У дисертації на нових теоретико-методологічних засадах розв’язно важливе наукове завдання, що має істотне значення для розвитку геоморфології та полягає у виявленні просторово-часових закономірностей сучасного геоморфогенезу в межах окремого геоморфологічного району. 1. Методологічною основою дослідження сучасного геоморфогенезу є трифакторний геоморфологічний аналіз, який передбачає системне вивчення основних генетичних груп рельєфоутворювальних процесів (ендогенних, екзогенних та антропогенних) і дозволяє розглядати в нерозривності процеси, що відбуваються в надрах Землі та на її поверхні з урахуванням їх взаємодії та взаємозумовленості. Раціональний комплекс методів і методичних прийомів, які забезпечують оптимальне формування бази даних, складається з методів морфометричного, морфоструктурного, морфодинамічного аналізу, дешифрування різночасових матеріалів дистанційного вивчення Землі, програмно-апаратних засобів ГІС для забезпечення спеціального геоморфологічного картографування, а також методів інструментального та стаціонарного дослідження сучасних рельєфоутворювальних процесів. 2. Особливості рельєфу Київського плато та сучасних рельєфоутворювальних процесів зумовлені геологічною будовою, морфоструктурною неоднорідністю території, диференційованим проявом рельєфоутворювальних неотектонічних і сучасних тектонічних рухів земної кори, гідрогеологічними, гідрологічними, кліматичними та грунтово-рослинними умовами, а також активною антропогенною діяльністю. 3. Морфоструктурно-неотектонічні умови Київського плато визначаються його розміщенням у зоні зчленування Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини, а також неотектонічною та сучасною тектонічною активністю розломно-блокових структур, які зумовили просторові відміни в осадонакопиченні рельєфоутворювальних відкладів та зміни співвідношень деструктивних і конструктивних екзогенних рельєфоутворювальних процесів на досучасному та сучасному етапах геоморфогенезу. Виокремлення Київського плато в рельєфі східного схилу Придніпровської височини та формування головних морфоскульптурних рис відбулося в післясередньоплейстоценовий час і було спричинене морфоструктурно-неотектонічними особливостями території. Формування рельєфу відбувалося в умовах диференційованих у просторі та часі піднять і відносних опускань (або відставання у підняттях), а також домінування певних груп екзогенних процесів, із чим було пов’язано формування давніх і сучасних пластово-денудаційних і пластово-акумулятивних рівнин. 4. Просторові відміни в інтенсивності сучасних рельєфоутворювальних процесів тісно пов’язані з диференційованою активністю площових і лінійних морфоструктур. Виявлено ознаки сучасних тектонічних активізацій уздовж Київського, Білоцерківського, Андрушівського, Немирівського та інших розломів, з якими пов’язані лінійні локалізації та активізація ерозійних, суфозійно-просадкових, гравітаційних та інших процесів. 5. Відміни в інтенсивності прояву сучасних рельєфоутворювальних процесів у часі пов’язані зі змінами режимів випадання атмосферних опадів, коливаннями рівнів ґрунтових вод, змінами швидкостей сучасних тектонічних рухів земної кори, а також зі змінами в активності антропогенної діяльності, особливо у зв’язку з будівництвом Канівського водосховища. Активізація гравітаційних процесів на східному схилі Київського плато, за даними спостережень із 1972 р. по 1992 р. на ключових ділянках, корелюється з максимумами атмосферних опадів, підйомами рівнів ґрунтових вод, а на окремих ділянках – з активізацією абразії. 6. Інтегральним результатом складної взаємодії сучасних рельєфоутворювальних процесів різних генетичних груп є наявність просторових відмін у парагенетичних поєднаннях процесів, інтенсивності їх прояву, а також у трансформації досучасного (давнього) рельєфу в процесі сучасного геоморфогенезу. Найсуттєвіші зміни давнього рельєфу та території Київського плато відбулися на його східному схилі, в зоні прояву активних ерозійно-гравітаційних й абразійно-гравітаційних парагенетичних комплексів. 7. Сучасний геоморфогенез на території Київського плато відбувається у різних обстановках: а) переважання слабких деструктивних і обмеженого прояву конструктивних екзогенних процесів при підпорядкованій ролі антропогенних процесів в умовах сучасних тектонічних опускань; б) переважання помірних деструктивних екзогенних процесів при підпорядкованій ролі антропогенних процесів в умовах прояву сучасних знакозмінних тектонічних рухів земної кори; в) переважання активних деструктивних екзогенних процесів при активній ролі антропогенних процесів в умовах прояву впродовж усього сучасного етапу геоморфогенезу контрастних знакозмінних сучасних тектонічних рухів земної кори. Найбільший вплив на трансформацію давнього рельєфу в межах Київського плато мають процеси останньої групи. 8. На території Київського плато виділено райони з високим, помірним і низьким ризиком виникнення небезпечних сучасних рельєфоутворювальних процесів, що необхідно враховувати при обґрунтуванні: напрямів раціонального освоєння території з метою виконання інженерних, сільськогосподарських, планувальних завдань, моніторингу небезпечних рельєфоутворювальних процесів, проведенні природоохоронних заходів, розв’язані еколого-геоморфологічних проблем тощо. |