин Д.В. Методические аспекты использования геоинформационных технологий для геоботанического картирования территорий населённых пунктов // Учёные записки ТНУ. Серия: География. - 2002. – Т. 15. - №1. – С. 149-153.

Дисертантом опрацьовано і проаналізовано зібраний матеріал, зроблено висновки. Постановка досліджень, написання тексту статті виконано спільно.

20. Епихин Д.В., Котов С.Ф., Вахрушева Л.П., Карпенко С.А., Калинушкина Е.А., Карпенко И.Н. Парк Салгирка: предварительный анализ дендрофлоры // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематический сборник научных трудов. – Симферополь: Таврия, 2003. – Вып. 13. – С. 113 – 123.

Постановка досліджень, аналіз матеріалу, написання тексту статті виконано спільно.

21. Репецкая А.И., Котов С.Ф., Вахрушева Л.П., Епихин Д.В. Дендрофлора Ботанического Сада Таврического национального университета им. В.И. Вернадского // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: Матеріали міжнародної конференції (Кривий Ріг, 16-19 травня 2005). – Дніпропетровськ: Проспект, 2005. – С. 291-292.

Постановка досліджень, аналіз матеріалу, написання тексту статті виконано спільно.

22. Рудык А.Н., Прокопов Г.А., Епихин Д.В. Применение ГИС при разработке проекта организации территории Ялтинского горно-лесного природного заповедника // Ученые записки ТНУ. Серия: География, 2005. – Т. 18 (57). - № 1. – С.109-114.

Дисертантом опрацьовано та проаналізовано ботанічну частину матеріалу. Постановка досліджень, написання тексту статті та висновків проведено спільно.

У спільних публікаціях права співавторів порушені не були.

Основні положення дисертації сформульовані на підставі великої кількості фактичного матеріалу, отриманого дисертантом у ході дослідження, у достатній мірі обґрунтовані, обговорені й відповідають поставленій темі, меті та завданням дослідження.